Ефект заміщення (заміни) і ефект доходу

Розглянемо реакцію споживача на зниження ціни товару за умови незмінності цін інших товарів і доходу споживача.

Приклад.Набір - хурма й апельсини; ціна хурми знижується. Це приведе:

1) до зростання реального доходу споживача. Він зможе придбати колишній набір товарів і збільшити придбання обох видів благ;

2) до збільшення споживання хурми і зменшення споживання апельсинів, тому що споживачбуде заміщувати апельсини, які відносно подорожчали, хурмою, що відносно подешевіла.

Два процеси невіддільні: ефект доходу й ефект заміни.

Ефект доходу –зміна попитувиключно внаслідок зміни реального доходу через зміну ціни.

Ефект заміни – зміна попиту виключно внаслідок зміни реальної ціни (відносних цін).

Ідея розкладання загального ефекту зміни ціни належить українському математику Слуцькому (1915р.). Пізніше опублікував свою роботу Хікс.

Підходи: Хікс і Слуцький по-різному розуміли реальний доход.

Хікс:різні рівні грошового доходу, що забезпечують однаковий рівень задоволення, представляють однаковий рівень реального доходу.

Слуцький: лише той рівень грошового доходу, що достатній для придбання однакового набору товарів, забезпечує незмінний рівень реального доходу.

Розглянемо графічну модель розкладання загального ефекту зміни ціни на ефект доходу й ефект заміни за версією Хікса.

Хікс визначає, яким буде грошовий доход споживача, щоб при співвідношенні цін, що змінилося, забезпечити йому колишній рівень задоволення.

KL – вихідна бюджетна лінія. Вихідна рівноважна точка споживача Q_0. Кількість споживаної хурми (товар х) у т.Q₀ дорівнює x₀ Зниження ціни на хурму приведе до повороту бюджетної лінії до КL₁. Нова рівноважна точка Q_1. Кількість хурми в т.Q₁ дорівнює x_1. Реальне збільшення споживання хурми в результаті зниження ціни x₁ - x₀. Цей відрізок потрібно розділити на дві частини, які є результатом різних причин.

Хікс будує допоміжну бюджетну лінію К'L' || КL₁ і дотичну до кривої байдужості i₀ у т.Q_2. Кількість споживаної хурми в т.Q₂ дорівнює x_2. Оскільки К'L' відображає нове співвідношення цін і в той же час набори Q₀ і Q₂ забезпечують однакове задоволення (знаходяться на одній кривій байдужості),x₂-x₀ - ефект заміни. Перехід від точки допоміжного оптимуму Q₂ до точки нового оптимуму Q₁ означає збільшення споживання й апельсинів, і хурми. При цьому збільшення попиту на хурму відбувається виключно в силу зростання реального доходу, тому що Q₂ і Q₁ характеризуються однаковим співвідношенням цін товарів, х₁-х₂ – ефект доходу.

Слуцькийвизначає, яким буде грошовий доход споживача, що забезпечив би йому можливість придбати після зміни цін той самий набір товарів, що і до зміни.

Через т.Q₀ проводимо допоміжну бюджетну лінію (лінію Слуцького) К'L’, рівнобіжну новій бюджетній лінії KL₁ . Лінія Слуцького – дотична до більш високої, ніж i_0, кривої байдужості i’ у точці Q_2. Оскільки Q₂ і Q₀ належать одній бюджетній лінії K’L’, реальний доход по Слуцькому залишається незмінним.

Але, оскільки К'L’ рівнобіжна KL₁, вона також відбиває нове співвідношення цін на хурму й апельсини. Виходить, збільшення споживання хурми, яке дорівнює x_2-x₀ - ефект заміни.

Нова рівноважна точка Q₁ належить більш високій бюджетній лінії, ніж точка допоміжного оптимуму Q_2. Але співвідношення цін на хурму й апельсини в точках Q₂ і Q₁ однакове. Отже, збільшення споживання хурми, яке дорівнює x_1-x₂ - ефект доходу.

Висновки: 1. Лінія Слуцького завжди вище лінії Хікса, тому що перша – січна до вихідної кривої байдужості, а друга – дотична до неї. Тому ефект заміщення по Слуцькому завжди більше ефекту заміщення по Хіксу, а ефект доходу – менше.

2. Метод Хікса в більшій мірі відповідає основним положенням порядкової теорії корисності і передбачає знання споживацьких переваг (кривих байдужості) тоді як метод Слуцького цього не вимагає і дозволяє дати кількісний розв’язок на основі фактів поведінки споживача на ринку, що спостерігаються і розглядаються.

Поділ ефекту заміщення й ефекту доходу при вивченні впливу зниження ціни на споживання благ дає можливість установити зв'язок між нормальними благами, благами низької споживної цінності, звичайними благами і благами Гіффена.

Нормальні блага характеризуються ланцюжком: I­(¯) ® C­(¯),

а блага низької споживної цінності: I­(¯) ® С¯(­),

де I - доход, С – споживання.

Для звичайних благ: P¯(­) ® C­(¯),

для благ Гіффена: P¯(­)® C¯(­).

З огляду на ефект заміщення і ефект доходу, отриманий ланцюжок може бути деталізований.

Будемо вважати, що ефект заміщення збільшує (зменшує) споживання при зниженні (підвищенні) ціни.

Для нормальних благ напрямок дії ефектів доходу і заміни однаковий.

Звідси висновок:

1. Усі нормальні блага є звичайними.

2. Якщо сила ефекту заміни перевищує силу ефекту доходу для блага низької споживної цінності, воно також буде звичайним.

3. Якщо для благ низької споживної цінності сила ефекту доходу перевищує силу ефекту заміни, це благо буде благом Гіффена.

4. Усі блага Гіффена – блага низької споживної цінності.

Ефект доходу Ефект заміни

нормальний товар

Ефект заміни