ІІ. Розрахунок границі стійкості об’єкту до дії ударної хвилі
1. За вихідними даними виділяємо елементи об’єкту зі збільшеними характеристиками та записуємо їх в таблицю 7.3.
За допомогою таблиці 7.2 для кожного елемента об’єкта знаходимо, при яких елемент отримує слабкі, середні, сильні та повні руйнування, та записуємо в таблицю 7.3.
Таблиця 7.3
Зведені показники значень надмірного тиску для різних ступенів руйнувань об’єкта
| Елементи об’єкту | Значення ∆Рф, що викликають руйнування | |||
| слабкі | середні | сильні | повні | |
| Будівля із збірн. залізобетону | 10-20 | 20-30 | — | 30-60 |
| Верстати середні | 15-25 | 25-35 | 35-45 | — |
| Трубопроводи на естакадах | 20-30 | 30-40 | 40-50 | — |
| Кабельні лінії наземні | 10-30 | 30-50 | 50-60 | >60 |
Для наочності і зручності аналізу доцільно ступінь руйнувань елементів об’єкта показати у вигляді таблиці 7.4 та показати різною штриховкою або кольором.
Таблиця 7.4
Результатів оцінки стійкості об’єкту до ударної хвилі
| № ел. | Назва елемента об’єкта | Ступінь руйнування при ∆Рф, кПа (∆Рф = 20,1 кПа) | Межа стійкості, кПа | |||||||||||
| 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 | елемента об’єкта | об’єкта | ||||||||||||
| 1.6 | Будівля зі збірного залізобетону |  |  |  | | | ||||||||
| 2.2 | Верстати середні | |   |  | | |||||||||
| 3.6 | Трубопроводи на естакадах | | |  | ||||||||||
| 3.4 | Кабельні лінії наземні | | | | | | | | | | |
За результатами розрахунків границя стійкості об’єкту до дії ударної хвилі складає ΔРф гран=20 кПа.
Висновки та пропозиції
1. Порівнюючи ΔРф гран об’єкту з очікуваною величиною ΔРф max, визначають, чи стійкий об’єкт до дії УХ.
При ΔРф max ≥ ΔРф гран об’єкт нестійкий, а при ΔРф max < ΔРф гран об’єкт стійкий до дії УХ.
2. Визначають, які з елементів найбільш слабкі (з малими ΔРф гран).
3. Визначають, до якої величини доцільно підвищувати стійкість об’єкту.
Доцільно підвищувати стійкість об’єкту до очікуваного значення ΔРф max, якщо це не потребує великих економічних витрат. В іншому випадку достатньо буде підвищити стійкість найслабших елементів до рівня стійкості більшості елементів об’єкта.
4.На підставі висновків пропонують заходи щодо підвищення стійкості об’єкту. Такими заходами можуть бути заходи, що наведені у таблиці 7.5.
Таблиця 7.5
Приклад заходів щодо підвищення стійкості об’єкта
| Елементи об’єкта | Заходи щодо підвищення стійкості |
| Будівля | - встановлення додаткових колон та ферм перекриття; - встановлення підкосів або контрфорсів; - обвалювання цокольної частини ґрунтом |
| Верстати | - встановлення над верстатами захисних ковпаків та навісів; - підсилення кріплення верстатів до фундаменту |
| Трубопроводи та кабельні лінії | - заглиблення трубопроводів або кабелів під землею; - встановлення трубопроводів або кабелів на металевих естакадах; - здійснення кільцювання системи |
| Загальні заходи | - створення резервних запасів обладнання, апаратури, матеріалів для відновлення виробництва |
Зміст звіту
1. Тема та мета заняття.
2. Основні початкові данні для вирішення завдань роботи.
3. Розрахункова частину: визначення максимального значення параметра, алгоритм оцінювання стійкості об’єкта, таблицю результатів оцінювання і загальні висновки з визначеними заходами щодо підвищення стійкості об’єкта.
4. Висновок.
Питання для самоконтролю знань студентів
1. Основи стійкості роботи об’єктів у НС.
2. Визначення та поняття про стійкість та роботу об’єктів НГ та роботи галузі народного господарства.
3. Порядок розміщення об’єкта народного господарства з урахуванням можливих руйнувань.
4. Основні документи, які відпрацьовуються при дослідженні роботи об’єкта.
5. Порядок створення груп спеціалістів для дослідження ОГ.
6. Основні етапи дослідження і їх характеристика.
7. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об’єктів у НС.
Завдання до теми
Таблиця 7.6