Обсяг роботи повинен становити ЗО - 40 сторінок

Загальні положення

Курсова робота відображає рівень теоретичних знань і прак­тичних навичок студента, його здатність до самостійної професій­ної діяльності як фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «Економіст з бухгалтерського обліку та фінансів».

При виконанні курсової роботи використовуються загальнонаукові (методи теоретичного узагальнення факторів) і специфі­чні методи економічного дослідження (статистичні та економіко-математичні).

Курсова робота виконується індивідуально за затвердже­ною тематикою. Вона повинна відповідати таким вимогам:

• бути складовою частиною дипломної роботи;

• виконуватися на конкретних матеріалах і мати обґрунто­вані реальні пропозиції:

• результати роботи могли б бути використані у прак­тичній діяльності суб'єкта господарювання.

Основні завдання виконання курсової роботи:

• поглиблення навичок самостійної роботи, розширення діапазону теоретичних та практичних знань, розвиток аналітичного мислення студента в ринковій ситуації:

• набуття вмінь систематизувати, аналізувати та критично оцінювати законодавчо-нормативну базу, роботи вітчиз­няних та закордонних авторів з питань, що досліджуються:

• засвоєння методів формування задачі та вибору мето­дів її вирішення і шляхів реалізації в конкретних вироб­ничо-збутових умовах:

• оволодіння навичками прогнозування та визначення фі­нансових результатів (економічного ефекту) від запрова­дження результатів дослідження:

Курсова робота виконується на основі глибокого вивчення на­вчальної, наукової літератури та інших джерел зі спеціальності (підручників, монографій, статей, періодичної літератури, у тому числі зарубіжної, законодавчих та нормативних актів). Курсова робота повинна містити:

а) титульний аркуш;

б) зміст;

в) перелік умовних позначень (при необхідності);

г) вступ;

д) основна частина;

е) висновки;

ж) список використаних джерел;

з) додатки. ..

Зразок титульного аркуша наводиться (Додаток А).

У вступі обґрунтовується актуальність теми курсової ро­боти, вказуються її місце в сучасних дослідженнях, мета, за­вдання,, предмет і об'єкт дослідження, матеріали, на основ яких во­на виконана, розкривається структура роботи.

У теоретичному розділі висвітлюються основні положення досліджуваної проблеми.

В основному розділі відповідно до поставлених завдань аналізу­ється досліджувана проблема, а також можливості її реалізації на практиці, обґрунтовуються пропозиції щодо її вдосконалення.

У висновках підводиться підсумок дослідження, формулюються та обґрунтовуються пропозиції, висвітлюється значення результатів дослідження для покращення практики бухгалтерської роботи.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Загальні вимоги

Роботу виконують рукописним текстом або друкують машинопис­ним способом та за допомогою комп'ютера з одного боку аркуша бі­лого паперу формату А4 (210x297 мм) через 1, 5 міжрядкових інтер­вали до тридцяти рядків на сторінці, 14 шрифт.

Обсяг роботи повинен становити ЗО - 40 сторінок.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких роз­мірів: лівий - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору се­редньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою.

Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольо­ру, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближе­ною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які вияви­лися в процесі написання роботи, можна виправляти підчи­щенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним або рукописним способом.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної ну­мерації сторінок роботи і розмішують, як правило, в додатках.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМО­ВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друку­ють маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відсту­пу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок склада­ється з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої") з абзац­ного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надруко­ваного в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунк­тів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака № .

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставля­ють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, спи­сок використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і Порядкового номера підрозділу, між, якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стоя­ти крапка, наприклад: «2. 3. » (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і по­рядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілю­страцією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, пода­них у додатках) в межах розділу, В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням ЇЇ номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крап­ка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розді­лу). Перенос частини таблиці на інший аркуш допускається як виняток;

Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумеруються у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу).

Джерела (Додаток Д )можна розміщувати в списку одним із таких способів: в порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово

«Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами україн­ської абетки, за винятком літер Г, Є, І, Д, Ї, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А. 2 - другий розділ додатка А. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2- другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) - перша формула додатка А

При написанні роботиавтор повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилення дають змогу відшукати документи перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, огля­дових статей, та, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказали номери сторінок, ілюстрацій таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «... у працях [1-7]... ».

Відповідний опис у переліку посилань:

Бухгалтерський фінансовий облік. За ред. професора Ф.Ф. Бутинця — Житомир: ЖШ. 2006. - 876 с.

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: "... в табл. 1.2".

У повторених посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1. З».