Інтеграція України у сучасну світогосподарську систему

Безпосередня й активна участь України в сучасних інтеграційних процесах об'єктивно зумовлена перевагами міжнародного поділу праці, а також потребою подолати штучну відокремленість нашої держави від світового господарства, до якої призвели односторонній її розвиток у межах високо спеціалізованих СРСР і РЕВ, деформовані зовнішньоекономічна політика та механізми зовнішньоекономічної діяльності, нерозвинені товарно-грошові відносини і національні ринки товарів, послуг, праці та капіталу.

Для ефективної й організаційно оформленої інтеграції України в сучасні світогосподарські зв'язки необхідні певні політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні передумови.

Основні політико-правові передумови інтеграції:

· політичне визначення України;

· забезпечення територіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки;

· безумовне виконання міжнародних зобов'язань, особливо в сфері прав людини; запровадження прийнятної форми громадянства;

· перегляд існуючої практики політичних зв'язків із державами колишньогоСРСР;

· пряма участь у регіональних і глобальних політичних процесах;

· формування відповідного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментарію його виконання.

Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам:

· економічному та інституційному забезпеченню суверенітету;

· оцінці економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови;

· розробленню та реалізації обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення й приватизації, соціального захисту населення;

· оцінці експортного потенціалу, виробленню експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

· запровадженню національної грошової одиниці з включенням її в систему міжнародних розрахунків;

· розв'язанню проблеми зовнішньої заборгованості та розподілу активів колишнього СРСР шляхом відповідних переговорних процесів.

До основних соціально-культурних передумов інтеграції належать:

· відродження і виховання почуття власної гідності, створення умов соціально-культурної життєздатності народів України;

· формування сучасної, орієнтованої на світові пріоритети системи народної освіти;

· розвиток контактів з українцями, які проживають за межами України.

Формування інфраструктурних передумов насамперед пов'язане з:

· розвитком транспортних комунікацій (морських, наземних, повітряних), необхідних для нормальної життєдіяльності суверенної держави (національні авіакомпанії, флот, транспортні корпорації);

· розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних систем з включенням їх до міжнародних систем.

Формуючи інтеграційну стратегію і тактику, слід враховувати особливості України як потенційної учасниці міжнародних економічних угруповань:

· відсутність досвіду державності, необхідність здобуття справжнього суверенітету;

· нерозробленість політико-правових регуляторів та інструментів;

· нерозвиненість ринкових відносин;

· інерція погіршення економічного стану;

· запас соціальної витримки населення, який виснажується.

Значний вплив на інтеграційну мотивацію та політику України справляють такі чинники:

· збіг періодів дезінтеграційних та інтеграційних процесів;

· розміщення в регіоні, що характеризується інтеграцією високого рівня;

· конкурентоспроможність щодо аналогічних інтересів країн Східної Європи;

· негативний досвід інтеграції в рамках СРСР і РЕВ.

Інтеграція України у світове господарство можлива різними, але водночас взаємопов'язаними шляхами:

· через активну та ліберальну зовнішньоекономічну політику; за рахунок формування середовища, сприятливого для іноземного підприємництва й інвестування та транснаціоналізації високомонополізованих підприємств;

· через укладання двосторонніх міждержавних економічних угод та участь у багатосторонніх міжурядових переговорах; за рахунок інтенсифікації;

· східноєвропейських інтеграційних процесів та формування передумов інтеграції в західноєвропейські інтеграційні структури.

На процеси включення України до сучасної системи світогосподарських зв'язків впливають конкретні внутрішньо- і зовнішньоекономічні фактори, що формуються в системі передумов, особливостей і шляхів інтеграції.

Середвнутрішньоекономічних факторів принциповим є перехід України до розвиненої ринкової економіки, для чого потрібні розроблення і реалізація відповідної довгострокової програми. Така програма має, по-перше, враховувати сучасний соціально-економічний стан та особливості України; по-друге, бути адаптованою до еволюціонізуючого зовнішнього ринкового середовища; по-третє, спиратися на досвід переходу до ринкових відносин інших постсоціалістичних країн.

