Правовий порядок розподілу майна акціонерного товариства, що ліквідується, між кредиторами та акціонерами.

Відповідь:

Відповідно до вимог статті 89 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів та акціонерів задовольняються у такій черговості:

– у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

– у другу чергу – вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

– у третю чергу – вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);

– у четверту чергу – виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;

– у п’яту чергу – виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 68 вищевказаного Закону;

– у шосту чергу – виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій;

– у сьому чергу – виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 68 вищевказаного Закону;

– у восьму чергу – розподіл майна між акціонерами – власниками простих акцій товариства пропорційно до кількості належних їм акцій;

– у дев’яту чергу – всі інші вимоги.

Розподіл майна кожної черги здійснюється після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги. У разі розміщення товариством кількох класів привілейованих акцій черговість розподілу майна між акціонерами – власниками кожного класу привілейованих акцій визначається статутом товариства. У разі недостатності майна товариства, що ліквідується, для розподілу між усіма кредиторами (акціонерами) відповідної черги майно розподіляється між ними пропорційно сумам вимог кожного кредитора (акціонера) цієї черги.

Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”: загальні положення про цінні папери товариства.

Відповідь:

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

З точки зору вищевказаного Закону цінні папери товариства розглядаються як об`єкт впливу та регулювання на ринку цінних паперів.

Отже, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою:

– реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних;

– створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;

– одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів;

– забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів;

– гарантування прав власності на цінні папери;

– захисту прав учасників фондового ринку;

– інтеграції в європейський та світовий фондові ринки;

– дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства;

– запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів;

– контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

Закон України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”: загальні положення про організацію обігу цінних паперів акціонерних товариств.

Відповідь:

Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» визначає правові основи обігу цінних паперів у Національній депозитарній системі та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні.

Національна депозитарна система складається з двох рівнів.

Нижній рівень – це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів.

Верхній рівень – це Національний депозитарій України і депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів, встановлюють договірні двосторонні повнофункціональні кореспондентські відносини щодо цінних паперів між собою, а також зобов’язані мати спеціальний рахунок у цінних паперах у кожному іншому депозитарії та відкривати такі рахунки всім іншим депозитаріям.

Обслуговування обігу державних цінних паперів, у тому числі депозитарну діяльність щодо цих паперів, здійснює Національний банк України. Особливості здійснення депозитарної діяльності з державними цінними паперами встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку спільно з Національним банком України. При здійсненні такої діяльності на Національний банк України не поширюються обмеження, встановлені абзацом шостим статті 1 та частиною першою статті 10 вищевказаного Закону.

У разі одержання ліцензії депозитарії та зберігачі можуть вести реєстри власників іменних цінних паперів.

Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів є виключною діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності і не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крім депозитарної.

Перелік цінних паперів, що обслуговуються Національною депозитарною системою, встановлює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Цінні папери, випущені в документарній формі, можуть бути переведені у бездокументарну форму та зберігатися на електронних носіях внаслідок знерухомлення цінних паперів.

Ліцензійні умови здійснення депозитарної діяльності учасниками Національної депозитарної системи встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Облік цінних паперів у Національній депозитарній системі здійснюється відповідно до норм та правил обліку цінних паперів, затверджених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України, а для банків – Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку спільно з Національним банком України, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України.

Наши рекомендации