Економічні наслідки інфляції
По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток)може бути досягнута і без зростання виробництва.
По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.
По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимул до нагромадження їх, породжуючи таке явище як «втеча від грошей», коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.
По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад – до простої, або випадкової, форми вартості.
П-п’яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.
Соціальні наслідки інфляції
По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.
По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.
По-третє, інфляція посилює безробіття, підвищує мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.
Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка передбачує:
- зростання виробництва і насичення ринку товарами;
- структурну та конверсійну перебудову економіки;
- обмеження емісії грошей;
- скорочення дефіциту державного бюджету;
- стимулювання нагромаджень та інвестицій;
- проведення обґрунтованої кредитної та податкової політики;
- приватизацію і стимулювання середнього й малого підприємництва;
- збільшення безготівкового обігу;
- широке впровадження електронної системи розрахунку;
- скорочення ставок податків;
- регулювання валютного курсу;
- ослаблення інфляційних очікувань;
- роздержавлення, приватизацію, розвиток підприємництва;
- проведення грошової реформи конфіскаційного типу.
|
| Індекс споживчих цін, у % до попереднього року. | 390,0 | 2100,0 | 10256,0 | 501,0 | 281,7 | 139,7 | 110,1 |
| Індекс споживчих цін, у % до попереднього року. | 120,0 | 119,2 | 125,8 | 106,1 | 99,4 | 108,2 | 112,3 |
У результаті проведення в Україні грошової реформи у вересні 1996 р. тимчасова грошова одиниця купоно-карбованець була змінена новою українською національною валютою – гривнею, яка стала єдиним законним засобом платежу на території України. Введення гривні стало одним із важливих факторів значного зниження рівня інфляції та стабілізації грошового обігу в країні.
Завдання:
1. З’ясуйте суть, внутрішні і зовнішні причини виникнення інфляції.
3. Розкрийте основні типи інфляції.
3. Які соціальні і економічні наслідки інфляції?
4. Дайте перелік антиінфляційних заходів держави.
4. Скласти конспект (тези) або структурно-логічні схеми.