На вузол або сегмент корпоративної мережі

Кінцевим результатом впровадження й проведення заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки є величина відвернених втрат, що розраховується, виходячи з імовірності виникнення інциденту інформаційної безпеки й можливих економічних втрат від нього. По суті, ця величина відображає ту частину прибутку, що могла бути втрачена.

Оцінка величини збитку

Загалом можливо виділити такі види збитку, що можуть вплинути на ефективність комп'ютерної системи інформаційної безпеки (КСІБ):

Ø порушення конфіденційності ресурсів КСІБ (тобто неможливість доступу до них неавторизованих суб'єктів або несанкціонованого використання каналів зв'язку);

Ø порушення доступності ресурсів КСІБ (тобто можливість доступу до них авторизованих суб'єктів (завжди, коли їм це потрібно);

Ø порушення цілісності ресурсів КСІБ (тобто їхня неушкодженість);

Ø порушення автентичності ресурсів КСІБ (тобто їхньої дійсності, непідробленості).

Можна виділити й деякі універсальні форми нанесення збитку, наприклад, порушення конфіденційності, доступності, цілісності або автентичності ресурсу можна характеризувати як компрометацію ресурсу, тобто втрату довіри до нього користувачів (це може мати прямий збиток, зв'язаний, наприклад, з переустановленням програмного забезпечення або проведенням розслідування).

Універсальних рецептів визначення можливого збитку від інформаційної атаки на вузол або сегмент корпоративної мережі не існує. У самому загальному виді передумова розрахунку потенційного збитку полягає в тому, що витрати на забезпечення інформаційної безпеки не повинні перевищувати вартість об'єкта, що захищається, або величину збитку, що може виникнути внаслідок атаки на об’єкт, що захищається.

Для розрахунку вартості такого збитку можна застосувати наступну спрощену модель оцінки.

Необхідні вихідні дані для розрахунку:

t_п – час простою вузла або сегмента корпоративної мережі внаслідок атаки, годин;

t_в – час відновлення після атаки персоналом, що обслуговує корпоративну мережу, годин;

t_ви – час повторного введення загубленої інформації співробітниками атакованого вузла або сегмента корпоративної мережі, годин;

З_о – місячна заробітна плата обслуговуючого персоналу (адміністраторів та ін.) з нарахуванням єдиного соціального внеску, грн на місяць;

З_с – місячна заробітна плата співробітника атакованого вузла або сегмента корпоративної мережі з нарахуванням єдиного соціального внеску, грн на місяць;

Заробітна плата не повинна бути нижче мінімальної заробітної плати на 01 січня поточного року. Ставка єдиного соціального внеску 34,7%; 36,76% и більше згідно класу професійного ризику підприємства, на якому проводиться захист інформації.

Ч_о – чисельність обслуговуючого персоналу (адміністраторів та ін.), осіб.;

Ч_с – чисельність співробітників атакованого вузла або сегмента корпоративної мережі, осіб.;

О – обсяг чистого прибутку/дохід від реалізації/ атакованого вузла або сегмента корпоративної мережі, грн у рік, або оподаткований прибуток атакованого вузла або сегмента корпоративної мережі;

П_зч – вартість заміни встаткування або запасних частин, грн;

І – число атакованих вузлів або сегментів корпоративної мережі;

N – середнє число можливих атак на рік.

Упущена вигода від простою атакованого вузла або сегмента корпоративної мережі становить:

U = П_п + П_в + V, (3.1)

де П_п – оплачувані втрати робочого часу та простої співробітників атакованого вузла або сегмента корпоративної мережі, грн;

П_в – вартість відновлення працездатності вузла або сегмента корпоративної мережі (переустановлення системи, зміна конфігурації та ін.), грн;

V – втрати від зниження обсягу продажів за час простою атакованого вузла або сегмента корпоративної мережі, грн.

Втрати від зниження продуктивності співробітників атакованого вузла або сегмента корпоративної мережі являють собою втрати їхньої заробітної плати (оплата непродуктивної праці) за час простою внаслідок атаки:

, (3.2)

де F – місячний фонд робочого часу (при 40-а годинному робочому тижні становить 160-176 ч).

Витрати на відновлення працездатності вузла або сегмента корпоративної мережі включають кілька складових:

П_в = П_ви + П_пв + П_зч, (3.3)

де П_ви – витрати на повторне уведення інформації, грн;

П_пв – витрати на відновлення вузла або сегмента корпоративної мережі, грн;

П_зч – вартість заміни устаткування або запасних частин, грн.

Витрати на повторне введення інформації П_ви розраховуються виходячи з розміру заробітної плати співробітників атакованого вузла або сегмента корпоративної мережі З_с, які зайняті повторним введенням втраченої інформації, з урахуванням необхідного для цього часу t_ви:

. (3.4)

Витрати на відновлення вузла або сегмента корпоративної мережі П_пв визначаються часом відновлення після атаки t_в і розміром середньогодинної заробітної плати обслуговуючого персоналу (адміністраторів):

. (3.5)

Втрати від зниження очікуваного обсягу продажів за час простою атакованого вузла або сегмента корпоративної мережі визначаються виходячи із середньогодинного обсягу продажів і сумарного часу простою атакованого вузла або сегмента корпоративної мережі:

, (3.6)

де F_г – річний фонд часу роботи організації (52 робочих тижні, 5-ти денний робочий тиждень, 8-ми годинний робочий день) становить близько 2080 ч.

Таким чином, загальний збиток від атаки на вузол або сегмент корпоративної мережі організації складе

. (3.7)