Розділ 2: методи аналізу стратегічного потенціалу

Аналіз стратегічного потенціалу в умовах сучасного господарювання має дуже важливе значення. Адже, наявність стратегічного потенціалу та його обсяг стає основою для управлінських рішень керівництвом підприємства. Визначення потенціалу, а також його розвиток, формування та управління є одним з найважливіших аспектів у формуванні конкуренсоспроможності потенціалу.

Основними функціями аналізу стратегічного потенціалу визначають:

- Оцінка ресурсних складових потенціалу, фінансових результатів, ефективність використання ресурсів;

- Виявлення факторів, що вплинуть на збільшення стратегічного потенціалу;

- Виявлення резервів поліпшення рівня стратегічного потенціалу.

Звичайно існує багать методів для оцінки та аналізу стратегічного потенціалу підприємства. Отже, спробуємо згрупувати іх за певними ознаками.

1. За принципом визначення: (існує три підходи)[13]

- Обліково-звітний – основа полягає в ресурсній базі;

- Функціональний – основа полягає в визначені саме структури потенціалу виробничого спрямування;

- Проблемно-орієнтований – основа полягає у співвідношенні наявного потенціалу та поставлених цілей підприємства.

2. За часовими ознаками оцінки:

- Дохідний – оцінка за чистими потоками позитивних результатів використання обєкта [11, с. 97—118];

- Майновий – оцінка за витратами на створення та використання.[1, с. 8-10];

- Ринковий – оцінка в порівнянні з аналогами. [8, с. 176—178].

3. За складовими елементами:

- Комплексно-рейтингова [11; 10] – ми маємо взяти для бази порівняння підприємство, що показує найкращі результати, дати оцінки нашому підприємству в основних категоріях діяльності, а саме: фінанси, маркетинг, менеджмент, виробництво та збут. Порівнюючи з еталоном виставляємо оцінки нашому підприємству, згодом всю базу підприємств виставляєми по рейтенгу набраних балів.

- Вартісна – це ціла система, яка складається с десяти етапів розрахунків [9, с. 79—80]:

1. Фондовий потенціал = коефіцієнт ефективності капіталовкладень * середньорічна вартість основних виробничих фондів.

2. Потенціал виробничих фондів = коефіцієнт вибірки продукції * річний обсяг матеріалів.

3. Потенціал нематеріальних активів, визначається завдяки методу експертних оцінок.

4. Сумуючи перших три показники ми отримаємо матеріально технічний потенціал.

5. Трудовий потенціал . Спочатку визначаємо оцінку одного середньо-облікового працівника за допомогою встановлення його аналога у вартісному вираженні. Згодом знаходимо добуток цього показника та середньорічної кількості працівників та коефіціенту реалізації трудового потенціалу.

6. Визначаємо число ресурсного потенціалу, яка дорівнюватиме сумі матеріально-технічного потенціалу та трудового потенціалу.

7. За витратами на потенціал іновацій, маркетингу та управління, які були здійсненні за рік роботи підприємства, визначаємо потенціал цих категорій.

8. Додаючи ресурсний та іноваційний потенціали визначаємо виробничий потенціал.

9. Додавши до виробничого потенціал маркетингу та управління отримаємо обсяг загального стратегічного потенціалу підприємства.

10. Щоб визначити наскільки ефективно він використовується знаходимо коефіцієнт використання = економічний показник діяльності підприємства / загальний потенціал.

На мою думку цей метод досить добрий у використанні, адже завдяки йому ми можемо визначити вартісний показник кожної складової стратегічного потенціалу, в подальшій діяльності зможемо побачити в яких саме складових потрібні вкладення, в яких требя їх зменшити і тд.

4. За напрямками формування інформаційної бази:

- Експертні – це такі методи, які базуються на оцінках експертів. Недоліком таких методів є те, що експерти оцінюють субєктивно і це спотворює результати оцінки. Звичайно за рахунок цього результати експертних досліджень не забезпечують високу точність аналізу. Більш придатним цей метод є для маленьких підприємств.

