Процес (акт) вибору чи результат вибору.
Поняття „управлінське рішення” (УР) можна пояснювати як вибір рішення, тобто сам процес з усіма його елементами (підготовка, формування) аж до затвердження ОПР (особою, яка приймає рішення). Прийняте УР – результат дій, що є законом для підприємства.
Термін "управлінське рішення" в науковій літературі вживається в декількох значеннях:
- обміркований намір зробити що-небудь, що припускає попереднє усвідомлення цілей і засобів дії;
- процес вироблення і прийняття найкращого варіанта (альтернативи) для вирішення проблеми чи задачі;
- фіксований управлінський акт.
Управлінське рішення характеризують такі ознаки:
- можливість вибору єдиної з безлічі альтернатив (якщо немає альтернатив, то виходить немає і рішення);
- наявність мети – безцільний вибір не вважається рішенням;
- необхідність вольового акту ЛПР при виборі рішення, тому що ЛПР
формують рішення через боротьбу ідей і мотивів.
Істотною відмінною ознакою УР є його прийняття лише в тому випадку, коли необхідно задіяти всю систему управління організацією
Управлінське рішення являє собою результат складної системної діяльності людей за допомогою послідовних ітераційних процесів і повинно відповідати функціям організації за розв’язуваними нею завданнями.
Управлінські рішення на підприємстві пов'язані з виконанням управлінських функцій, у тому числі з аналізу, планування, організації, регулювання, обліку і контролю будь-яких процесів. Ці рішення реалізуються у формі розпорядження, ділової бесіди, інструкції тощо.
УР впливає на економічні, організаційні, соціальні, правові і технологічні інтереси підприємства. Тому розробка й реалізація УР вимагають від керівників широкого погляду на сутність рішення і можливі результати. Розрізняють економічну, організаційну, соціальну, правову і технологічну сутність УР.
Економічна сутність УРвипливає з того, що для розробки й реалізації будь-якого УР потрібні фінансові, матеріальні та інші ресурси. Тому кожне УР має реальну собівартість, є результатом (продукцією) управлінської діяльності і має приносити підприємству прямий або непрямий дохід. За допомогою зіставлення витрат і можливої матеріальної вигоди від розробки й реалізації УР можна визначити доцільність проведення цієї роботи.
Організаційна сутність УРполягає в тому, що для розробки й реалізації
УР підприємство повинно мати відповідні умови, у тому числі:
- наявність необхідного персоналу компанії;
- наявність інструкцій і положень, що регламентують повноваження, права, обов'язки і відповідальність працівників;
- наявність усіх необхідних ресурсів, у тому числі інформаційних;
- відповідну техніку і технологію;
- систему контролю;
- можливості постійної координації їхньої роботи.
Соціальна сутність УРполягає в механізмі управління виконавцями з метою досягнення взаємодії всіх його учасників. У самому УР або у процесі його розробки й реалізації мають бути враховані потреби та інтереси людини, мотиви і стимули, установки і цінності, побоювання і тривоги. Соціальна сутність УР має відображатись у загальній меті рішення. Наприклад, створення комфортного навколишнього середовища для людини, всебічного розвитку особистості тощо.
Правова сутність УРполягає в можливості здійснювати задані заходи у правовому полі, тобто за умови дотримання законодавчих актів України, міжнародних зобов'язань, статутних та інших документів самого підприємства. Неможливість розробляти й реалізовувати УР у правовому полі є основою для його відміни. На практиці трапляються випадки, коли розроблене рішення треба відмінити, в результаті чого підприємство може зазнати істотних втрат, але це краще, ніж якщо уразі незаконної реалізації рішення може бути нараховано штраф або розпочато кримінальне переслідування кого-небудь з ініціаторів УР. Незнання законодавства не звільняє порушника від відповідальності. Тому на багатьох підприємствах УР проходить правову та екологічну експертизу.
Технологічна сутність УРвиявляється в можливості забезпечення персоналу, що бере участь у його розробці й реалізації, необхідними технічними, інформаційними засобами і ресурсами. Плануючи розробку або реалізацію УР, керівник одночасно повинен формувати для цього технологічну основу.
Сутність УР можна розглянути й у вужчому аспекті. Підготовка й ухвалення управлінського рішення є органічною частиною процесу управління. Тому якщо сутність управління розглядати як цілеспрямований вплив суб'єкта управління на об'єкт, яким управляють, то під сутністю управлінського рішення необхідно розуміти обґрунтування і формування змісту цього впливу.