Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і програма дій слідчого щодо їх розв’язання.

Процес розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, має ситуаційну природу, оскільки саме слідчі ситуації становлять основу розроблення теоретичних засад окремої криміналістичної методики розслідування цієї категорії злочинів, а саме: висунення версій, обрання найбільш раціонального алгоритму поведінки і дій учасників кримінального процесу, оптимальної системи проведення слідчих дій та оперативно розшукових заходів.

При цьому треба враховувати, що на процес формування слідчих ситуацій впливає своєрідність самої легалізації і насамперед її взаємозв’язок з предикатним злочином. Йдеться про такі чинники, як джерела походження злочинних доходів та напрямки їх використання.

В теорії і практиці найбільші труднощі викликає з’ясування підстав для виокремлення, типізації слідчих ситуацій. У криміналістичній літературі були здійснено спроби сформувати найбільш загальні підстави щодо типізації слідчих ситуацій. Так, О.Н. Колесніченко і В.О. Коновалова зазначали, що «кожний злочин, поряд з більшою чи меншою схожістю з іншими злочинами, має комплекс індивідуальних, неповторних ознак, він індивідуальний. Однак це не означає, що кількість типових слідчих ситуацій і відповідних їм завдань розслідування нескінчена. Стосовно цього слід ураховувати, що слідча ситуація встановлюється через ставлення наявності інформації до даної в криміналістичній характеристиці та визначення завдань щодо збирання і дослідження необхідної інформації для з’ясування обставин, що становить предмет доказування. Оскільки предмет доказування окреслений і ознаками складу злочину, і положеннями КПК, остільки і перелік основних слідчих ситуацій може бути визначений точно».

Отже, інформаційну основу для типізації слідчих ситуацій початкового етапу розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, становлять предмет доказування, окреслений ознаками складу цього злочину і ст. 64 КПК, а також відомості, що входять до його криміналістичної характеристики.

Вважаємо за можливе погодитись з тими вченими-криміналістами, які в основу типізації слідчих ситуацій початкового етапу розслідування легалізації (відмивання) злочинних доходів кладуть три найбільш істотні інформаційних джерела: 1) відомості про факт легалізації; 2) відомості про спосіб легалізації; 3) відомості про особу суб’єкта легалізації. Саме наявність або відсутність інформації щодо цих елементів значною мірою зумовлює спрямованість пізнавальних та організаційних дій слідчого.

Залежно від варіацій інформаційного наповнення щодо перелічених елементів на початковому етапі розслідування розглядуваної категорії злочинів можна виділити такі слідчі ситуації:

– факт і спосіб легалізації, а також особу (осіб), що її вчинила, встановлено;

– факт легалізації встановлено, є відомості про особу, яка її здійснила, але не встановлено спосіб легалізації;

– факт і спосіб легалізації встановлено, але відсутня інформація щодо особи (осіб), яка є безпосереднім виконавцем злочину (легалізатором).

Кожній зазначеній типовій слідчий ситуації притаманна своя програма дій слідчого щодо їх вирішення. Так, у першій типовій слідчій ситуації, яка вважається найбільш сприятливою в інформаційному і організаційному планах, визначальним є закріплення всіх виявлених слідів злочину. Для цього необхідно затримати підозрюваного (якщо його не затримано в рамках кримінальної справи про предикатний злочин), провести обшуки за місцем проживання і роботи підозрюваного, а також виїмки всіх документів, що містять сліди легалізації, призначити документальні ревізії, допитати свідків, здійснити експертні дослідження.

У другій типовій слідчий ситуації, що характеризується відсутністю даних про спосіб легалізації, головні зусилля слідчого повинні бути спрямовані на те, щоб позбавитись інформаційних прогалин саме стосовно цього елемента. Це можливе насамперед шляхом ретельного дослідження руху грошових коштів чи іншого майна з моменту їх злочинного отримання до здійснення операцій з легалізації. Слідчому необхідно встановити джерело походження злочинних доходів і місце їх знаходження після легалізації, осіб, що брали участь в операціях з легалізації, а також вилучити документи, в яких відобразилися матеріальні сліди легалізації.

Головне завдання слідчого в третій типовій слідчий ситуації полягає у тому, щоб встановити особу, яка безпосередньо здійснила легалізацію (відмивання) злочинних доходів. У даній слідчий ситуації, на відміну від двох попередніх, йдеться насамперед про випадки, коли легалізуються чуже злочинно здобуте майно або кошти. Тому і кримінальну справу порушують за фактом виявлення ознак легалізації, а не стосовно конкретного суб’єкта як це робиться тоді, коли легалізатором є особа, що вчинила предикатний злочин. Розпочинати розшукові дії слідчому доцільно з докладного вивчення матеріалів кримінальної справи про предикатний злочин на предмет виявлення даних про суб’єктів цього злочину, кола їх знайомих, з тим щоб через встановлені зв’язки вийти на осіб, які могли б здійснити операції вже безпосередньо з легалізації «брудних» коштів чи майна. Для цього слідчий в першу чергу повинен допитати з цією ж метою осіб, причетних до вчинення предикатного злочину, а також свідків розслідуваного діяння, дати доручення органу дізнання на проведення відповідних оперативно-розшукових заходів щодо встановлення осіб, які можуть бути потенційними легалізаторами.

Розглянуті слідчі ситуації є найбільш узагальненими за своєю сутністю. Водночас кожна з них може набувати значно диференційованого вигляду залежно від обсягу інформації стосовно виділених структурних складових. Так, на зміст типових слідчих ситуацій впливають характер і специфіка вихідної інформації щодо особи суб’єкта легалізації і залежно від цього критерію вони можуть бути поділені на декілька різновидів:

– легалізацію доходів злочинного походження здійснила особа, яка вчинила предикатний злочин;

– легалізацію доходів злочинного походження здійснила особа, яка була співучасником предикатного злочину;

– легалізацію здійснено із злочинними доходами, одержаними іншими особами;

2) ситуації залежно від ролі особи в механізмі легалізації:

– у механізмі легалізації використовується підприємство, де суб’єкт легалізації є посадовою особою (директор, головний бухгалтер);

– у механізмі легалізації використовується фіктивне підприємство або підставна фізична особа;

– у механізмі легалізації використовуються особи, для яких легалізація є професійним видом діяльності (адвокати, брокери, бухгалтера);

3) ситуації залежно від обізнаності суб’єкта легалізації:

– суб’єкт легалізації має фахові знання та навички у галузі економіки і менеджменту;

– суб’єкт легалізації використовує як консультанта (співучасника) особу, обізнану в галузі економіки і менеджменту.

В свою чергу в структурі типових слідчих ситуацій залежно від ступеня обґрунтованості та обсягу зібраних доказів щодо предикатного злочину можуть виокремлюватися такі різновиди:

– кримінальну справу за ознаками легалізації порушено майже одночасно з кримінальною справою за предикатним злочином, тобто розслідування предикатного злочину знаходиться тільки на початковому етапі;

– кримінальну справу за ознаками легалізації порушено у той час, коли розслідування предикатного злочину знаходиться на завершальному етапі;

– кримінальну справу за ознаками легалізації порушено тоді, коли набрав чинності вирок за предикатним злочином.