Мультиплікатори оцінки вартості бізнесу

Мультиплікатор	Призначення	Основна вимога
Цінові (вартісні) мультиплікатори
Інтервальні мультиплікатори
Ціна / Прибуток	Відтворює зв’язок вартості бізнесу з фінансовими результатами його діяльності. Причому в яко- сті бази розрахунку може використовуватися як сума чистого чи валового прибутку, так і їхні середньорічні величини	Повна відповідність ви­дів прибутку оцінюваних компаній та методів бухгалтерського об­ліку в частині формування та розподілу їх прибутку

Продовження табл.

Мультиплікатор	Призначення	Основна вимога
Ціна / Грошовий потік	Характеризує зв’язок вартості бізнесу з розміром грошового потоку генерованого ним. Перевага цього мультиплікатора перед попереднім у тому, що він ширше трактує фінансові результати діяльності бізнесу, а також на основі дисконтування дозволяє коректно врахову­вати ретроспективні дані	Відповідність методів бухгалтерського обліку
Ціна / Виручка від реалізації (операційної діяльності)	Характеризує залежність вартості бізнесу від виручки від реалізації. Даний мультиплікатор не залежить від методів бухгалтерського обліку та носить універсальний характер. Також використовується модифікована форма даного мультиплікатора «ціна / натуральний обсяг виробництва». При цьому в якості бази розрахунку можуть використовуватися інші невартісні величини (кількість устаткування, квад­ратура виробничих площ тощо)	Основну частину фінансових результатів функціонування бізнесу складає ефективність комерційної діяльності. При обрахунку інших видів даного мультиплікатора слід особливо ретельно обґрунтовувати залежність вартості бізнесу від обраного показника
Ціна / Дивіденди	Відображає зв’язок вартості бізнесу та суми дивідендів, виплачених чи потенційних	Повна відповідність організаційно-правової форми бізнесу та схожість дивідендної політики компаній
Одномоментні мультиплікатори
Ціна / Балансова вартість	Відображає зв’язок вартості бізнесу та балансової вартості аналогічних компаній (проектів). При розрахунках використовуються балан­сові показники чи аналітично визначена величина скоригованих активів підприємства	Ресурсна природа оцінюваного бізнесу
Ціна / Чиста вартість активів	Характеризує залежність вартості бізнесу від суми його чистих активів. При визначенні даного мультиплікатора особливо важливими є значення рентабельності продажу, структура капіталу та активів, ліквідність та інші фінансово-економічні показники	Оцінювана компанія повинна мати значні інвестиції у майно (нерухомість, цінні папери, газо­ве чи нафтове обладнання тощо). Основною діяльністю компанії є купівля та перепродаж такого майна. Внесок у вартість бізнесу персоналу підприємства є незначним

Закінчення табл.

Мультиплікатор	Призначення	Основна вимога
Фінансові мультиплікатори
Прибуток / Інвестований капітал	Відображає залежність вартості бізнесу від рівня прибутковості використання інвестованого капіталу	Оцінка вартості бізнесу проводиться з позицій власників капіталу (акціонерів, інвесторів) та передбачає ідентичність методів визначення та політики розподілу прибутку та виду оцінки вартості інвестованого капіталу
Прибуток / Виручка від реалізації	Характеризує залежність вартості бізнесу від рентабельності продажу (операційної діяльності)	Основним видом діяльності виступає реалізація товарів (послуг чи виконання робіт) та ідентичність систем бухгалтерського обліку
Власний капітал / Позиковий капітал	Відображає залежність вартості бізнесу від структури його капіталу	Капітал порівнюваних компаній співставний за розміром та правовим статусом

Базується на використанні емпірично визначених і рекомендованих співвідношень між вартістю бізнесу та окремими фінансово-економіч­ними параметрами. Він є ніби спрощеним варіантом методу мультиплікаторів, бо передбачає визначення вартості бізнесу за вже встановленими спеціалізованими установами коефіцієнтами.

