Особливості страхового підприємництва і роль менеджменту в його розвитку
Тема 1. Сутність і роль страхового менеджменту
1.1 Особливості страхового підприємництва і роль менеджменту в його розвитку
1.2 Сутність, цілі та завдання страхового менеджменту
1.3 Функції страхового менеджменту
Особливості страхового підприємництва і роль менеджменту в його розвитку
Серед компонентів ринкової економіки важливе місце належить системі страхового захисту юридичних та фізичних осіб від втрат, зумовлених ризиковими обставинами. Слід зазначити, що ризикований характер виробництва і життєдіяльності людей не є тимчасовим явищем. Він не зникне навіть тоді, коли Україна ввійде в число розвинутих країн світу. Статистика свідчить, що найбільше прогресують втрати від різних ризиків в США, Японії та інших країнах з передовою економікою.
Це говорить про те, що саме ризикована діяльність в цілому дозволяє отримати більший ефект від розміщення капіталу, ніж вже давно здебільшого використані можливості «без ризикового господарювання». Народна мудрість: «хто не ризикує, той не п’є шампанського» виходить саме з того, що більшість ризикованих справ мають добре завершення і дають їх творцям шанс отримати вищий позитивний результат. Належно організований страховий захист дозволяє уникнути банкрутства і більшості тих господарюючих суб’єктів, яких ризик не обминув і наніс значної шкоди.
В світовій практиці під терміном «страхування» прийнято вважати комерційне страхування. Отже далі мова йтиме про страхування, яке відповідає бізнесовим засадам.
В сучасній економічній теорії, особливо в працях українських і російських авторів, є намагання показати страхування як специфічну ланку фінансової системи, тобто обмежити його зміст фінансовими відносинами.
В західній літературі зміст страхування пов’язують перш за все з передачею декількома суб’єктами за певну плату відповідальності за можливу реалізацію ризику спеціалізованій організації (страховику).
До особливостей підприємницької діяльності в страхуванні належать:
- По-перше, надання страхових послуг можливе лише юридичними особами, які занесені до державного реєстру фінансових установ і отримали від Уповноваженого органу відповідну ліцензію. Страховики позбавлені можливості займатися іншими видами діяльності крім страхування і фінансових операцій, зумовлених забезпеченням страхової справи.
- По-друге, існує чіткий розподіл компаній на такі, що можуть здійснювати страхування життя і такі, що забезпечують інші види страхування. Компанії зі страхування життя мають справу з потоками так званих «довгих грошей»;
- По-третє, умови надання страхових послуг регламентовані правилами страхування, Останні, як і і методика розрахунку страхових тарифів, попередньо узгоджуються з Нацфінпослуг.
- По-четверте, виручка від реалізації страхових послуг на відміну від надходжень в інших підприємницьких структурах надходить здебільшого до початку дії договорів страхування. Ці кошти переважно зараховуються в резерви страховика. До викори-стання за цільовим призначенням резерви СК і власні тимчасово вільні кошти вкладають в інвестиційні проекти і отримують за це певний зиск.
- По-п’яте, стосовно страховиків існують нормативи платоспроможності, яких необхідно дотримуватися при формуванні портфелю страхових зобов’язань. Страхові організації мають дбати про те, щоби на будь-яку дату наявних ресурсів було достатньо для покриття можливих претензій.
- По-шосте, особливістю підприємницької діяльності в страхуванні є тісні взаємозв’язки між страховиками. Підключення декількох страховиків до страхування одного високо коштовного об’єкту або передача частини ризику в перестрахування підвищує надійність страхування, розширює ємності страховиків і ринку в цілому.
- По-сьоме, страхова діяльність вимагає висококваліфі-кованих фахівців спроможних якісно виконувати специфічні для цієї галузі роботи (актуарії, андирайтери, аварійні комісари, асистанс, різні експерти, брокери, фахівці з перестрахування, фінансів СК тощо). Зараз відчувається нестача таких кадрів, що серйозно гальмує розвиток страхової справи.