Оцінка фінансових та матеріально-технічних ресурсів

Фінансування здійснюватиметься за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Розвиток закладів культури

На Черкащині забезпечено діяльність широкої мережі закладів культури на селі, не допущено їх істотного зменшення, збережено в цілому кадровий склад, провідні мистецькі колективи.

Станом на 01.01.2011 року мережу закладів культури у сільській місцевості складають: 9 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, у яких навчається 1308 дітей і працює 109 штатних викладачів, 689 закладів культури клубного типу, у яких діють 4997 аматорських художніх колективів, в них учасників – 37786, 656 бібліотечних заклади.

У сільській місцевості функціонують: Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка", державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура", 3 філіали обласного краєзнавчого музею, філіал і відділ Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника та філіал і 2 відділи Національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Крім того, на території сіл області діють 78 музеїв на громадських засадах.

Важливою умовою успішної роботи бібліотек є оновлення бібліотечних фондів, підписка на періодичні видання.

Подальшому розвитку всіх видів і жанрів аматорського мистецтва, підвищенню його рівня, створенню нових і зміцненню існуючих колективів сприяють культурно-мистецькі заходи, що проводяться у сільській місцевості, а саме: обласне свято матері (с.Бровахи Корсунь-Шевченківського району), обласний мистецький фестиваль "Садок вишневий коло хати" (с.Мліїв Городищенського району), обласне свято вокально-хорового мистецтва на честь українського композитора К.Г.Стеценка (с.Квітки Корсунь-Шевченківського району), Всеукраїнський симпозіум з питань народного мистецтва (с.Суботів Чигиринського району) та інші.

Разом з тим галузь має значні труднощі, зокрема в поліпшенні фінансування, забезпеченні сучасними інформаційними засобами, музичним інструментом, сценічними костюмами, поповненні фондів бібліотек і музеїв, забезпеченні транспортними засобами тощо. Приміщення закладів культури потребують капітального ремонту. В осінньо-зимовий період опалюються постійно лише 18 відсотків приміщень.

Програма "Село Черкащини-2020" спрямована на зміцнення матеріально-технічної бази сільських закладів культури. Програмою передбачено фінансування до 2020 року на загальну суму 235437,9 тис.грн.в т.ч. з місцевих бюджетів 160168,9 тис.грн., з обласного бюджету 8360,0 тис.грн., спонсорські 66900,0тис.грн.

Розвиток фізичної культури і спорту

Протягом останніх років на Черкащині в сільській місцевості для занять фізичною культурою та спортом створені певні умови для сільського населення. Функціонують 5 стадіонів, побудовані нові стадіони в с. Паланка Уманського, с. Білозір'я та с. Руська Поляна Черкаського районів, в селах області є 244 футбольних полів, 36 приміщень для фізично-оздоровчих занять в т.ч. 9 з тренажерним обладнанням, 4 стрілкові тири.

Відповідно до Програми будівництва, реконструкцій та капітального ремонту спортивних майданчиків Черкащини на 2011-2016 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 13.09.2011 № 8-5/VI, здійснюється будівництво багатофункціональних спортивних майданчиків в селах регіону.

В 32 селах та 8 селищах працюють відділення дитячо-юнацьких спортивних шкіл, в яких займається більше 3 тисяч сільських дітей.

Пріоритетними напрямами розвитку фізичної культури і спорту в сільській місцевості є:

- реформування організаційних основ фізкультурно-спортивного руху, що передбачає створення в сільській місцевості територіальних фізкультурно-спортивних клубів та забезпечення їх адміністративної та господарської самостійності;

- впровадження на селі ефективних форм фізкультурно-оздоровчої діяльності та видів спорту з урахуванням регіональних і місцевих особливостей, традицій, умов праці та дефіциту вільного часу сільських мешканців, специфіки їх життєдіяльності;

- задоволення потреби сільського фізкультурно-спортивного руху в кваліфікованих спортивних кадрах шляхом цілеспрямованої підготовки фахівців фізичної культури у фізкультурних, а також не фізкультурних вузах агропромислового комплексу та створення необхідних матеріальних умов для їх закріплення в сільській місцевості;