Метод галузевих співвідношень, на жаль, не отримав достатнього розповсюдження у вітчизняній оціночній практиці через відсутність мінімально необхідного масиву статистичної інформації або її закритий характер. Тому з огляду на це можна рекомендувати досвід зарубіжних оцінювачів:

— бухгалтерські фірми та рекламні агентства продаються відповідно за 0,5 та 0,7 річної валової виручки;

— салони краси — за 0,25—0,7 суми річної валової виручки, вартості обладнання та запасів;

— ресторани і туристичні агентства — відповідно за 0,25—0,5 та 0,04—0,1 річної валової виручки;

— автозаправочні станції — за 1,2 — 2,0 місячної валової виручки;

— підприємства роздрібної торгівлі — за 0,75 — 1,5 суми чистого прибутку, обладнання та запасів;

— машинобудівні підприємства — за 1,5 — 2,5 суми чистого прибутку та виробничих запасів тощо.

Базується на використанні інформації щодо ринкової вартості пакетів акцій схожих компаній, на підставі чого робиться висновок щодо вартості оцінюваного бізнесу. Відповідно до принципу заміщення інвестор інвестує кошти в оцінюваний бізнес у такому ж розмірі, як і в аналогічну компанію, акції котрої вже котируються на ринку. Слід відзначити, що ринкову інформацію щодо ціни на акції аналогічних компаній коригують з огляду на специфіку оцінюваного бізнесу. Основною перевагою цього методу є використання фактичної ринкової інформації, а не прогнозних даних. Хоча обов’язковою вимогою використання даного методу оцінки є схожість організаційно-правової форми порівнюваних компаній та достовірність (надійність) ринкової інформації.

Алгоритм розрахунків за методом аналогових програм:

1. Збір ринкової інформації, її аналітичне опрацювання та відбір необхідної, допоміжної та довідкової інформації.

2. Формування переліку схожих (аналогічних) компаній, що передбачає:

¨ визначення максимального переліку компаній, схожих чи пов’язаних з оцінюваним бізнесом (відбір проводиться за галузевою ознакою, продуктовою подібністю, обсягами виробництва, основним видом сировини тощо);

¨ відбір на базі попереднього пункту компаній-кандидатів, які мають найбільшу схожість з оцінюваним за ключовими критеріями успіш­ності функціонування бізнесу (важливим критерієм відбору є можливість отримання додаткової достовірної інформації по тій чи іншій компанії);

¨ визначення остаточного переліку схожих (аналогічних) компаній за галузевою ознакою, розміром та обсягами виробництва, перспективами росту, господарськими ризиками, якістю менеджменту тощо.

3. Фінансово-економічний аналіз компаній зі списку на базі таких вимог:

¨ аналітичні розрахунки даного етапу повинні базуватися на інформації останніх 5 років діяльності компаній;

¨ аналіз повинен носити проблемно-орієнтовний характер і базуватися на системному підході;

¨ розрахунки повинні давати можливість визначати рейтинг компаній на основі системи цільових орієнтирів оцінювача (замовника).

4. Розрахунок оціночних коефіцієнтів (мультиплікаторів) і визначення їх нормативного значення на базі результатів попереднього етапу. В якості бази оціночних коефіцієнтів використовуються попередньо визначені значення ключових (критичних) показників виробничо-комерційної діяльності підприємств, які суттєво впливають на вартість бізнесу.

5. Визначення розрахункової вартості бізнесу, зважування проміжних результатів і внесення остаточних коригувань (поправок) у розрахункову вартість бізнесу. Найбільш типовими поправками, що вносяться у розрахункову вартість бізнесу, є коригування в залежності від непривабливого для покупця характеру диверсифікації бізнесу (портфельна знижка); частки виробничих активів у загальній вартості майна (виробнича знижка); браку власного оборотного капіталу чи інвестицій (фінансова знижка); рівня контролю наданого інвестору (власнику) (кон­т­рольна знижка); рівня ліквідності (знижка ліквідності).

Німецький метод можна виразити такою формулою:

,

де W_r — вартість репутації; М — вартість майна підприємства, що складається з перелічених вище складових; D — дисконтована величина майбутніх прибутків, яка дає змогу визначити сучасну вартість або фінансовий еквівалент майбутньої грошової суми, тобто зменшити його на дохід, наростає за певний строк за правилом складних процентів.