Важливе значення має такий довгостроковий фактор, як структурна перебудова національної економіки, орієнтована на сучасні техніко-технологічні, економічні, екологічні і соціальні стандарти. Деформована структура національної економіки не відповідає критеріям суверенного розвитку України як з точки зору оптимальних пропозицій самозабезпечення та зовнішньоекономічної спеціалізації, так і з науково-технологічних, соціальних і особливо екологічних позицій. Існує ціла низка негативних проблем пов’язаних із структурою економіки України:

· велика питома вага фізично та морально застарілої техніки в складі основних виробничих фондів (понад 60%);

· диспропорції в системі самозабезпечення ключових галузей життєдіяльності країни (майже повна зовнішня паливно-енергетична залежність; задоволення потреби в електротехнічних і кабельних виробах, продукції текстильної, целюлозно-паперової та медичної промисловості лише наполовину; відсутність виробництва каучуків, ряду продуктів органічного синтезу, устаткування для легкої промисловості, переробних галузей агропромислового комплексу тощо);

· незбалансованість галузевої структури промисловості з точки зору її соціальної орієнтації (потенціал промисловості на 90% формують важкі галузі; питома вага виробництва предметів споживання становить близько 30%, тоді як у розвинених країнах вона досягає 50-60%).

Включення України до будь-яких інтеграційних угруповань у такому стані, без чіткого бачення перспектив структурної реорганізації, може призвести не лише до консервації, а й до посилення негативних тенденцій у всіх галузях національної економіки. І навпаки, участь України в інтеграційних процесах за умов цілеспрямованої внутрішньої структурної політики дасть змогу ефективніше й швидше виправити деформовану економіку, виходячи з таких пріоритетів структурної переорієнтації:

· науково-технічне та технологічне оновлення виробництва із забезпеченням його конкурентоспроможності шляхом глибокої модернізації. Зменшення ресурсомісткої за рахунок ефективного використання власних паливно-сировинних ресурсів;

· підвищення рівня внутрішньої збалансованості національної економіки для зменшення зовнішньої залежності в розвитку її ключових галузей за рахунок формування системи власної міжгалузевої кооперації та забезпечення повних виробничих циклів;

· формування умов для соціально орієнтованого розвитку національної економіки за рахунок, з одного боку, цілеспрямованої трансформації її структури, з другого - завдяки забезпеченню балансу споживчого ринку з доходами населення, підвищенню мотивації до праці, фінансовій макростабілізації.

Отже, необхідною передумовою проведення ефективної інтеграційної політики України є синхронізація відповідних процесів із масштабами і темпами розвитку національної економіки під впливом внутрішньоекономічних факторів.

Дія зовнішньоекономічних факторів інтеграції обумовлена, з одного боку, станом розвитку форм зовнішньоекономічної діяльності, а з другого – умовами розвитку середовища.

Зовнішньоторговельна діяльність України в останні роки зберегла негативні довгострокові структурні тенденції в експорті/імпорті товарів і послуг, а саме:

· переважно сировинна спрямованість експорту, превалювання матеріаломісткого обладнання в експорті продукції машинобудування;

· нераціональність товарної структури імпорту;

· деформована географічна структура експорту та імпорту, аж до монопольної залежності від окремих країн;

· вкрай нерівномірне розміщення експортного потенціалу України.

На зовнішню торгівлю впливали й такі несприятливі фактори:

· неконкурентоспроможність більшості підприємств, товарів у якісно нових умовах зовнішньої торгівлі;

· велика зовнішня заборгованість, в тому числі пов'язана з експортно-імпортною діяльністю останніх років;

· відсутність власної національної валюти і неможливість ефективного валютного контролю;

· недієва система митного контролю;

· неврегульованість торговельно-економічних відносин з країнами «ближнього зарубіжжя», і насамперед з Росією;

· нерозвиненість інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі інформаційної;

· кадрова незабезпеченість на всіх рівнях здійснення і регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відсутність стратегічних орієнтирів, втрата державного контролю за зовнішньоекономічною діяльністю призвели до хаотичного вивозу українських товарів; створення криміногенної обстановки навколо експорту та імпорту найефективніших груп товарів (нафта і нафтопродукти, чорні метали, продовольчі товари тощо); втрати країною валютних коштів; невиправданої конкуренції між українськими учасниками ЗЕД; демпінгової торгівлі.

Серед зовнішньоекономічних факторів інтеграції на окрему увагу заслуговують також ті, що впливають на умови міжнародної міграції робочої сили, становлення повноцінних валютних відносин.

Питання для самоконтролю

1. В чому суть та особливість міжнародної економічної інтеграції?

2. Які необхідні передумови для міжнародної економічної інтеграції?

3. Назвіть та дайте характеристику основних етапів міжнародної економічної інтеграції.