- створення матеріально-технічної бази, що забезпечує використання ефективних форм фізичного виховання, спортивного удосконалення, фізичного оздоровлення сільського населення;

- впровадження дієвої системи фізкультурної просвіти сільського населення, що сприяла б формуванню традицій і культури здорового способу життя, престижу здоров’я сільських мешканців, залученню їх до активних занять фізичними вправами;

- сприяння створенню та діяльності на селі первинних осередків фізкультурно-спортивного товариства «Колос»;

- забезпечення відповідного рівня обслуговування сільського населення засобами фізичної культури і спорту;

- введення посади інспектора з фізичної культури при сільських (селищних) радах для проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи з сільськими мешканцями;

- забезпечення розвитку мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, включаючи відкриття таких шкіл та філіалів у сільській місцевості, у тому числі сільських фізкультурно-спортивних клубів;

- забезпечення реалізації заходів щодо формування позитивного іміджу фізичної культури і спорту у місцевих засобах інформації та через різні форми соціальної реклами по проведенню масово-оздоровчої та спортивної роботи в селах регіону.

Розвиток торговельно-побутового обслуговування

Сфера торгівлі та надання побутових послуг займає важливе місце у формуванні та розвитку соціальної сфери сільських населених пунктів. Наявність розвинутої мережі підприємств торгівлі та побуту, їх раціональне розміщення надає змогу жителям села безперешкодно здійснювати придбання товарів та послуг.

Ціль розділу Програми:

Створення ефективної інфраструктури торговельного та побутового обслуговування сільських жителів для забезпечення їх потреби у придбанні якісних товарів та послуг за доступними цінами.

Основні завдання розділу Програми:

- створення мережі підприємств торгівлі з урахуванням Нормативів забезпеченості населення торговельною площею;

- активізація діяльності торговельної мережі споживчої кооперації, відновлення роботи закритих та реконструкція діючих об’єктів торгівлі;

- оптимальне розміщення об’єктів торгівлі;

- розвиток та створення інфраструктури для надання населенню необхідних побутових послуг;

- створення комунально-побутових підприємств, кооперативів та інших суб’єктів господарювання, що надаватимуть населенню послуги, розширення їх видів;

- посилення ролі споживчої кооперації в організації заготівель сільгосппродукції шляхом відновлення мережі заготівельних пунктів та створення виїзних заготівельних груп;

- впровадження та розвиток виїзної форми торговельного та побутового обслуговування, особливо у віддалених та малочисельних населених пунктах.

Проблеми:

- нерівномірність розміщення об’єктів торгівлі та побуту, що створює відповідні труднощі для жителів в отриманні необхідних послуг, особливо в малочисельних пунктах;

- економічна недоцільність утримання об’єктів торгівлі в малочисельних та віддалених населених пунктах;

- обмеження асортименту товарів та видів надання послуг через недостатню купівельну спроможність сільського населення;

- відсутність належної фінансової підтримки для формування відповідної мережі об’єктів торгівлі та побуту.

Стан торговельно-побутового обслуговування:

Протягом останніх років в сільській місцевості області значно скоротилась мережа об’єктів торгівлі та, особливо, побутових послуг. Цьому спонукало закриття значної кількості магазинів споживчої кооперації, особливо у віддалених та малонаселених пунктах. Відкриття торговельних об’єктів приватними підприємцями відбувається стихійно, без урахування забезпечення інтересів усієї громади в отриманні відповідних послуг. Незадовільною залишається ситуація щодо розвитку сфери побутового обслуговування населення. Якщо років 10-15 назад майже в кожному сільському населеному пункті чисельністю жителів від трьох тисяч і більше діяли лазня, майстерня з пошиття та ремонту одягу і взуття, ремонту побутової техніки, надавалися послуги перукарні та фотостудії, то на сьогоднішній день дані об’єкти побуту на селі є великою рідкістю.