Швейцарський метод визначення вартості репутації передбачає використання тих самих показників:

Згідно з англосаксонським методом визначення вартості репутації застосовується рівняння:

,

де а_n — коефіцієнт загального дисконту річної ренти від вартості репутації (ставки) для облікового процента r₁ по n років.

Дисконтний метод визначення вартості репутації на підставі вищого облікового процента (ставки). Основними показниками в цьому випадку є офіційний обліковий процент або облікова ставка банку і комер­ційна облікова ставка або зміна ставки протягом певного часу. За цим
методом вартість репутації визначається таким чином:

,

де r₁ — вища облікова ставка.

Метод щорічного визначення:

,

де n — кількість років.

У цьому випадку, як правило, враховують амортизацію або зростання вартості репутації протягом часу. В наведеній формулі виходять з того, що вартість репутації фірми з часом зростає.

За методом Грефа визначення вартості ре­путації підприємства здійснюється таким чином:

,

де m — кількість років падіння гудвілу фірми.

У разі застосування комбінованого методу виходять з процентної ставки амортизації або реновації капіталу, прибутку підприємства, періоду амортизації майна (реновації капіталу):

,

де ; R — процентна ставка амортизації (реновації капіталу); Z — річний прибуток; n — кількість років амортизації майна (реновації капіталу).

10.2. План семінарського заняття

1. Особливості методів оцінки вартості бізнесу.

2. Методи витратного підходу до оцінки вартості бізнесу.

3. Методи результатного підходу до оцінки вартості бізнесу.

4. Методи оцінки вартості бізнесу, що базуються на порівняльному підході.

Ø Питання для поглибленого вивчення теми

1. Які Ви знаєте аналітичні технології структуризації бізнесу для цілей оцінки його вартості?

2. Які існують особливості створення цільових систем показників підприємств різних сфер діяльності?

3. Сучасні альтернативні підходи до оцінки вартості гудвілу підприємства: їх переваги та недоліки.

4. Використання вітчизняної звітності підприємств у якос-
ті інформаційної бази оцінки вартості бізнесу: проблеми та
рішення.

10.3. Література

1. Ковалев А. П. Оценка стоимости имущества промышленного предприятия: Учеб. пособие. — М.: Станкин, 1995. — С. 3.

2. Михайлова-Станюта Н. Финансовое состояние и продажная цена предприятия // Риск, 1992. — № 1. — С. 36—40.

3. Оценка стоимости предприятий и приватизация (Центр сотрудничества с европейскими странами переходной экономики. Париж. ОЭСР-1994). — 52 с.

4. Оценка стоимости предприятия (бизнеса): Учебное пособие / Под ред. Н. А. Абдулаева, Н. А. Колайко. — М.: ЭКМОС, 2000. —
352 с.

5. Мендрул А., Пузий Ф., Галкин И., Скринько С. и др. Учебное пособие для подготовки к сдаче квалификационного экзамена по экспертной оценке имущества, недвижимости, имущественных и неимущественных прав, бизнеса, техники и оборудования (категории А, В, С). — К.: Консалтинговая фирма «Эксперт-Л», 2000. — 323 с.

6. Міжнародні стандарти оцінки: принципи, стандарти та правила. / За ред. О. Драпіковського, І. Іванової. — К.: УКРелс, 1999. — 105 с.

7. Григорьев В. В., Островник И. М. Оценка предприятий: имущественный подход. — М.: Дело, 1998. — 224 с.

8. Григорьев В. В., Федотова М. А. Оценка предприятия: теория и практика. — М.: ИНФРА, 1997. — 320 с.

9. Йеннер Т. Создание и реализация потенциала успеха как ключевая задача стратегического менеджмента // Проблемы теории и практики управления. — 1999. — № 2. — С. 83—88.

10. Коупленд Т., Коллер Т., Муррин Дж. Стоимость компаний: оценка и управление / Пер. с анг. — М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 1999. —576 с.

11. Кэхил Дж. А., Снейдер Дж. П. Подходы к определению рыночной цены частных компаний // Проблемы теории и практики управления. — 1998.—– № 5. — С. 92—95

12. Міжнародні стандарти оцінки: принципи, стандарти та правила) / За ред. О. Драпіковського, І. Іванової. — К.: УКРелс, 1999. — 58 с.