- Критеріальні – це такі методи, що базуютьня на сформованій базі аналізу на основі планової документації підприємства. За умови того, що є досить точне інформаційне забезпечення ці методи будуть найточнішими. Недоліком є дуже велика база данних для обробки. Саме ці методи більш ефективні на великих підприємствах.

5. За способом відображення кінцевих результатів аналізу:

- Графічні – результат поданий у рисунках, графіках, діаграмах. Недоліком є те, що інформація подана в узагальненому вигляді, невисока точність відображення інформації, а також абстрактність реальних економічних процесів. Ці методи доцільно використовувати для подачі більш загальних результатів.

- Математичні – результат , який подається саме на розрахунках. Недоліком є складність розрахунків за наявності великої кількості факторів, велика база інформації. Кожне підприємство визначає свою складність аналізу залежно від типу підприємства – це є безумовною перевагою. А також точність розрахованих данних, за наявністю правильної бази данних.

6. За способом оцінки:

- Матричні – системний аналіз який має складові елементи системи між якими є певні звязки. Перевагою для використання є те, що завдяки таким методам ми можемо дослідити не тільки своє підприємство, але й найближчих конкурентів, що дозволить керівникам розробляти план поведінки на майбутнє.

- Індикаторні –це методи в яких використовуються певні характеристики, за допомогою яких у формальному вигляді можна описати стан обєктів, які досліджуються. Ці методи дозволяють проводити оцінку не тільки потенціалу підприємства, але і національної економіки. Перевагою є точність розрахунків, адже кожен індикатор складається з великої кількості показників, які детально описують окремі елементи обєкта, який досліджують. Недоліком звичайно є трудоємкість розрахунків.

Отже, методів для визначення стратегічного потенціалу є безліч. Щоб зрозуміти який саме застосувати для підприємство, потрібно відштовхуватися від типу та масштабу підприємства, а також мети аналізу стратегічного потенціалу.

Головними характеристиками вибору методу є:

- Наскільки оперативнимє визначення внутрінніх можливостей;

- Визначення слабких сторін підприємства;

- Виявлення резервів підприємства, які в перспективі підвищать ефективність діяльності підприємства.

Основна проблема при оцінюванні стратегічного потенціалу підприємства полягає в тому, що він представляє собою складну систему, всі елементи якої функціонують одночасно і в сукупності, тому вибрати найбільш важливі з них досить проблематично. Виходячи з цього найвдалішим методом оцінки стратегічного потенціалу є системний підхід, який передбачає комплексне врахування різноманітних факторів. Тож найбільш доцільним на нашу думку є комплексний метод, авторами якого є Н. Б. Кирич та Н. Я. Марченко.

Тож удосконалений метод для оцінки рівня стратегічного потенціалу та ефективності його використання, яка дасть можливість сформувати правильні управлінські рішення, щодо формування стратегічного потенціалу представлений на рисунку 3.1., виведений він спираючись на дослідження вітчизняних та закондонних вчених. [ 2; 3; 5; 7; 12]

1. Підготовчий етап – це по суті розробка методологічної бази та постановка задачі, а саме для чого ми оцінюватимемо стратегічний потенціал підприємства. Визначаючи структурні елементи ми розглядаємо саме різноманіття видів потенціалу, які включаються у стратегічний потенціал:

- Фінансовий потенціал;

- Виробничий потенціал;

- Інноваційний потенціал;

- Маркетинговий потенціал;

- Трудовий потенціал ( визначення данних категорій та спосіб розрахунку в розділі 2).

2. Етап планування та збору інформації також важливий в процесі оцінки, адже на ньому визначається інформаційна база, що є дуже важливим для отримання достовірних результатів оцінки стратегічного потенціалу. Чітко має бути визначенно керівництвом виконавець, який проводить оцінку, адже це повинна бути людина кваліфікована в цій справі.

Дані збираються для вирішення поставленої проблеми, тому їх кількість повинна бути оптимальною для забезпечення оперативності прийняття управлінських рішень.

3. Аналітичний етап.