Роздрібну торговельну діяльність на селі здійснюють понад 3,5 тисячі об’єктів торгівлі усіх форм власності, що становить 37,6 відсотки від загальної кількості торговельної мережі області. Протягом 2010 року торговельна мережа сільської місцевості збільшилась на 2 відсотки у порівняні з 2009 роком. В останні роки скорочується діюча мережа підприємств споживчої кооперації, які складають лише 9 відсотків від загальної кількості сільської торговельної мережі, тоді як у 2003 році їх питома вага складала 34 відсотки. Значна кількість магазинів закрита та передана в оренду підприємницьким структурам. І лише в 2010 році збільшено кількість діючих магазинів на 17 одиниць, з яких на 7 об’єктах відновлено роботу, 10 повернуто з оренди.

Побутові послуги жителям сільської місцевості надають понад 460 об’єктів, що становить 2 відсотки загальної мережі області. Протягом 2010 року мережа побуту у сільській місцевості зросла на 6 відсотків порівняно з 2009 роком. Це переважно перукарні, майстерні з ремонту транспортних засобів, взуття, оброблення деревини, ритуальні послуги та інші.

Проте розширення мережі об’єктів побуту, що відбувається протягом останніх років не забезпечує потреби населення в отриманні необхідних послуг, враховуючи обмежений перелік їх видів.

Мета та шляхи вирішення проблемних питань розділу Програми є створення такого рівня інфраструктури торговельного та побутового обслуговування, який значною мірою розширить можливості сільських жителів у придбанні товарів та необхідних побутових послуг.

Для цього на період до 2020 року програмою передбачається:

- нове будівництво 325 магазинів, на що планується використати 45,5 млн.грн., в тому числі: за рахунок місцевого бюджету – 0,85 млн.грн., коштів підприємств та фізичних осіб – 29,7 млн.грн., інших джерел – 14,6 млн.грн.;

- проведення реконструкції, ремонту та придбання обладнання для магазинів, підприємств громадського харчування на 545 об’єктах, на що передбачається використання коштів підприємств фізичних осіб – 4,4 млн.грн., інших джерел – 26,5 млн.грн.

У 2011- 2020 роках передбачається побудувати 114 об’єктів побуту, на що заплановано використати 12,5 млн.грн., з них: за рахунок місцевого бюджету 1,0 млн.грн. Провести реконструкцію, ремонт та оснащення діючих майстерень, перукарень, лазень та інших об’єктів в кількості 270 одиниць, на передбачається використати кошти – 18,1 млн.грн., в тому числі: кошти підприємств та фізичних осіб – 5,1 млн.грн., інших джерел – 12,9 млн.грн.

Крім того, заплановано поновити роботу 196 об’єктів побуту, для чого буде використано 14,3 млн.грн., з них: за рахунок коштів підприємств та фізичних осіб - 3 млн.грн., місцевого бюджету - 0,03 млн.грн., інших джерел – 11,3 млн.грн.

Розвиток транспортної інфраструктури та зв’язку

До об’єктів транспортної інфраструктури області слід віднести 19 підприємств та 44 станції залізничного транспорту, один аеропорт та один річковий порт, 32 автобусні станції, 16 автотранспортних підприємств та 358 приватних підприємств автомобільного транспорту, а також 6101,7 км автомобільних доріг, в тому числі 907,4 км загальнодержавного та 5194,3 км місцевого значення.

Автомобільний транспорт – важлива складова інфраструктури області, яка забезпечує життєдіяльність суспільства у виробничій і невиробничій сферах. Його стійке і ефективне функціонування є необхідною умовою стабілізації економіки, покращення умов, рівня життя та соціального добробуту населення, в тому числі і в сільській місцевості.

Облдержадміністрація є замовником 464 міжміських та приміських автобусних маршрутів, які обслуговує 101 перевізник, міськвиконкоми є замовниками 117 автобусних маршрутів, які обслуговує 51 перевізник.

Послуги з пасажирських перевезень в області надають 40 підприємств, що обслуговують 417 маршрутів та 80 приватних підприємців, які обслуговують 164 маршрути. Це дало змогу забезпечити транспортним сполученням майже 97 % населених пунктів області. Залишаються 26 сільських населених пунктів, що не мають автобусного сполучення з районними центрами. У 9 населених пунктах відсутнє постійне населення, або кількість мешканців складає менше 10 осіб.