13. Свободин В. Производственный потенциал сельскохозяйственного предприятия и оценка эффективности его использования // Вестник статистики. — 1984. — № 10. — С. 53—64.

14. Семенченко Б. А. Теоретические и практические вопросы экспертной оценки. — Суммы: Инициатива, 1998. — 128 с.

15. Сивец С. Как оценить действующее предприятие (бизнес)? // Ваш партнёр. — 1998. — № 11 (16). — С. 26—27.

16. Синица В. Г. Производственный потенциал предприятия и эффективность его использования // Экономика промышленного производства. — Вып. 21. — Минех, 1992. — С. 73—78.

10. 4. Навчальні завдання

Ø Тестові завдання для самоконтролю знань

1. Який з перелічених нижче методів оцінки вартості бізнесу використовується відповідно до витратного підходу?

a) метод ліквідаційної вартості;

b) метод прямої капіталізації доходів;

c) метод дисконтування грошового потоку;

d) метод мультиплікаторів.

2. Який з перелічених нижче методів оцінки вартості бізнесу використовується відповідно до результативного підходу?

a) метод вартості заміщення;

b) простий балансовий метод;

c) метод додаткових доходів;

d) метод галузевих співвідношень.

3. Який з перелічених нижче методів оцінки вартості бізнесу використовується відповідно до порівняльного підходу?

a) метод чистих активів;

b) метод вартості заміщення;

c) метод економічного прибутку;

d) метод аналогового продажу чи ринку капіталу.

4. Визначення вартості бізнесу за простим балансовим методом — це:

a) вартість бізнесу визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів);

b) вартість бізнесу визнається рівною різниці між активами та пасивами
фірми;

c) вартість бізнесу визначається шляхом вирахування зі скоригованої вартості активів підприємства скоригованої вартості його пасивів;

d) вартість бізнесу дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів.

5. Визначення вартості бізнесу за методом регулювання балансу — це:

a) вартість бізнесу визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів);

b) вартість бізнесу дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі;

c) вартість бізнесу визначається шляхом урегулювання балансу підприємства та оцінки можливостей отримання доходів від його використання;

d) вартість бізнесу встановлюється на рівні ціни купівлі-продажу контрольних пакетів акцій компаній чи аналогічних цілісних майнових комплексів.

6. Визначення вартості бізнесу за методом аналогового продажу
чи ринку капіталу — це:

a) вартість бізнесу оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об’єктів, представлених на ринку;

b) вартість бізнесу визначається шляхом множення суми інвестованого капіталу на ставку економічної рентабельності, яка дорівнює різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньозваженими витратами на його залучення та використання;

c) вартість бізнесу встановлюється на рівні ціни купівлі-продажу контрольних пакетів акцій компаній чи аналогічних цілісних майнових комплексів.

7. Визначення вартості бізнесу за методом додаткових дохо-
дів — це:

a) вартість бізнесу дорівнює теперішній вартості майбутніх грошових потоків від його використання, що можуть бути капіталізовані учасниками (власниками);

b) вартість бізнесу визнається рівною різниці між активами та пасивами
фірми;

c) вартість бізнесу визначається шляхом урегулювання балансу підприємства та оцінки можливостей отримання доходів від його використання;

d) вартість бізнесу визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів).

8. Визначення вартості бізнесу за методом галузевих співвідношень — це:

a) вартість бізнесу визначається на основі цінових показників та інших якісних (чи фінансових) співвідношень, характерних для даної сфери господарювання;

b) вартість бізнесу визначається шляхом множення суми інвестованого капіталу на ставку економічної рентабельності, яка дорівнює різниці між рентабельністю інвестованого капіталу та середньозваженими витратами на його залучення та використання;

c) вартість бізнесу дорівнює сумі коштів, яка може бути реально отримана при його ліквідації (продажу), або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства.

9. Визначення вартості бізнесу за методом ліквідаційної вартості — це:

a) вартість бізнесу дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі;

b) вартість бізнесу дорівнює сумі коштів, яка може бути реально отримана при його ліквідації (продажу); або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства;

c) вартість бізнесу дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів;

d) вартість бізнесу оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об’єктів, представлених на ринку.

