Основні напрями розвитку (ключові проекти) в рамках Інвестиційного Пріоритету 8

1. Покращення діалогу між наукою, громадськістю, бізнесом та владою.

2. Розумне місто та електронне урядування.

ОСНОВНІ ЗАПРОПОНОВАНІ ЗАХОДИ:

Розробити реформу міськвиконкому; поліпшити фінансове управління міським бюджетом та використання державних грошей на інші сфери суспільного життя; оновити міський статут; впровадити відповідність оплати праці чиновників їхній продуктивності; зміцнити потенціал державних службовців; змінити систему управління персоналом; створити Фонд СРБЦ і керувати ним прозоро та без конфлікту інтересів; підготувати міську адміністрацію до роботи зі структурними фондами ЄС та іншими донорами; зробити об’єктивні дані (статистику та дані із пристроїв (IoT) надійним джерелом інформації та пов'язати її з процесом ухвалення рішень; впроваджувати розумні рішення на основі сучасних технологій; покращеити управління містом і міськими послугами на основі поступової інтеграції систем та інфраструктури; розробити стратегічний план «Розумне місто»; впровадити відкриті дані та нову платформу взаємодії влади йгородян; впровадити відкриті дані та мобільні програми, які дають змогу покращувати моніторинг і прозорість дій влади.

Виявлені ключові проблеми, які вирішує цей стратегічний пріоритет:

· Досі в міста не було спільної з районом довгострокової стратегії розвитку.

· Проблеми планування бюджету (цифри розходяться з реальним станом справ);

· 84% бюджету йде на освіту, охорону здоров'я та соціальний захист: бюджет більше споживчий, ніж інвестиційний.

· Низька заробітна плата службовців – величезна спокуса до хабарництва.

· Управління (процеси/структури) державними установами не є стратегічними та середньо- й довготерміновими.

· Продуктивність службовців не вимірюється та не пов’язана із заробітною платою, немає цільового підходу.

· Відсутній спеціальний відділ/орган, який би моніторив діяльність донорів і займався б перспективними проектами.

· Обмежені можливості до управління проектами – навіть якщо донори приходять, хто та як має управляти донорськими проектами.

· Фінансовий дисбаланс – села багаті (величезні надлишки за відсутності ідей, як витратити ці гроші).

· Міліція, податкова, суди та інші представницькі органи ніколи не були частиною стратегічного планування та не брали участі у спільному обговоренні майбутнього.

· Адміністрації потрібні громадський контроль і прозорість. Немає інформації, як і чому ухвалюються деякі рішення.

· Неефективне використання інфраструктури та ресурсів міста.

· Відсутність клієнто-орієнтованого підходу, адже міська адміністрація – це, насамперед, сервісна служба.

· Відсутність діалогу із громадою – немає ідей залучення громади та її активістів (вона є центром політики, а не об’єктом).

· Відсутність конструктивного двостороннього взаємовигідного діалогу з бізнесом: що влада може зробити для бізнесу, але й що бізнес може зробити для міста.

· Відсутність відкритого конкурсу/процесу відбору на вакантні місця в державних установах

· Відсутність чіткого плану планування міста та околиць. Проблема організації планування.

Етап реалізації 1:впровадити політику «відкритих дверей» (2016).

Етап реалізації 2: підготувати стратегію діалогу (2016) та концепцію розумного міста.

Етап реалізації 3: державна адміністрація функціонує повноцінно (2016) та впроваджуються розумні рішення.

Етап реалізації 4: державні закупівлі здійснюються в електронній формі, впроваджується онлайн-бюджет (2016).

Етап реалізації 5: надання щорічного звіту, починаючи з 2017 (на 2016)

Етап реалізації 6: повноцінне використання державного бюджету (2017)

Етап реалізації 7: створення та впровадження електронного уряду (2017) – впровадження сучасних систем управління містом на основі ІКТ у визначених громадськістю пріоритетних сферах.

ІНДИКАТОРИ:

Громадська рада створена та працює, починаючи з 2016 року.

Призначення на посади до державних служб за відкритим конкурсом;;

Звіт з виконаної роботи всіх державних установ подається разом із планом на наступний рік.

Починаючи із 2017 року громадський бюджет (бюджет участі) становить 5% від міського бюджету.

Починаючи з 2017 державне управління працює за принципом «єдиного вікна» (Єдиний дозвільний центр).

У 2016 році всі державні закупівлі здійснюються в електронному режимі.

До 2017 р. в Білій Церкві розроблено та запущено програму електронного уряду (електронна система обслуговування) для надання міських послуг.

Впроваджено розумні системи та рішення, які покращують міські публічні послуги, дозволяють раціонального використовувати ресурси міста та модернізовувати інфраструктуру.

Відкрито дані, зроблено портал міста, де громадяни можуть отримувати повну інформацію про діяльність влади та міста.

Усі рішення стосовно міських фінансів/закупок ухвалюються відкрито та прозоро для громадян;.

Щоквартальна звітність мера перед громадянами міста з поточних питань.

Щорічне звітування мера перед громадянами щодо реалізації Стратегії розвитку міста.

Операційна ціль 3.8.1: Відкрита влада - покращення діалогу між наукою, громадськістю, бізнесом та владою

ЦІЛЬ: зробити державну владу більш прозорою та відповідальною – постійне звітування про виконану нею роботу. Розвиток діалогу за принципом чотиристороннього колеса діалогу є важливим елементом нашої машини розвитку (одне з коліс пріоритетів). Чотиристороннє колесо діалогу передбачає інноваційний підхід, коли уряд/державні службовці, бізнес, науковці та громадяни спільно працюють над створенням майбутнього та впровадженням структурних змін, виходячи далеко за рамки того, що могло б зробити одне підприємство чи одна особа. Без діалогу та відкритості довіра між владою та громадою буде нульовою. Для реалізації СРБЦ 2025 нам потрібно залучити суспільство, щоб воно стало практичною частиною стратегічного процесу та відчуло свою владу, причетність і зобов’язання (одні з основних цінностей СРБЦ 2025).

Основні заходи, передбачені в рамках цього проекту:

· Створення загальної стратегії розвитку відкритого та прозорого діалогу (чотиристороннього колеса діалогу).

· Підтримка діалогу та порозуміння між різними державними управліннями й установами, щоб зупинити боротьбу за владу та знайти спільні інтереси.

· Надання щорічного звіту про виконану роботу та плану на наступний рік.

· Забезпечення активної участі міської адміністрації у стратегічному процесі.

· Обговорення та представлення шляхів і методів зв’язку із суспільством.

· Головні питання, що стосуються жителів міста (зокрема інвестиції та фінансовий стан) і бізнесу, повинні узгоджуватись із громадою та бути відкритими й доступним для загалу.

· Щоб підтримати розвиток спільних дій, потрібно сформувати угоду розвитку (державний контракт) між владою та бізнес-спільнотою.

· Відновлення громадської ради;

· Використання соціальних мереж для зв’язку із суспільством.

· Впровадження політики «відкритих дверей» у міській адміністрації.

· Створення онлайн-бюджету з 2016 року та п’ятивідсоткового громадського бюджету (бюджету участі) з 2017 року.

Операційна ціль 3.8.2: Розумне місто та електронне урядування

ЦІЛЬ:зміна принципів роботи міської адміністрації, яка б відповідала потребам мешканців міста, на основі запровадження системи електронного уряду та рішень і елементів «розумного міста». Це дозволить якісно покращити рівень міських послуг, забезпечити прозоре та ефективне прийняття рішень, більш раціонально використовувати ресурси міста й публічні кошти, зміцнити діалог між владою, громадянами та бізнесом в управлінні містом.