До основних причин, що перешкоджають здійсненню перевезень пасажирів в області на належному рівні, слід віднести:

-велика питома вага перевезень громадян, яким чинним законодавством передбачені пільги на проїзд. У загальних обсягах перевезень цих категорій пасажирів по області вони становлять у приміському сполученні до 43,2 відсотки, а в окремих районах цей відсоток зростає до 60;

- порівняно нижчий рівень платоспроможності жителів сільських населених пунктів;

- недостатньо якісний рівень інфраструктури автомобільних шляхів сполучення у сільській місцевості;

- незадовільний технічний стан та технічна озброєність більшості розташованих у районних центрах автотранспортних підприємств – основних транспортних перевізників у минулі роки;

- недостатня розвиненість ринкових засад для підприємницької діяльності у сфері приміських автобусних перевезень;

- недостатній рівень державного впливу і регулювання пасажирських перевезень у сільській місцевості.

Покращення рівня транспортного обслуговування населення це не лише вимога права людини на задоволення своєї потреби щодо необхідності одержання медичної допомоги у районному чи обласному центрі, придбання ліків, відвідування закладів соціального призначення, навчальних закладів тощо, а і важливий аспект розвитку транспортних послуг.

Головною метою є розвиток і вдосконалення мережі маршрутів пасажирських перевезень автомобільним транспортом загального користування, в тому числі і у сільській місцевості, підвищення якості надання транспортних послуг із перевезення пасажирів в області.

Механізмом вирішення проблемних питань є впровадження заходів по підвищенню ефективності обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, а саме:

- оптимізація діючої маршрутної мережі з урахуванням додаткового охоплення автобусним сполученням сільських населених пунктів;

- збільшення кількості рейсів на маршрутах і днів надання послуг по перевезенню пасажирів;

- визначення оптимальної кількості автобусів на маршрутах у залежності від попиту на перевезення;

- забезпечення належної організації перевезень пільгових категорій громадян на відповідних автобусних маршрутах загального користування;

- чітка організація контролю за виконанням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт та умов укладених із ними договорів на перевезення.

Виконання даних заходів дасть можливість:

- покращити рівень транспортного обслуговування населення області;

- створити умови для гарантованого обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах області;

- ефективно використовувати існуючий парк автобусного пасажирського транспорту;

- забезпечити відповідний рівень якості у наданні послуг із перевезення пасажирів на внутрішньообласних автобусних маршрутах.

Фінансування заходів передбачається здійснювати за рахунок коштів перевізників різних форм власності, залучення в установленому порядку коштів інвесторів, а також використання кредитів та лізингу.

Розвиток закладів кіномережі

Розвиток національної кінематографії є одним з найважливіших системних факторів розбудови єдиного загальнонаціонального інформаційного простору, відновлення ролі і впливу національного кіномистецтва на формування духовних цінностей українського народу.

Визначним чинником у справі розвитку кіно Черкащини стало прийняття обласною радою рішення від 10.04.2009 р. №26-12/V «Про обласну програму поліпшення кінообслуговування населення на 2009 – 2013 роки».

З метою виконання зазначеної програми колективом КП «Черкасиоблкіно», місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування вживаються конкретні заходи щодо фінансових, кадрових, творчих, матеріально-технічних проблем.

Сьогодні в області працює КП «Черкасиоблкіно» обласної ради, Звенигородський та Уманський філіали, 3 міських та 4 районні дирекції кіномережі, Городищенський районний та Тальнівський міський центри дозвілля і кіно, 11 відділів по організації кінопоказу при відділах культури, 12 міських, 7 районних кінотеатрів, 3 літні кінотеатри, створюються зональні опорні центри кіно при сільських закладах культури в с.Худяки, Хацьки, Мошни Черкаського району, с.Ладижинка Уманського району, с.Шевченкове Звенигородського району, м.Кам′янка при школі мистецтв, м.Черкаси Будинок офіцерів, Палац молоді, обласний краєзнавчий музей, Державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура», Канівському училищі культури і мистецтв, діє понад 100 сільських передвижних кіноустановок.