4. В чому полягає особливість інтеграції України в систему світогосподарських зв’язків?

Тестові завдання

1. Приєднання заводу-виробника сировини чи напівфабрикатів до компанії, яка веде головне виробництво – це:

а) інтеграція „вниз”;

б) інтеграція „вгору”;

в) невиробнича інтеграція „вгору”.

2. Придбання сталеплавильною компанією заводу, що виробляє металоконструкції — це:

а) інтеграція „вниз”;

б) інтеграція „вгору”;

в) невиробнича інтеграція „вгору”.

3. Зона преференційної торгівлі — це форма міжнародної регіональної економічної інтеграції на:

а) мікрорівні;

б) макрорівні;

в) відповіді а) та б) помилкові.

4. Угода двох або декількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу — це:

а) митний союз;

б) спільний ринок;

в) економічний союз.

5. Забезпечується вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів та громадян (робочої сили:

а) у рамках митного союзу;

б) у рамках зони вільної торгівлі;

в) у рамках преференційної торгової угоди.

6. Вільний рух факторів і результатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики:

а) у рамках митного союзу;

б) у рамках зони вільної торгівлі;

в) у рамках економічного союзу.

7. Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам:

а) економічному та інституційному забезпеченню суверенітету;

б) оцінці економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови;

в) розробленню та реалізації обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення й приватизації, соціального захисту населення;

г) оцінці експортного потенціалу, виробленню експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

д) всі відповіді вірні.

8. Використовуючи рис. 9.1 визначте, яка область характеризує виробничу компоненту зростання добробуту:

а) d;

б) b;

в) c.

9. Використовуючи рис. 9.1 визначте, яка область характеризує споживацьку компоненту зростання добробуту:

а) d;

б) b;

в) c.

10. Використовуючи рис. 9.1 визначте, які області є чистим виграшем країни від створення митного союзу:

а) d + b;

б) d + c;

в) c + b.

Практичні вправи

Вправа 1

Автомобільна шина в Україні коштує 100 дол., в Польщі — 80 дол., в Росії — 60 дол. Україна для міжнародного автомобільного ринку є малою країною і її торгівля автомобілями та їх комплектуючими не впливає на рівень міжнародних цін.

1. В Україні запроваджують адвалорний імпортний тариф на імпорт автомобільних шин. Чи будуть українські резиденти продовжувати імпорт шин?

2. Якщо після цього Україна створить митний союз із Росією, то чи буде вона сама виробляти потрібні шини, чи буде їх імпортувати (за інших незмінних умов)?

3. Які стандартні ефекти виникають при створенні митного союзу між; Україною і Росією за цих умов?

4. Нехай тепер в Україні вводиться не сто-, а п'ятдесятипроцентний адвалорний тариф на імпорт шин. Чи буде Україна продовжувати імпорт шин?

5. Якщо тепер Україна створить митний союз із Росією, то чи буде вона сама виробляти шини, чи буде їх імпортувати?

6. Який стандартний ефект виникає від створення митного союзу між Україною і Росією?

Рекомендована література

1. Кукурудза І.І. Міжнародна економіка. Матеріали до лекцій та семінарів. – Черкаси: Редакційно-видавничий відділ Черкаського державного університету, 2000. – С.121-141.

2. Міжнародна економіка: Навч. посіб. / За ред. Ю.Г. Козака, В.М. Новацького. — К.: Центр навч. літератури: АртЕк, 2002. — С. 26—62.

3. Миклашевская Н.Л., Холопов А.В. Международная экономика: Учебник. — М.: МГУ им. М.В. Ломоносова: Дело и Сервис, 2000. — С. 11 — 56.

4. Сальваторе Д. Международная экономика: Пер. с англ. — М.: Риа "ПК", 1998. — С. 20—200.

ПРО АВТОРА

Богун Максим Михайлович – викладач Черкаського бізнес-коледжу. Закінчив Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького за спеціальністю „Економічна теорія” (2004 р.). У бізнес-коледжі викладає економічні дисципліни з 2004 р.

Навчальне видання

БОГУН Максим Михайлович

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Навчальний комплекс

Редактор Азьмук Н.А.

Комп’ютерний набір Богун М.М.

Коректор Прозоровська І.М.

Підписано до друку 31.03.2008 р. Формат 60х84 ¹/₁₈ Інтеграція України у сучасну світогосподарську систему - student2.ru