Для визначення рівня локальних потенціалів слід обрати перелік часткових показників та оцінкову шкалу інтервалів, у які увійшли значення показників системи. Надання кожному показнику бальної оцінки, яка залежить від інтервалу, у який увійшли його фактичні значення, відбувається таким чином: показники високого, середнього і низького рівня оцінюються в 1; 0,6; 0,2 бала, відповідно.

Загальна формула розрахунку інтегральних показників фінансового, виробничого, інноваційного, маркетингового і трудового потенціалів має такий вигляд:

де Іm – інтегральний показник фінансового, виробничого, інноваційного, маркетингового і трудового потенціалів;

i – кількість часткових показників для оцінки m-го потенціалу;

di – значення i-го часткового показника, балів;

рi – ступінь значимості i-го часткового показника.

4. Отримання узагальнюючого показника

Першим таким показником є показник рівня стратегічного потенціалу підприємства, який визначається як:

де ІСр – інтегральний показник рівня стратегічного потенціалу підприємства;

і – кількість локальних потенціалів (і=5);

хі – інтегральне значення і-го локального потенціалу;

рі – ступінь значимості і-го локального потенціалу.

Другим показником є показник ефективності використання стратегічного потенціалу підприємства, який визначається як:

де ІСе – інтегральний показник ефективності використання стратегічного потенціалу підприємства;

і – кількість часткових показників (і=8);

kі – значення і-го часткового показника;

рі – ступінь значимості і-го часткового показника

Коли ми обчислюємо інтегральні показники стану та ефективності використання стратегічного потенціалу підприємства вагомість відповідно до локальних потенціалів та часткових показників будемо оцінювати з використанням методу експертного оцінювання.

Для того щоб зрозуміти отриманий результат використаємо Таблицю 3.1. значень стратегічного потенціалу і відповідний рівень цим значенням.

Високий рівень стратегічного потенціалу свідчить про те, що підприємство ефективно працює, та зберігає рівновагу в усіх структурних складових.

Середній рівень стратегічного потенціалу свідчить про те, що підприємство має невиликі труднощі в окремих складових, але ці труднощі вирішаться в процесі адаптації підприємства.

Низький рівень стратегічного потенціалу свідчить про те, що підприємство має великі проблеми в більшості структурних елементах. Головна проблема на низькому рівні це проблема забезпечення ресурсами, а токож неефективне їх використання.

Таб. 3.1. Значеня стратегічного потенціалу

Рис. 3.1. Етапи оцінювання рівня та ефективності використання стратегічного потенціалу підприємства

5. Етап прогнозування рівня стратегічного потенціалу.

На цьому этапі відбувається визначення тендейцій зміни стратегічного потенціалу. Це дуже важливо, якщо підприємство знатиме збільшиться, зменшиться чи збережеться на сталому рівні його стратегічний потенціал, то буде взмозі ставити правильні стратегічні цілі для підприємства.

6. Надання рекомендацій.

Це заключний єтап, для якого і робиться оцінка стратегічного потенціалу. На цьому етапі всі проблеми які були виявленні в процесі оцінки стратегічного потенціалу систиматизуються. Та шукається спосіб їх вирішення. Але це не головне.

Головним є те, що виходячи від визначеного нами рівня та ефективності використання стратегічного потенціалу підприємства ми можемо вибрати стратегію розвитку підприємства, завдяки Рисунку 3.2. [Н. Б. Кирич, Н. Я. Марченко].

Рис.3.2.Матриця стратегій розвитку підприємства

Можемо виділити переваги такого вдосконаленого методу оцінки мтратегічного потенціалу підприємства:

- Комплексна оцінка стратегічного потенціалу;

- Врахування основних аспектів діяльності підприємства, а саме: виробничу, фінансову, інвестиційну, маркетингову, управлінську;

- Використання не лише субєктивних думок експертів, а й конкретних показників діяльності підприємства.

Всі ці переваги дають можливість обєктивно оцінити стратегічний потенціал. А така оцінка в подальшому дозволить обрати конкурентну стратегію розвитку підприємства, забезпечуючи при цьому ефективне використання його потенціалу.