Загальна характеристика дій у рамках проекту:

Концепція «Розумне місто» – це впровадження розумних рішень у різних сферах життєдіяльності міста шляхом інтеграції інфраструктури та якісного збирання й аналізу даних. Це дозволить значно зменшити витрати міста, знайти більш ефективні та інноваційні рішення застарілих проблем, оперативно реагувати на аварійні ситуації, підвищити рівень безпеки й комфортності міста, створити умови для участі громадського суспільства в розвитку міста.

Відкритий уряд – це уряд із високим рівнем прозорості, механізмів безпеки населення та контролю території, з акцентом на підзвітності урядового апарату, широкого доступу суспільства до державної інформації та діяльності уряду, а також посилення участі громадян у роботі уряду через сучасні ІТ-технології. Ці технології можуть обслуговувати безліч різних напрямів: надання якісніших адміністративних послуг громадянам, покращення взаємодії з бізнесом , збільшення повноважень населення через відкритий доступ до інформації та ефективніше управління містом.

Перевагами електронного уряду є зменшення корупції, покращення прозорості, поліпшення сприятливих можливостей, підвищення державних доходів і скорочення витрат. Електронний уряд – це також покращення надання послуг громадянам, ефективний зв'язок між урядом і суспільством (G2C), урядом і комерційними підприємствами (G2B), та сприяння міжвідомчим зв’язкам (G2G) завдяки тому, що вони стають зручними, прозорими та демократичними. Електронний уряд на міському рівні може бути частиною моделі розумного міста, яка передбачає більш інтелектуальний рівень прийняття рішень на основі ефективного зв’язку із громадянами та бізнесом, а також збиранню та аналізу інформації від інфраструктури міста.

Частиною електронного уряду є система електронних закупівель на базі сучасних інформаційних платформ типу ProZorro, яка дозволяє зробити процес проведення державних закупівель прозорим, повністю усунути корупційну складову та ефективно витрачати державні чи громадські фінанси й ресурси.

Концепція «Розумне місто» ґрунтується на впровадженні сучасних інтелектуальних рішень у пріоритетних сферах.

Громадськість міста визначила такі ключові пріоритети для впровадження рішень і систем «розумного міста»:

1) створення привабливих умов для розвитку підприємництва та інновацій,

2) впровадження системи електронного уряду та надання електронних адміністративних послуг;

3) прозоре та відкрите урядування – відкритий бюджет, електронні закупівлі, бюджет участі, відкриті дані про рішення міської влади, власність і землю;

4) е-демократія (е-петиції та платформа участі для громадян);

5) інтерактивна платформа Контактного центру міста;

6) якісні соціальні послуги (електронні сервіси для оформлення субсидій, виплат тощо);

7) розвиток інформаційно-комунцікаційної інфраструктури міста (публічний доступ до інтернету, розумні системи вимірювання для інфрастуктури міста (лічильники, датчики);

8) безпека в місті – освітлення, інтелектуальні системи оперативного реагування на надзвичайні ситуації в місті;

9) запровадження розумних енергозбергігальних технологій;

10) моніторинг і контроль безпеки та якості транспорту, оптимізація маршрутів громадського транспорту й сучасні системи відстеження роботи міського транспорту;

11) якісна медицина – електронна реєстратура, е-рейтинг якості роботи лікарень.

12) розумне збирання, сортування та утилізація сміття;

13) моніторинг і контроль комунальних послуг (вода, опалення, світло тощо) – покращення менеджменту ресурсів міста;

14) підтримка інноваційного бізнесу, покращення якості освіти, розвиток науки та інновацій;

15) чисте довкілля – система моніторингу та оцінки екосистеми міста (вода, повітря (викиди), збільшення площ зелених насаджень тощо).

Основні заходи, передбачені в рамках цього проекту:

1. Створення загальної міської карти стратегічного плану «Біла Церква – розумне місто».

2. Створення платформи відкритих даних у місті.

3. Створення загальної стратегії електронних закупівель.

4. Створення норм і практичного застосування принципів відкритого уряду, з використанням сучасних технологій.

5. Проведення оцінювання інвестиційних можливостей і потреби запровадження розумних рішень і електронного урядування.

