Порядок укладання контракту

Основними шляхами попередніх переговорів вважають поштове, телеграфне, телетайпне листування, особисті зустрічі, розмови по телефону та різні комбінації з них. Найпоширеніший з них — це поштове листування. Для встановлення контактів з майбутніми контрагентами на виставках і ярмарках, при укладанні контрактів на великі партії товарів використовуються особисті зустрічі партнерів. При укладанні контрактів на масові стандартні товари, коли основні умови є типовими і відомі як продавцеві, так і покупцеві, переговори ведуться в основному по телефону.

Порядок укладання контракту складається з двох частин: переддоговірний період та комерційні переговори (рис.1).

Рис. 1 Порядок укладання контракту.

Проект контракту. В практиці міжнародних економічних відносин не має чіткої регламентації відносно того, хто готує текст контракту. Такою підготовкою можуть займатися: представники обох сторін — при масштабних операціях, пов’язаних з рухом великих грошових мас і матеріальних цінностей; представники однієї сторони — коли це рядовий контракт, покупець — при укладанні контрактів на машини та устаткування. Переваги сторони, яка займається підготовкою проекту контракту, включають, по-перше, можливість провести вигіднішу редакцію тексту контракту, по-друге, можливість внести пропозицію про використання цін і валюти оплати, форми оплати, відповідних умов перевезення та пакування і т. ін.; по-третє, можливість уникнути додаткових валютних витрат, пов’язаних з консультаціями спеціалістів, проживанням, використанням оргтехніки.

Проект тексту контракту готують працівники, які мають відповідний досвід і знання в цій сфері. Проект узгоджується зі службами організації, які відповідають за фінансову діяльність, організацію постачання, перевезення, пакування, спеціалістами сфери міжнародних валютно-позичкових відносин, права і т. д.

Комерційні переговори. Це — вивчення об’єктивних аргументів сторін і знаходження на цій основі взаємозадовольняючих компромісних рішень. Переговори ведуться на рівні керівництва контрагентів чи призначених ними представників, які приймають рішення в межах даних їм повноважень. При узгодженні умов контракту одна сторона відсилає іншій проект контракту. Триває вивчення і знаходження компромісних рішень і як наслідок з’являється кінцевий текст контракту.

На цьому етапі складається цілий ряд передконтрактних документів: Протокол розбіжностей, Протокол узгодження розбіжностей, Протокол про залік взаємних вимог, Угода про зміну договору, Супровідний лист до проекту договору та до самого контракту (Додатки 5, 6).

Парафування тексту контракту — візування кожної сторінки підписами повноважних представників сторін.

Кінцевим етапом укладання контракту є його підписання.

Форма контракту

МКК може бути укладений в письмовій, усній, частково письмовій і частково усній формах.

Національні законодавства деяких країн вимагають обов’яз­ково письмової форми МКК. При цьому таким чином складається не тільки сам МКК, а й оферта, акцепт чи будь-яке інше висловлювання намірів.

Статті Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 р.) та Принципи міжнародних комерційних договорів (UNIDROIT, 1994 р.) не вимагають, щоб МКК укладався або підтверджувався в письмовій формі чи підлягав іншій вимозі щодо форми контракту. Його існування може доводитись будь-яким іншим способом, включаючи докази свідків.

У міжнародній практиці контракти часто укладаються в усній формі — по телефону, на аукціонах, біржах і т. ін. Однак усна домовленість майже завжди підтверджується письмовим контрактом, підписаним обома сторонами.

У міжнародній арбітражній практиці зустрічаються випадки, в яких сторони піддають сумніву юридичну дійсність повідомлень, зроблених засобами електричного або електронного зв’язку (факс, електронна пошта, телеграф тощо). Дійсно, в тексті теле­грами чи в повідомленні по телетайпу відсутній підпис особи, яка дала це повідомлення, однак тут же вказується, що такий підпис є. Якщо ж останній відсутній, то це може бути основою для того, щоб оскаржити юридичну дійсність цих документів.

Мова контракту

МКК складається двома мовами, якщо партнерів двоє, але якщо їх більше, то на всіх необхідних. Особливу увагу варто приділити відповідності перекладу тексту контракту іноземною мовою. Недостатнє знання іноземної мови, використання слів і висловів, які мають подвійне трактування, може призвести до різного розуміння одного і того ж тексту контракту, написаного різними мовами. Звідси — можливість використання контракту однією стороною в своїх інтересах.

Підготовлений та узгоджений текст контракту друкується по черзі спочатку однією мовою, а потім іншою; або ж кожна сторінка тексту ділиться вертикально на дві частини, і в одній частині текст друкується мовою одного контрагента, а в другій — мовою іншого партнера.