Методичні рекомендації семінарського заняття

При розгляді першого питання необхідно звернутися до аналізу економічних передумов скасування кріпацтва в Україні: розкрити сутність реформ 1848 р. в Австро-Угорщині та 1861 р. в Російській імперії; дати їх порівняльну характеристику щодо причин, рушійних сил, соціально-економічних наслідків, зміни форм землеволодіння та соціального статусу селянина. Важливо усвідомити, що реформи прискорили розвиток капіталістичних ринкових відносин і в промисловості, і в сільському господарстві. Започаткували кардинальні зміни у відносинах власності та соціально-політичній структурі суспільства. Треба розкрити причини більш швидкого просування ринкових відносин у Степовій та Південній Україні, де успішно розвивалося товарне зернове господарство, показати формування ринкової інфраструктури в сільськогосподарській галузі, становлення нових господарських форм, роль Селянського банку у придбанні селянами земельних наділів.

Аналізуючи промисловий розвиток України у другій половині XIX ст., слід зосередити увагу на причинах високих темпів розвитку промисловості, особливо видобувних галузей, машинобудування та залізничного транспорту. Необхідно також пояснити причини, сутність і наслідки потужних процесів концентрації та монополізації промислового виробництва в останній третині XIX ст., місце в системі економічних відносин Російської імперії великих монополістичних утворень, що були сформовані на українських теренах.

Проаналізувавши зазначені фактори господарського розвитку українських земель в пореформений період, слід зрозуміти особливості моделі ринкової модернізації України у складі Російської імперії та її напівколоніальний характер, який виявився, зокрема, у структурній та територіальній диспропорційності, побудови більшості галузей української промисловості за принципом незавершеного виробництва, відсталості сільського господарства.

В другому питанні вивчити особливості та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Слід звернути увагу на те, що навколо питання про скасування кріпацтва загострюється ідейна боротьба представників різних напрямів суспільно-економічної думки. Необхідність знищення кріпацтва та царизму і об’єднання слов’янських народів на демократичній основі проголосила таємна політична організація «Кирило-Мефодіївське товариство». На основі цього товариства уже в 40 – роках формуються ліберально-дворянський та революційно-демократичний напрями, які відображали інтереси протилежних класів - поміщиків та селян.

Ґрунтовний аналіз зазначеного питання можна знайти в працях В.Н. Каразіна, А.О. Скальковського , Д.П.Журавського, Д.М. Струкова. Головним в їх творах було питання скасування кріпацтва, міркування про майбутні взаємовідносини між поміщицьким і селянським господарством, про міру поступок селянству.

По останньому питанню слід чітко уяснити суспільно-економічний стан країни, який безумовно позначився на розвитку політичної економії. Характеризуючи економічну думку України, слід проаналізувати науковий спадок такого вченого, як М.І. Туган – Барановський. Зокрема еволюцію його поглядів на проблему ринку, у дослідженні якої він піднявся від мікроекономічного аналізу до макроекономічних узагальнень щодо функціонування ринкової системи в цілому та сформулював основні положення сучасної інвестиційної теорії циклів. Важливими є дослідження проблем генезису підприємницьких відносин, його соціальна теорія розподілу, аналіз питань історії та теорії кооперативного руху тощо.

Також, слід звернути увагу на дослідження Є. Слуцького О. Білимовича, І. Вернадського, Т.Степанова та інших. Є. Слуцький досліджує теорію граничної корисності, проблеми ринкової рівноваги, вплив психологічних факторів на поведінку споживача та на формування цін. В праці «Нариси політичної економії» В. Железнов розглянув важливі аспекти взаємозв’язку функціонування ринкового механізму з кризовими коливаннями економіки, проблеми ринкового ціноутворення та рівноваги, питання впливу монополій на процеси ціноутворення, проблеми фінансів, втручання держави та її інститутів у економіку.

І.В. Вернадський, позитивно оцінюючи процес концентрації капіталу і виробництва, однозначно негативно ставиться до великої земельної власності. Він пропагує пристосування землі до «раціональних», тобто капіталістичних форм господарювання. Як прихильник класичної школи в політичній економії він заперечував втручання держави в економічне життя.

Проблемні питання

1. Охарактеризуйте розвиток кооперації в Україні та його відображення представниками української економічної думки.

2. Охарактеризуйте особливості генезису ринкових процесів в Україні в другій половині ХІХ ст.

3. Визначте основні напрями практичного втілення положень столипінської аграрної реформи та її значення для господарського розвитку України.

4. Розкрийте особливості методології досліджень представників основних напрямів економічної думки України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Тести

1. Які із зазначених положень належать до аграрної реформи П. Столипіна:

а) скасування обов’язкової «земельної» общини;

б) надання селянам права виходу з общини;

в) виділення селянам землі в одному масиві;

г) створення селянського земельного банку;

д) переселення селян із густо заселених регіонів європейської частини російської імперії;

е) всі варіанти відповіді вірні;

є) не вірний варіанти відповіді «г».

2. Що із зазначеного не відноситься до формування українського національного ринку у продовж 17-18 ст.:

а) торги і базари;

б) ярмарки;

в) постійна торгівля через стаціонарні заклади (крамниці, корчми т.ін);

г) товарні біржі;

д) всі варіанти відповіді вірні.

3. Який із зазначених видів торгівлі започатковується останнім в Україні у продовж 17-18 ст.:

а) торги і базари;

б) ярмарки;

в) постійна торгівля через стаціонарні заклади (крамниці, корчми т.ін);

г) аукціонна торгівля).

4. Що не відноситься до видів податків, які стягувалися з населення Української козатської держави:

а) подимне – постійний податок з хати;

б) стація – податок на утримання війська;

в) показенщина – податок на виробництво спиртних напоїв;

г) подушне - податок з кожної душі податкового стану.

5. Який вид виробничої діяльності був основним в господарстві Запорізької Січі:

а) землеробство;

б) скотарство;

в) рибальство;

г) ремесло і промисли;

д) торгівля.