Саме комунальному підприємству «Черкасиоблкіно» відводиться головна роль в популяризації шедеврів світового і вітчизняного кіномистецтва. В районах, містах використовується фільмофонд, який налічує сьогодні 15550 хронікально-документальних та художніх кінофільмів, при проведенні масових заходів, присвячених знаменним датам України, Шевченкового краю. КП «Черкасиоблкіно» надає освітнім закладам програми фільмів історичного, патріотичного, культурологічного значення для використання кінофільмів у виховній, учбово-пізнавальній роботі серед дітей, учнівської молоді, проводить пільгові сеанси для інвалідів, безкоштовні сеанси для ветеранів війни і праці, малозабезпечених верств населення.

За кошти, отримані від надання платних послуг, КП «Черкасиоблкіно» вдалося поліпшити матеріально-технічну базу та придбання кінообладнання. Зокрема встановлено нові системи електроопалення в приміщеннях КП «Черкасиоблкіно», Звенигородського та Уманського філіалів, проводиться заміна вікон, поточний ремонт.

Придбано 15 кінопроекторів, 4 комп’ютери, 1 ноутбук, принтер, які використовуються у Городищенському, Звенигородському, Катеринопільському, Черкаському, Золотоніському, Уманському районах, у містах Умань, Канів, Золотоноша, Звенигородка. Придбано більше 150 кінофільмів та презентовано 50 фільмів кіномитцями України – нашими земляками: М.Голубовичем, Ф.Стригуном, В.Лисаком, Ю.Тупицьким, кінофільми В.Артеменка, Ю.Іллєнка, документальні кінофільми для використання в навчальних закладах по зарубіжній, світовій, українській, художній літературі, географії, всесвітній історії та історії України, здоровому способу життя.

Серед знакових подій – широкомасштабні заходи, присвячені:

- вшануванню пам′яті Т.Г.Шевченка, обласний кінофестиваль «Свою Україну любіть…», районний кінофестиваль «Тарасовими стежками» в смт.Лисянка, м.Канів «Останнім шляхом Кобзаря» та міський кінофестиваль «Канів, овіяний легендами й оспіваний в кіно»;

- 20-річчю Чорнобильської катастрофи «Чорнобильська молитва»;

- 70-річчю початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945р.р. –творчий вечір кінооператора, члена Європейської Асоціації операторів «Імаго» премія «Оскар» Віктора Лисака;

- 70-річчю партизанського руху в Україні творчий вечір поета, композитора, заслуженого діяча мистецтв України Юрія Петровича Тупиць кого;

- Перша в Україні «Ніч аніме»;

- кінофестиваль майстрів мистецтв України «У вінку Черкащини і слава і пісня».

Основні заходи щодо кінообслуговування сільського населення області

на 2011- 2020 роки

	Заходи	Відповідальні виконавці	Термін виконання
1.   2.   3.     4.	Забезпечити кінообслуговування населення області пересувними відео-проекційними комплексами згідно з додатком № 1     Забезпечити придбання сучасних мобільних пересувних відео- проекційних комплексів для організації кінообслуговування сільського населення, проведення державних, обласних, районних заходів з широким висвітленням їх у ЗМІ   На базі Канівського училища культури і мистецтв забезпечити щорічну підготовку кадрів для сільської кіномережі в кількості 30 осіб   Під час формування місцевих бюджетів передбачати асигнування для фінансового забезпечення виконання заходів відповідних програм поліпшення кінообслуговування населення	райдержадміністрації,виконавчі комітети районних рад, управління культури і туризму облдержадміністрації, КП «Черкасиоблкіно»   райдержадміністрації,виконавчі комітети районних рад, управління культури і туризму облдержадміністрації, КП «Черкасиоблкіно»   Канівське училище культури і мистецтв, КП «Черкасиоблкіно»     Головне фінансове управління облдержадміністрації, виконавчі комітети районних рад	2011 – 2020 роки   2011 – 2020 роки   щорічно     щорічно

Фінансування з обласного бюджету сприяє створенню належних умов для відновлення кінообслуговування населення області, зміцнення його матеріально-технічної бази, забезпечення доступу глядачів до творів вітчизняного кіномистецтва, поліпшення якості кіно послуг та збільшення кількості відвідувань закладів кінопоказу.