Концепція асистансу. Практичне застосування концепції асистансу в медичному страхуванні осіб, які від’їжджають за кордон.

Самостійна робота № 5

Тема. Медичне страхування

Виникнення та розвиток страхової медицини в Україні.

Виникнення елементів соціального страхування та страхової медицини в Україні пов'язане з появою на капіталістичних підприємствах кас взаємодопомоги (XVІII - - початок XIX ст.). Епідемія холери в царській Росії зумовила те, що в серпні 1866 року тимчасовим положенням власники фабрик і заводів зобов'язувались організовувати для своїх робітників лікарні.

На території України існували лікарняні каси двох типів: заводські та об'єднані. Діяльність заводських кас було спрямовано на надання безоплатної медичної допомоги робітникам і членам їхніх сімей, на виплату допомоги за встановленими випадками.
Об'єднані лікарняні каси надавали амбулаторну, стаціонарну та невідкладну допомогу, а також забезпечували постійні чергування медичного персоналу.

На початку 1921 року лікарняні каси було ліквідовано, оскільки вони не відповідали концепції системи державної охорони здоров'я.
В умовах НЕПу було створено систему робітничої медицини, але в 1927 році її замінила державна система охорони здоров'я. Подальший розвиток системи страхової медицини в Україні й, зокрема, обов'язкового медичного страхування, пов'язаний з прийняттям Закону України «Про страхування» (1996 p.), Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (1998 p.).
Організація охорони здоров'я, яка забезпечує право кожного громадянина на отримання медичної допомоги, може бути забезпечена системою страхової медицини, завданнями якої є поліпшення демографічної ситуації, формування зацікавленості людей в збереженні здоров'я, підвищення рівня медичного обслуговування, а також часткове розвантаження державного бюджету.

Страхова медицина охоплює фінансування наукових досліджень, підготовку медичних кадрів, витрати на розвиток матеріально-технічної бази лікувальних закладів, надання медичної допомоги населенню й ґрунтується на певних принципах: забезпечення економічної та соціальної захищеності середніх і малозабезпечених верств населення, гарантованість права кожного громадянина на якісну медичну допомогу, обов'язковість внесків як фізичних, так і юридичних осіб.
Важливим елементом системи страхової медицини є медичне страхування, яке передбачає страхування на випадок втрати здоров'я з будь-якої причини.

Концепція асистансу. Практичне застосування концепції асистансу в медичному страхуванні осіб, які від’їжджають за кордон.

Концепція асистансу виникла півстоліття тому, розви­валася та поширювалася не тільки завдяки соціально — економіч­ним змінам, але й модернізації та глобалізації невідкладної медич­ної допомоги та медичного асистування.
Асистанс —перелік послуг (у межах договору страхування), які надаються в потрібний момент через медичне, технічне і фінансове сприяння. Широко використовується в зару­біжних країнах для забезпечення безпеки подорожуючих під час поїздок за кордон (у разі хвороби, нещасного випадку).
Асистанська компанія— це організація, яка на високу про­фесійному рівні здійснює цілодобову координацію надання допомо­ги застрахованим особам та контролює процес витрат для страхових компаній та корпоративних клієнтів.
З практичної точки зору такі компанії дозволяють страховим організаціям реально реалізувати закладені в страхових полісах ме­ханізми захисту застрахованих у таких видах страхування, як ме­дичне, автомобільного транспорту, вантажів тощо. Тобто для стра­ховика співробітництво з асистанською компанією є засобом підвищення конкурентоспроможності страхових послуг, їх приваб­ливості для потенційних клієнтів, оскільки клієнт купує не лише фінансову послугу, але й можливість негайно отримати необхідну допомогу в будь-якій точці земної кулі. Саме необхідність надання такої допомоги в міжнародному масштабі зумовила виникнення асистанських мереж — компаній з розгалуженою системою філій, розміщених у різних країнах світу.
Стосовно економічної основи асистансу, необхідно зазначити, що страховим компаніям невигідно створювати у своїй структурі відповідні служби. По-перше, функція обслуговування не є власне функцією страхування, а по-друге — створення такого підрозділу є дуже затратним і призводить до збільшення витрат на ведення справи страховика. Водночас для асистанської компанії надання оперативної допомоги застрахованим — це основний вид діяльнос­ті, що дозволяє співпрацювати з декількома страховиками, які по­требують цих послуг.

Отже, асистанс передбачає страховий захист не тільки застрахо­ваних осіб, а й забезпечення ефективної діяльності страхової ком­панії, сприяючи якісному та швидкому наданню послуг щодо ме­дичної допомоги застрахованим особам, які перебувають за межа­ми країни.

Самостійна робота № 6