Україна пасе задніх у черговому світовому рейтингу

Парламент ухвалив у першому читанні проект Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціального режиму оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції”, інформує УНІАН.

Зокрема, законопроектом пропонується запровадити спеціальний режим оподаткування для суб’єктів індустрії програмної продукції, згідно з яким прибуток таких підприємств оподатковується з 1 січня 2013-го за ставкою 16%. При цьому передбачено, що операції з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в індустрії програмної продукції звільняються від оподаткування ПДВ.

Критерії: наявність у суб’єкта господарювання основних засобів та нематеріальних активів, первісна вартість яких перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Законопроектом пропонується вважати консультування з питань інформатизації видом економічної діяльності, який дозволяє використовувати спеціальний режим оподаткування. Крім того, пропонується встановити 5% ставку податку з доходу у формі заробітної плати та інших винагород за трудовими договорами (контрактами) працівників суб’єкта спеціального режиму оподаткування індустрії програмної продукції (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) згідно зі спеціальним режимом оподаткування.

Одночасно пропонується розраховувати ставку податку за визначеною у законопроекті формулою, у разі якщо сума податку, обчислена за ставкою 5% буде меншою ніж сума податку, обчислена шляхом множення двократного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, на ставку податку з доходів фізичних осіб, яка визначена Податковим кодексом України для всіх платників податків.

Корреспондент: Нерабочее настроение. Один из самых низких уровней производительности труда тянет украинцев на дно цивилизации http://korrespondent.net/business/economics/1321288-korrespondent-nerabochee-nastroenie-odin-iz-samyh-nizkih-urovnej-proizvoditelnosti-truda-tyanet-ukr

Україна пасе задніх у черговому світовому рейтингу

17 лютого 2012 о 14:47

yak-prosto.com

У рейтингу МОП за рівнем продуктивності праці знаходиться на 88-у місці із 121 можливих. Відсталішими за Україну виявились лише 19 африканських країн та декілька азійських країн.

Причина: застаріле обладнання на підприємствах, небажання компаній-монополістів інвестувати кошти у модернізацію та відсутність здорової конкуренції.У монополістів і монопсоністів немає причин вкладатися у нові технології, оскільки та сама робота може бути виконана більшою кількістю працівників з низькою зарплатою..

Однією із найвідсталіших галузей промисловості країни є металургія. Саме ця галузь є підконтрольною декільком мультимільйонерам і приносить в економіку найбільшу валютну виручку. У розвинених країнах один працівник за рів виплавляє 575 тонн сталі, а в Україні — 198. Відповідно до цього складається і розмір зарплати. Схожа ситуація і в аграрному секторі.

Іще однією причиною низької продуктивності праці в Україні є тотальна зарегульованість бізнесу. Те, наскільки повільно чиновники видають різні дозволи та довідки, може зірвати будь-які виробничі плани. Для прикладу, щоб оформити в Україні дозвіл на будівництво, компанії необхідно витратити більше року, тоді як у Швейцарії аналогічні документи можна отримати за декілька днів. Як повідомлялось, промислове виробництво в Україні у січні поточного року знизилось на 12,7% в порівнянні з груднем 2011 року.

3 – теневая єкономика. В 2011 г. впервые за несколько лет были выделены средства госбюджета на кап. перевооружение предприятий. В 2012 году планируется $1 млрд., и еще около $1,5 млрд. - на крупные инфраструктурные проекты по Евро-2012. Но нет уверенности, что будет целевое использование средств

Транснаціоналізація – це якісно новий етап інтернаціоналізації виробництва, капіталу та НТП, що означає розвиток міжнародних економічних відносин у межах великих транснаціональних корпорацій (ТНК). Це компанії, що мають «дочірні» підприємства в інших країнах, кожна з яких у свою чергу має фінансовий контроль за діяльністю «внучатих» підприємств (про систему участі). Права власності залишаються за батьківською компанією.

Логічний результат самоорганізації сучасної корпоративної економіки. У 2011 р. 40 % світового багатства богатства контролювали 147 самых больших ТНК. Сьогодні – зростання їх економічної експансії. Их активы тесно пересекаются друг с другом – экономическая суперструктура. Сьогодні ТНК працює кожен десятий зайнятий у світі, виключаючи сільське господарство. Форма материализации интернационализации. Своего рода корпоративная глобализация. Подавляющая часть ТНК – это многоотраслевые концерны.

Чинники інтернаціоналізації компаній та їх перетворення на ТНК:

– Придушення конкуренції та отримання вільного доступу до джерел дешевої робочої сили та енергії;

– диверсифікація джерел збуту продукції, наближення до перспективних іноземних ринків;

– використання ефекту масштабу для наукових досліджень, експансії на зовнішніх ринках та їх монополізації;

– обхід антимонопольного законодавства країни походження ТНК;

– ухиляння від дотримання екологічних стандартів у власній країні;

– зменшення впливу циклічних коливань економіки на батьківські корпорації;

Основа конкурентоспроможності ТНК: