Моделювання обсягів виробництва як початковий етап Оцінки виробничого потенціалу підприємства
В статті розглянуто початковий етап моделювання виробничого потенціалу на прикладі хімічного підприємства та запропоновано математичну модель обсягу виробництва. Табл. 2, джерел 12.
Характерними ознаками функціонування промислових підприємств в умовах ринкової економіки є забезпечення самоокупності їх господарської діяльності, яка досягається в першу чергу за рахунок підвищення виробничого потенціалу. Сьогодні для більшості вітчизняних промислових підприємств характерно невідповідність техніко-технологічного рівня виробництва сучасним вимогам конкурентоспроможності, що свідчать про неефективне управління виробничим потенціалом. Пошуки напрямків його удосконалення передбачають чітке визначення поняття та складових виробничого потенціалу.
Узагальнюючі відомі визначення, виробничим потенціалом називають наявні і приховані можливості підприємства щодо залучення і використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції. Традиційно елементами виробничого потенціалу підприємства вважають всі ресурси, що будь-яким чином пов'язані з функціонуванням і розвитком підприємства. Вибір найбільш важливих являє собою дуже складну проблему, про що, зокрема, свідчить багато різних думок про склад виробничого потенціалу [1-6].
Оцінка виробничого потенціалу має велике інформативне значення для прийняття якісних управлінських рішень. Співвіднесення величини потенціалу з кінцевими результатами функціонування дає комплексне уявлення про ступінь використання виробничих ресурсів і резервах підвищення ефективності виробництва.
В останні роки багато праць було присвячено питанню розробки підходів до оцінки виробничого потенціалу. Наприклад, О.С. Федонін [7] пропонує визначати виробничий потенціал через вартісні показники складових, Архипов В.М. [8] - через чисельність промислово-виробничого потенціалу, Старовойтов М.К. та Фомін П.А. [9] - на підставі експертних оцінок, Должанський І.З. та ін [10] – за допомогою структурних елементів, що можуть характеризувати потенціал виробництва. Але так чи інакше, кожний варіант оцінки потенціалу має на увазі проведення аналізу діяльності підприємства, використання ресурсів з метою визначення ефективності його використання і можливості росту.
Автори робіт [1-4,11-12] пропонують перелік показників, що можуть бути застосовані для характеристики виробничого потенціалу як то: узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва, показники ефективності використання живої праці; основних виробничих фондів; матеріальних ресурсів. Однією з істотних характеристик виробничого потенціалу, що входить в цей перелік, вважається обсяг виробництва. Цей показник являє собою кількісну оцінку продуктивної здатності потенціалу підприємства та, при об'єктивному визначенні, показує місце господарського підрозділу в загальних результатах діяльності підприємства.
Діагностування виробничого потенціалу промислового підприємства базується на економічній теорії аналізу господарської діяльності. Не дивлячись на численні дослідження в даній сфері, питанням оцінки та оптимізації виробничого потенціалу промислових підприємств в сучасних умовах приділяється недостатньо уваги. Орієнтація на фінансові методи оцінки виробничого потенціалу не завжди дає змогу напрацювати заходи щодо його підвищення в умовах динамічної ринкової економіки.
Від уміння прогнозувати реальні можливості виробництва залежить ефективність функціонування підприємства, якість та темпи його розвитку. У зв’язку із цим суттєвого значення набувають виявлення та кількісна оцінка чинників, що впливають на виробничий потенціал підприємства, а можливість математичного моделювання дозволяє побачити варіанти майбутнього і визначити потенційні результати у наступних періодах.
Таким чином, мета дослідження полягає в побудові моделі обсягу виробництва, як кількісної характеристики виробничого потенціалу, для подальшого розгляду шляхів його нарощування.
В якості об’єкта дослідження обрано виробництво формаліну ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот", для якого характерне використання конструкційно-складного устаткування, а також багатостадійність і безперервність процесу виробництва кінцевої продукції.
Для досягнення встановленої мети було проаналізовано показники, що мають найбільш вагомий вплив на обсяги виробництва. В результаті для побудови моделі за даними 20 місяців до кризового періоду було відібрано чотири вихідних показники (табл.1). На нашу думку, ці показники мають найбільш вагомий вплив на показник обсягу виробництва.
Таблиця 1
Вихідні показники для побудови загальної економетричної моделі
| Місяць | Обсяг виробництва, т/міс | Фондовіддача, грн/грн | Фізичний знос устаткування, % | Середній відсоток виходу нестандартної продукції,% | Середня тривалість поточних ремонтів, час. |
| 120,56 | 4,03 | 14,12 | 5,76 | 6,9 | |
| 200,21 | 3,52 | 12,21 | 5,07 | 6,28 | |
| 110,46 | 3,75 | 13,53 | 5,72 | 8,17 | |
| 129,89 | 3,75 | 13,5 | 4,71 | 7,36 | |
| 158,51 | 3,88 | 13,09 | 4,95 | 7,19 | |
| 171,85 | 3,5 | 12,74 | 4,49 | 6,56 | |
| 147,50 | 3,82 | 11,61 | 5,02 | 6,99 | |
| 105,15 | 3,9 | 13,47 | 5,53 | 8,36 | |
| 116,42 | 3,83 | 14,42 | 5,59 | 7,09 | |
| 175,08 | 3,75 | 13,3 | 4,6 | 6,9 | |
| 111,11 | 4,1 | 12,28 | 8,4 | ||
| 188,94 | 3,83 | 11,85 | 5,02 | 7,33 | |
| 152,42 | 3,93 | 12,01 | 5,32 | 8,48 | |
| 162,26 | 3,49 | 11,41 | 5,17 | 7,09 | |
| 160,19 | 3,63 | 11,15 | 5,41 | 6,86 | |
| 157,99 | 3,76 | 11,62 | 5,36 | 8,22 |
Продовження табл. 1
| Місяць | Обсяг виробництва, т/міс | Фондовіддача, грн/грн | Фізичний знос устаткування, % | Середній відсоток виходу нестандартної продукції,% | Середня тривалість поточних ремонтів, час. |
| 113,57 | 4,12 | 13,63 | 6,08 | 7,54 | |
| 148,15 | 3,84 | 11,85 | 5,48 | 7,8 | |
| 148,54 | 3,85 | 11,76 | 5,51 | 7,84 | |
| 148,80 | 3,85 | 11,67 | 5,53 | 7,89 |
Для математичного моделювання було встановлено наступні позначення:
- обсяг виробництва, т/міс;
- фондовіддача, грн/грн;
- фізичний знос устаткування;
- середній відсоток виходу нестандартної продукції, %;
- середня тривалість поточних ремонтів, год.
При проведенні розрахунків надійність моделі та чинників була прийнята на рівні 95%. За результатами було встановлено, що кожен із показників відповідає зазначеному рівню надійності. Але при визначенні наявності мультиколінеарності, було виявлено існування додаткового лінійного зв’язку між показниками, який в подальшому мав би вплив на точність отриманих результатів, через що було виключено із моделі такі показники, як фондовіддача та середній відсоток виходу нестандартної продукції.
За результатами розрахунків було отримано лінійну
та степеневу
моделі обсягів виробництва з такими результатами: коефіцієнт кореляції 0,813 та 0,804, критерій Фішера 15,541 та 16,525, дисперсія адекватності 249,317 та 280,817 відповідно.
Для подальшого аналізу за меншим значенням показника дисперсії адекватності було відібрано лінійну модель, що встановлює залежність величини обсягів виробництва від фізичного зносу устаткування та тривалості поточних ремонтів. Отримана модель підтверджує негативний вплив цих показників як на обсяг виробництва, так і відповідно на виробничий потенціал в цілому.
У процесі економіко-математичного аналізу побудованої моделі визначено наступне:
1. Коефіцієнт еластичності обсягу виробництва по фізичному зносу устаткування 
дорівнює –0,009;
2. Коефіцієнт еластичності обсягу виробництва по середній тривалості поточних ремонтів 
дорівнює –0,022;
3. Сукупна еластичність обсягу виробництва дорівнює Е = -0,031, тобто при зростанні усіх змінних на 1%, цей показник знизиться на 0,031%.
