Поняття державного бюджету і завдання статистики

Державний бюджет — це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади. Він характеризує систему економічних відносин з формування державних фінансових ресурсів і напрями використання останніх в інтересах суспільства. За допомогою державного бюджету формується структура суспільного виробництва, забезпечується потрібне співвідношення між споживанням і нагромадженням.

Бюджетна система складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.

Бюджет Автономної Республіки Крим об’єднує республіканський бюджет і бюджети районів і міст республіканського підпорядкування АРК.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районі, районні в містах, селищні та сільські бюджети.

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є Зведеним бюджетом України. Останній використовується для аналізу та визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку.

Розрізняють два види бюджетів: бюджет-брутто — форма побудови бюджету, за якої доходи і видатки показуються в розгорнутому вигляді без сальдування зустрічних платежів, що мають місце в бюджетній системі країни, та бюджет-нетто — форма по­будови бюджету, за якої доходи і видатки окремих бюджетів показуються як сальдо, тобто з урахуванням зустрічних платежів (наприклад, кошти державного бюджету можуть бути спрямовані в місцеві бюджети, і навпаки). Бюджет-нетто менший за бюджет-брутто. Різниця між ними являє собою внутрішній оборот грошових коштів, який не збільшує реальних доходів і видатків Зведеного бюджету України.

Головні завдання статистики державного бюджетуполягають в тому, щоб аналізувати виконання плану та динаміку доходів і видатків державного бюджету, зв’язок його дохідної частини з найважливішими показниками розвитку економіки. Основною функцією статистики державного бюджету є характеристика його провідних показників, які визначають зміст і спрямованість фіскальної політики. Окрім того, статистика державного бюджету має визначати:

1) загальну величину доходів і видатків державного бюджету, розмір перевищення видатків над доходами (дефіцит) або доходів над видатками (профіцит);

2) структуру доходів державного бюджету;

3) структуру видатків державного бюджету;

4) джерела фінансування бюджетного дефіциту;

5) розмір державного внутрішнього боргу;

6) ефективність проведення державної фіскальної політики;

7) вплив фіскальної політики на економічний розвиток і рівень життя населення.

Джерелами інформації статистики державного бюджету є дані про податки, які збирають, накопичують, обробляють та аналізують за допомогою методів економічної статистики регіональні відділення Державної податкової адміністрації (ДПА). Саме ці дані виступають об’єктом статистики державного бюджету, яка, в свою чергу, є розділом фінансової статистики. Ще одним джерелом статистичної інформації тут виступає бухгалтерська і статистична звітність, що надається окремими одиницями податкового обліку (підприємствами, банками, індивідуальними госпо­дарствами тощо) до відповідних податкових органів. Саме так статистика державного бюджету вивчає процес формування доходів Державного бюджету України та його витрати.

Головними методами, що застосовуються статистикою державного бюджету, є типологічні, структурні та аналітичні групування, динамічні ряди, структурні зрушення.

Групування доходів державного бюджету проводиться відповідно до їх економічної природи за принципом предметної класифікації (виду) податкових платежів (ПДВ, податок з прибутку, акцизи тощо). Динамічні ряди доходів бюджету будуються з урахуванням змін, що відбулися у статтях доходів за фактичним роз­поділом джерел доходів по розділах, главах, параграфах і статтях. Ці зміни беруться до уваги при вивченні структурних зрушень у доходах бюджету.

Для аналізу закономірностей формування окремих видів доходів державного бюджету застосовуються динамічні ряди, для прогнозних розрахунків — економетричні моделі. При вивченні впливу окремих факторів на формування дохідної частини бюджету досить поширені методи кореляційно-регресійного аналізу, а також багатофакторні індексні моделі.

У практиці статистичного аналізу високе інформаційне навантаження має вивчення регіонального розподілу податкових надходжень. Воно дає можливість оцінити стан і потенційні можливості кожного регіону у формуванні загальнодержавного бюдже­ту. Також актуальним є вивчення показників концентрації податкових надходжень у розрізі районів, областей і регіонів.

Подібний широкий інструментарій статистики призначено для досконалого вивчення природи податкових надходжень за конкретних економічних умов і надання адекватних рекомендацій для ефективного управління цим процесом. Так, при прийнятті державного бюджету на кожний наступний рік досконало вивчаються дані про виконання минулорічного бюджету. Постатейно аналізується рівень виконання бюджету (як за дохідною, так і ви­датковою частинами) з визначенням причин, що завадили виконати ту чи іншу статтю, і потенційних резервів.

Аналіз податкових надходжень здійснюється на всіх рівнях державної влади з відповідним розподілом на функції. Так, ДПА збирає, обробляє та накопичує дані про поточні податкові надходження. На рівні Кабінету Міністрів, тобто виконавчої гілки влади, аналізом податкових надходжень займається Міністерство фінансів, яке виступає «виконавцем» прийнятого і затвердженого Державного бюджету. Аналіз податкових надходжень дає змогу Кабінету Міністрів формувати стратегію і тактику в питаннях податкової політики, управління державним боргом, впливати на макроекономічну ситуацію в країні шляхом внесення пропозицій до Верховної Ради щодо зміни податкових ставок, уведення нових або відміни старих податків тощо. Верховна Рада як законодавчий орган в цілому і Комісія з питань державного бюджету виконують моніторинг виконання бюджетного року і готують законодавчу базу для прийняття нового Державного бюджету. На підставі статистичних даних аналізуються та, у разі можливості, усуваються помилки, припущені при формуванні минулого бюджету.

Бюджетний процес в Україні має поки що невелику історію. Нестабільність вітчизняного податкового законодавства відповід­ним чином впливає на формування податкових надходжень. Існують проблеми з налагодженням належного обліку податкових надходжень і стабілізацією податкової бази. Все це прямо або опосередковано позначається на статистичному забезпеченні бюджетного процесу. Так, зміна в методології розрахунку тих чи інших статей бюджетних надходжень значно ускладнює зіставність показників за кілька звітних періодів, впливає на об’єктивність отриманих результатів. До того ж бюджетний процес не є прозорим і відкритим. Як правило, лише остаточні агреговані статті висвітлюються у засобах масової інформації. При цьому «технічні» особливості складання того чи іншого розділу, статті залишаються без належних коментарів. Це, в свою чергу, стоїть на заваді незалежних експертів та аналітиків, які через такий перебіг подій не в змозі адекватно оцінити переваги та недоліки прийнятого бюджету.

Статистика державного бюджету відіграє значну роль у процесі державного управління податковими надходженнями до дер­жавного бюджету зокрема і виконанням дохідної та видаткової частин бюджету взагалі. Дані статистичного аналізу використовуються виконавчою та законодавчою гілками влади для забезпечення виконання належних функцій у бюджетному процесі.

Статистичний аналіз також дещо ускладнений нестабільністю методологічної бази обліку та розрахунку окремих статей податкових надходжень. Це заважає як об’єктивності статистичних розрахунків, так і управлінських рішень, сформованих на підставі цих розрахунків. Обмежене висвітлення процесів, пов’язаних з прийняттям і виконанням бюджету, в загальних та специфічних аспектах не сприяє формуванню незалежної експертної думки з проблемних питань бюджетотворення.