Конспект лекцій з дисципліни

«планування І КОНТРОЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ»

Тема 1. Сутність планування та система планів підприємства

Мета теми: опанувати сучасною концепцією планування діяльності підприємств.

1. Сутність та завдання планування діяльності підприємства. Економічні умови планування.

2. Система економічних норм і нормативів.

3. Система планів підприємства і порядок їх розробки.

4. Поточний план підприємства: зміст і порядок розробки.

5. Зміст та етапи стратегічного планування. Види довгострокових стратегій розвитку підприємства.

6. Бізнес – план, його призначення, структура і порядок розробки.

7. Зміст і форми внутрішньовиробничого планування.

В ринкових умовах господарювання стійкий фінансовий стан і тривале функціонування підприємств забезпечується на основі планування їх діяльності.

Планування – це систематична підготовка прийняття рішень про цілі, засоби і дії підприємства шляхом цілеспрямованої порівняльної оцінки різних альтернативних варіантів в очікуваних умовах.

Елементи планування:

1. Результати: визначення цілей і завдань діяльності.

2. Засоби: вибір політики і способів дій, які служать досягненню цілей і виконанню завдань.

3. Ресурси: визначення видів потрібних ресурсів, їх обсягу, способів придбання і розподілу.

4. Впровадження: побудова процедур прийняття рішень і способів їх організації для виконання плану.

5. Контроль: розробка методики передбачення і виявлення помилок плану та його зривів, а також їх запобігання та виправлення на безперервній основі.

При розробці плану підприємство здебільшого вирішує наступні завдання: забезпечення випуску продукції, виконання робіт, надання послуг задля задоволення потреб суспільства; реалізація власного потенціалу і використання резервів виробництва; отримання цільового прибутку; визначення шляхів зниження витрат виробництва та підвищення якості продукції; вирішення питань соціального характеру і стану довкілля; впровадження досягнень науки, техніки, передового досвіду; завоювання певної ринкової частки тощо.

Підприємства будь-якої форми власності самостійно планують свою діяльність, визначають перспективи свого розвитку. Економічними умовами планування виступає інформаційна система, що забезпечує розробку плану. Її основою виступають умови договорів із споживачами і постачальниками ресурсів, параметри державного регулювання економіки, рекомендації та інструкції від державних органів управління тощо.

Найбільше поширення при розробці планів підприємств одержали техніко-економічні норми і нормативи, до яких відносять норми витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, норми витрат живої праці, нормативи використання засобів праці й органі­зації виробничих процесів, нормативи використання оборотних активів, нормативи якості продукції та ін. Застосування дієвого техніко-економічного нормування усіх видів витрат спрямоване на створення умов ресурсозбереження та зниження собівартості продукції, що випускається на підприємствах.

Планування на промислових підприємствах полягає у розробці планів різного періоду дії.

В залежності від періоду розробки плани бувають: довгострокові; середньострокові; поточні (річні); оперативні.

В залежності від об‘єкта і суб‘єкта планування виділяють плани: підприємства в цілому, плани структурних підрозділів, внутрішньоцехові плани.

Плани, що відображають реалізацію окремих функцій діяльності підприємства, називаються функціональними (план збуту, план матеріально-технічного забезпечення та інші)

В цілому процес планування містить наступні фази: визначення цілей планування; аналіз проблем; пошук альтернатив; прогнозування; оцінка (оптимізаційний розрахунок для вибору кращого варіанту); прийняття рішення і постановка планового завдання.

В сучасних умовах не існує єдиної, офіційно затвердженої методики складання планів діяльності підприємств. На більшості підприємств поточний план містить наступні розділи:

- основні показники;

- план збуту і виробництва продукції;

- план організаційно-технічного розвитку (план інновацій);

- план капітальних вкладень і капітального будівництва (план інвестицій);

- план матеріально-технічного забезпечення;

- план по праці;

- план по витратам виробництва (собівартості продукції);

- фінансовий план;

- план соціального розвитку колективу;

- план охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.

Етапи розробки поточного плану: передпланове проектування і уточнення довгострокової стратегії; розрахунок основних техніко-економічних показників кожного варіанту плану; деталізація показників оптимального варіанту плану та узгодження його показників; затвердження плану.

Для визначення довгострокових орієнтирів розвитку підприємств розробляються стратегічні плани. Стратегічне планування має на меті забезпечення довгострокової результативності підприємства і освоєння його нових можливостей.

Під довгостроковою економічною стратегією підприємства розуміються найбільш загальні рішення основних питань перспективного розвитку виробничо-економічної і соціальної діяльності. В залежності від терміну розробки стратегія (стратегічний план) може охоплювати період від 5 до 15 років.

Стратегічний план містить наступні розділи: мета і завдання підприємства, програма діяльності підприємства, план розвитку господарського портфелю, стратегія зростання підприємства. Об‘єктами прийняття стратегічних рішень можуть стати як загальні показники діяльності підприємств, так і конкретні заходи.

Етапи розробки довгострокової стратегії: загальний аналіз економічного стану підприємства; основні цілі перспективного розвитку; прогноз зовнішніх для підприємства умов; оцінка власних економічних можливостей; вибір шляхів досягнення цілей; встановлення строків реалізації; аналіз очікуваних результатів.

В залежності від цілей планування виділяють 3 довгострокові стратегії: перепрофілююча (інноваційна), модернізуюча (поліпшуюча), стабілізуюча (підтримуюча).

Бізнес-план – це плановий документ, який розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу. Його можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення нової підприємницької ідеї.

Призначення бізнес-плану в тому, що він використовується при організації нової фірми, при об‘єднанні існуючих підприємств і створенні на базі цього інтегрованого організаційно-правового утворення, при трансформації форми власності, при започаткуванні зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Орієнтовна типова структура бізнес-плану: резюме; продукція (послуги) фірми; оцінка ринку збуту; конкуренція; маркетинг-план (стратегія маркетингу), виробничий план; організаційний план; юридичний план; оцінка ризику і страхування; фінансовий план; стратегія фінансування.

Внутрішньовиробниче планування здійснюється на рівні структурних підрозділів підприємства. Його організаційні форми: централізована, децентралізована, змішана.

Розділи поточного плану невідокремленого підрозділу (цеху): план виробництва; план удосконалення техніки, технології, організації і управління виробництвом; план використання виробничої потужності; план по праці; план по собівартості.

Поширеною світовою практикою є організація діяльності підприємств з утворенням філій. Система планування у філіях передбачає, що кожен самостійний відділ, а потім і філія розробляє свій план. На їх основі готується загальний план усієї компанії.

План відокремленого підрозділу підприємства (філії) складається з наступних розділів: виробничий план; план продажу; плановий кошторис прибутків і збитків; план інвестицій; плановий кошторис капіталу; плановий баланс; баланс оборотного капіталу.

Контрольні питання:

1. Що таке планування в умовах ринкових відносин? Чим воно відрізняється від планування діяльності підприємств при командно-адміністративній економіці?

2. Які важливі завдання вирішує планування?

3. Стратегічні й поточні плани. Які завдання вони вирішують, їх взаємозв’язок і відмінність характеру?

4. Охарактеризуйте основні розділи поточного плану діяльності підприємства.

5. Бізнес-план. Які завдання й основні об’єкти його застосування?

6. Чим відрізняються плани розвитку різних за статусом підрозділів підприємства?