Отримана модель дає можливість прогнозувати обсяги виробництва в залежності від зміни фізичного зносу устаткування та середньої тривалості поточних ремонтів. У табл. 2 наведено прогнозні значення показника обсягу виробництва в залежності від очікуваного рівня фізичного зносу основного технологічного устаткування та запланованої тривалості поточних ремонтів.
Таблиця 2
Прогнозування показників обсягів виробництва на майбутні періоди
| Місяць | Обсяг виробництва, т/міс | Фізичний знос устаткування, % | Середня тривалість поточних ремонтів, час. |
| 151,43 | 11,57 | 8,07 | |
| 151,71 | 11,48 | 8,02 | |
| 152,39 | 11,38 | 7,98 | |
| 152,67 | 11,29 | 7,93 |
З даних таблиці видно, що поступове зниження зносу основних засобів та скорочення тривалості поточних ремонтів дозволить збільшити обсяги виробництва продукції тільки за рахунок зміни цих факторів.
Крім можливості прогнозувати обсяги виробництва, отримана модель дає можливість обґрунтовано встановлювати графік проведення поточних ремонтів залежно від виробничого завдання, що забезпечує умови для гнучкого планування діяльності виробничого підрозділу та підприємства в цілому.
Таким чином, використання математичного моделювання в практиці управління виробничим потенціалом дозволяє дати оцінку його рівня, визначити фактори, що суттєво впливають на його характеристики, оцінити ефективність використання реального виробничого потенціалу підприємства та прогнозувати його рівень у майбутніх періодах.
Подальшою перспективою досліджень стане побудова моделей інших значущих характеристик потенціалу, що дозволить наприкінці розробити загальну модель для визначення шляхів розвитку та коригування в необхідному напрямку величини виробничого потенціалу підприємства.
Список літератури:
1. Авдеенко В.И. Производственный потенциал промышленного предприятия/ Авдеенко В.И, Котлов В.А. . - М.: Экономика, 1995.-208 с.
2. Ермолович Л.Л. Анализ эффективности промышленного производства. - М.: Финансы и статистика, 1995. – 126 с.
3. Донец Ю.Ю. Эффективность использования производственного потенциала. - Киев.: Знание, 1998. - 123 с.
4. Кантор В.Е. Производственный потенциал предприятия: формирование и управление. Спб, 2002. – 297 с.
5. формування та оцінювання потенціалу підприємства / [Т.В.Калінеску, Ю.А.Романовська, С.Ф.Большенко. та ін.]; за ред. Т.В.Калінеску. — Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2007. – 352с.
6. Давыдова Л.В. Финансовая стратегия и подходы к определению потенциала предприятия / Л.В. Давыдова, Н.Н. Соколова // Финансы и кредит. — М.: Издательский дом «Финансы и кредит», 2005. — № 36. — С. 46–49.
7. О.С. Федонін Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник / О.С. Федонін, Т.М. Рєпіна, О.І. Олексик. - К.: КНЕУ, 2004. - 316 с.
8. Архипов В.М. Проектирование производственного потенциала объединений (теоретические аспекты).- Л.: Изд. ЛГУ,1994.-С.75-89.
9. Старовойтов М.К. Практический инструментарий организации управления промышленным предприятием. / Старовойтов М.К., Фомин П.А. - М.: Каравелла, 2001. – 186с.
10. Должанський І.З. Управління потенціалом підприємства. Навчальний посібник / [Должанський І.З., Загорна Т.О. Удалих та ін.]. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.- 362с.
11. Богун В.Л.Аналіз виробничого потенціалу як чинник забезпечення конкурентоспроможності підприємства. – [Электронный ресурс]. –Режим доступа: http://www.rusnauka.com
12. Пасічник Н.В.. Обґрунтування обсягів виробництва продукції для забезпечення ефективності функціонування гірничорудних підприємств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук : спец. 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами / Н.В.Пасічник — Дніпропетровськ, 2004. — 21 с.
УДК 330.322.2
Петешова Т.А., Новохатка А.