10. Визначення вартості бізнесу за методом мультиплікаторів — це:

a) вартість бізнесу визначається шляхом підрахування вартості створення ідентичного цілісного майнового комплексу в поточних цінах, який має аналогічну корисність для власників, але сформований відповідно до сучасних стандартів та вимог;

b) вартість бізнесу оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об’єктів, представлених на ринку;

c) вартість бізнесу визначається шляхом урегулювання балансу підприємства та оцінки можливостей отримання доходів від його використання.

11. Визначення вартості бізнесу за методом економічного прибутку — це:

a) вартість бізнесу визначається шляхом урегулювання балансу підприємства та оцінки можливостей отримання доходів від його використання;

b) вартість бізнесу дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі;

c) вартість бізнесу визнається рівною різниці між активами та пасивами фірми;

d) вартість бізнесу визначається шляхом множення суми інвестованого капіталу на ставку економічної рентабельності, яка дорівнює різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньозваженими витратами на його залучення та використання.

12. Визначення вартості бізнесу за методом накопичення акти-
вів — це:

a) вартість бізнесу дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі;

b) вартість бізнесу визнається рівною різниці між активами та пасивами фірми;

c) вартість бізнесу визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів).

13. Визначення вартості бізнесу за методом чистих активів — це:

a) вартість бізнесу дорівнює сумі коштів, яка може бути реально отримана при його ліквідації (продажу), або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства;

b) вартість бізнесу дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів;

c) вартість бізнесу визначається шляхом вирахування зі скоригованої вартості активів підприємства скоригованої вартості його пасивів. Коригування полягає у ціновому приведенні чи нормалізації бухгалтерської звітності.

14. Визначення вартості бізнесу за методом дисконтування грошового потоку — це:

a) вартість бізнесу оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об’єктів, представлених на ринку;

b) вартість бізнесу дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів;

c) вартість бізнесу дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі.

15. Визначення вартості бізнесу за методом вартості заміщення — це:

a) вартість бізнесу визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів);

b) вартість бізнесу дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі;

c) вартість бізнесу визначається шляхом підрахування вартості створення ідентичного цілісного майнового комплексу в поточних цінах, який має аналогічну корисність для власників, але сформований відповідно до сучасних стандартів та вимог;

d) вартість бізнесу визначається шляхом урегулювання балансу підприємства та оцінки можливостей отримання доходів від його використання.

16. Визначення вартості бізнесу за методом прямої капіталізації доходів — це:

a) вартість бізнесу дорівнює теперішній вартості майбутніх грошових потоків від його використання, що можуть бути капіталізовані учасниками (власниками);

b) вартість бізнесу дорівнює сумі коштів, яка може бути реально отримана при його ліквідації (продажу), або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства;

c) вартість бізнесу дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі;

d) вартість бізнесу визначається шляхом урегулювання балансу підприємства та оцінки можливостей отримання доходів від його використання.

17. Який з наступних методів не може бути використаним при визначенні коефіцієнта капіталізації?

a) кумулятивний метод;

b) метод ринку капіталу;

c) по фінансових показниках схожих підприємств;

d) на основі ринкових мультиплікаторів;

e) дисконтування грошових потоків.

18. Який мультиплікатор з наступних не використовується для оцін­ки вартості бізнесу?

a) цінові;

b) фінансові;

c) вартісні.

19. Який мультиплікатор з наступних не відноситься до фінансових мультиплікаторів?

a) інтервальні;

b) прогнозні;

c) одномоментні.

20. Яка складова підприємницької діяльності не використовується для визначення вартості бізнесу?

a) персонал;

b) машини та обладнання;

c) земля, будівлі та споруди;

d) готова продукція;

e) матеріали.

Ø Практичні завдання

Задача 10.1

Використовуючи всю перелічену нижче інформацію, розрахуйте всі можливі види мультиплікаторів: ціна/прибуток, ціна/грошовий потік. Розрахунок треба зробити на одну акцію і по підприємству в цілому. Фірма має в обігу 25 000 акцій, ринкова ціна однієї акції 100 грн.