6. Визначення готовності впровадження розумних рішень та електронного уряду, їхнього можливого впливу на місцевий бізнес та потреби громадян.

7. Зосередження уваги на розробці першочергових систем онлайн-бюджету, електронних закупівель, електронної взаємодії влади й городян; та представлення їх;

8. Поширення використання в місті інтернету для взаємодії всіх зацікавлених сторон стратегічного процесу та залучення громадян до управління містом.

9. Створення на основі порталу міста інтегрованої операційної платформи для надання сучасних і якісних міських послуг (в першу чергу адміністративних) та оцінки їхньої якості.

10. Додатково для жителів, які не мають доступу до інтернету, – створення сучасного Єдиного центру адміністративних послуг.

11. Створення та впровадження в місті на основі оцінки інвестиційних можливостей і ефективності розумних систем:- енергосбереження, освітлення міста, оперативного реагування на надзвичайні ситуації, збирання та утилізації сміття тощо.

12. Створення можливостей (інноваційної екосистеми) для розвитку міських інновацій та інноваційного підприємництва із залученням талановитої молоді (стартапи, хакатони, програми навчання, лабораторії, конкурси ідей та проектів).

Загальний підсумок:

Системи «розумне місто» та електронний уряд мають покращити діалог із суспільством, зробивши його більш ефективним, відкритим та прозорим.

Це дозволить підвищити результативність і ефективність використання державних коштів, особливо за рахунок онлайн-бюджету та електронної системи закупівель.

Системи «розумного міста» та електронного уряду також повинні позитивно вплинути на покращення якості публічних послуг у місті; прозорість і відкритість діяльності влади; ухвалення більш розумних і оперативних рішень; скорочення витрат міста на утримання інфраструктури та якісне й оперативне реагування на запити жителів.

Стратегічна ціль 4: ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ В МІСТІ

Стратегічний пріоритет 9: Покращення громадських послуг

ЩО:Основна мета стратегічного пріоритету – покращити всі види міської інфраструктури / комунальних послуг. Це має позитивно вплинути на добробут громадян і залучення нового бізнесу, зменшуючи при цьому бажання виїхати з міста і залучаючи більше туристів. Громадські послуги – це очищення води, охорона здоров'я, якість доріг і громадський транспорт, газопостачання, енергопостачання, опалення, контроль та утилізація відходів (зокрема ліквідація несанкціонованих звалищ). Також удосконалення процесів і процедур, якими користуються громадяни при отриманні комунальних послуг. У результаті покращиться якість послуг, що надаються громадянам, і більш ефективно використовуватимуться державні кошти. Завдання зосередитись на таких аспектах: місцеві податки, ЖЕКи, надання послуг, єдине вікно надання послуг, план міста. Однією з основних виявлених проблем Білої Церкви є те, що ви можете будувати будь-що будь-де в місті – на практиці це питання ніяк не регулюється міською владою.

Виявлені ключові проблеми, які вирішує цей стратегічний пріоритет:

· Відсутність/недостатність громадського контролю та прозорості державної адміністрації – ми не знаємо, чому та як ухвалюються певні рішення.

· Неякісні громадські послуги.

· Відсутність клієнто-орієнтованого підходу до городян – споживачів послуг із боку чиновників.

· Немає чітких критеріїв ефективності надання послуг.

· Інфраструктура міста руйнується.

· Недостатній діалог із суспільством – відсутність плану залучення населення (воно не об’єкт, а центр політики управління).

· Відсутній структурний діалог із бізнесом: чим місто може допомогти бізнесу, але й що бізнес може зробити для міста.

· Загальне враження населення: поширена, закореніла корупція та дуже мала ймовірність її подолання («Неможливо вирішити жодної справи із владою без хабара»).

· Суспільству важко визначитись, що насправді є корупцією, а що ні, що таке конфлікт інтересів, що є нормою, а що ні, тощо.

· Змішані державне управління та приватний бізнес.