Тема 1. предмет та структура міжнародної економіки
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
Методичні рекомендації
До практичних занять
Для студентів
напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства»
освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
Факультет економіки та менеджменту
ЖИТОМИР -2013
Методичні рекомендації містять в собі питання для обговорення і самоконтролю, а також надаються поради при підготовці до цих питань. З метою закріплення теоретичного матеріалу, що вивчається, студентам запропоновані проблемні та практичні завдання, типові задачі, тести, теми рефератів, а також надається список рекомендованої літератури.
Методичні рекомендації розробили та підготували:
І. В. Горбачова, к .е .н., доцент кафедри менеджменту ЗЕД;
В.С. Теленчук, асистент кафедри менеджменту ЗЕД.
Рецензенти:
Є. І. Ходаківський,д.е.н., професор кафедри економічної теорії Житомирського національного агроекологічного університету;
Л. М. Левківська,к.е.н., доцент кафедри менеджменту інвестиційної діяльності Житомирського національного агроекологічного університету.
Методичні рекомендації розглянуто і рекомендовано до видання :
- кафедрою менеджменту ЗЕД,
протокол № 5 від «28» січня 2013 р.;
- методичною комісією факультету економіки та менеджменту,
протокол № 6/3 від «06» лютого 2013 р.;
- вченою радою факультету економіки та менеджменту,
протокол № 7 від «07» лютого 2013 р.
ВСТУП
Методичні рекомендації мають за мету, насамперед, надати всебічну методично-консультативну допомогу студентам у глибокому самостійному вивченні нормативної дисципліни бакалаврського циклу "Міжнародна економіка". Міжнародна економіка є складовою загальної економічної теорії, значення і актуальність якої суттєво зростає в умовах посилення взаємодії і взаємозалежності національних економік як результату прискореної глобалізації світового господарства.
Професійна підготовка сучасних економістів передбачає розуміння ними закономірностей формування та розвитку відтворювальних процесів не лише на національному, але й на інтернаціональному та глобальному рівнях, причому у взаємозв’язку з динамізацією економічних, політичних, науково-технічних та гуманітарних відносин між державами. Розкриттю характеру та особливостей взаємодії національних економік у структурі світового господарства, а також механізмів регулювання міжнародного руху товарів, послуг, капіталу, робочої сили, функціонування світової валютної системи, формування та розвитку інтеграційних угруповань і присвячено курс міжнародної економіки, як важливої компоненти фундаментальної підготовки фахівців економічного профілю.
За умов гармонізації національної моделі освіти з європейською, обумовленої інтеграційними процесами, суттєво зростає роль самостійної роботи студентів у засвоєнні знань, умінь і навичок як необхідної умови формування творчої особистості з інноваційним мисленням.
Хоча в останні роки з’явилося чимало підручників та навчальних посібників як вітчизняних, так і зарубіжних авторів з міжнародної економіки, тим не менше студентам нелегко зорієнтуватися у великому масиві інформації, виокремити найважливіші поняття та категорії світогосподарської тематики, уяснити особливості предмету та механізму функціонування міжнародної економічної системи.
Задовольняючи вищеназвані потреби студентської аудиторії, автори методичних рекомендацій переслідують такі конкретні цілі:
- сформулювати методологічні та методичні підходи до розуміння змісту та логіки курсу "Міжнародна економіка", визначити його фундаментальні принципи та категорії;
- навчити студентів вмінню на основі систематизації та субординації знань з міжнародної економічної проблематики, аналізувати економічні явища та процеси, пізнавати закономірності їх розвитку;
- допомогти студентам розібратися в сутності, а іноді і неоднозначному тлумаченні форм міжнародних економічних відносин, середовища їх розвитку;
- озброїти студентів розумінням тенденцій і перспектив формування глобальної економічної системи, яке відбувається через регіональну та міжнародну інтеграцію, посилення відкритості і взаємодії національних економік;
- розвинути навики адаптації загальнотеоретичних знань до умов міжнародної економічної діяльності України;
- націлити студентів на пошук, відбір та опрацювання статистичних матеріалів за темами курсу;
- сформулювати методичні поради та вказівки студентам при виконанні самостійних завдань (рефератів, ессе, доповідей) та підготовці до поточного (модульного) та підсумкового контролю.
ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ ТА СТРУКТУРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ
I. Ключові слова теми:
Неокласична школа, неокейнсіанська школа, школа раціональних очікувань, сукупний попит, сукупна пропозиція, товар, товар торговий, товар неторговий, фактори виробництва, праця, технологія, земля, капітал, фактори виробництва основні, фактори виробництва розвинуті, фактори виробництва загальні, міжнародний поділ праці, ринок внутрішній, ринок міжнародний, ринок національний, ринок світовий, міжнародна торгівля, експорт, імпорт, торгове сальдо, торговий оборот, світове господарство, міжнародна економіка, міжнародна макроекономіка, міжнародна мікроекономіка.
II. Тести:
1. Основною проблемою даної школи вважається загальна рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції:
а) неокласична школа;
б) неокейнсіанська школа;
в) школа раціональних очікувань.
2. Основною проблемою даної школи вважається пояснення макроекономічних коливань навколо точки рівноваги
а) неокласична школа;
б) неокейнсіанська школа;
в) школа раціональних очікувань.
3. неокейнсіанська макроекономічна школа твердить, що:
а) основною турботою уряду має бути підтримання обсягу грошової маси на достатньому рівні, тоді ціни приводитимуть попит і пропозицію до рівноваги;
б) основною проблемою є пояснення макроекономічних коливань навколо точки рівноваги, а головний недолік ринку полягає в нездатності миттєво реагувати на зміни попиту і пропозиції, що викликає необхідність державного регулювання економіки;
в) поведінка суб'єктів господарювання цілком залежить від макроекономічних коливань, які можуть бути знівельовані діями уряду за умови контролю над грошовою масою.
4. Відмова від неокласичних теорій, які пояснювали міжнародну торгівлю, була викликана:
а) переважним зростанням торгівлі всередині ТНК;
б) більш швидким темпом зростання торгівлі між розвинутими країнами, ніж між ними і країнами, що розвиваються;
в) інтенсивним зростанням внутрішньогалузевої торгівлі між країнами з однаковим рівнем розвитку;
5. Міжнародна економіка вивчає:
а) закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами та послугами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики;
б) вивчає закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо);
в) вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків.
6. Обсяг виробництва товарів, які споживачі готові колективно придбати при існуючому рівні цін:
а) сукупна пропозиція;
б) сукупний попит;
в) товар торговий.
7. Збільшення сукупної пропозиції приводить до:
а) зменшення ціни та обсягів продажу;
б) збільшення ціни та обсягів продажу;
в) зменшення ціни та збільшення обсягів продажу.
8. Одночасне зростання сукупного попиту та сукупної пропозиції приводить:
а) до зростання обсягів виробництва за незмінної ціни;
б) зростання обсягів виробництва та зменшення ціни;
в) зростання обсягів виробництва та збільшення ціни.
9. До факторів виробництва належать:
а) праця, технологія, земля, капітал;
б) праця, технологія, земля, капітал, інформація;
в) земля, праця та капітал.
10. Міжнародний поділ праці — це:
а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;
г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
11. Торгове сальдо — це:
а) сума вартісних обсягів експорту та імпорту;
б) різниця вартісних обсягів експорту та імпорту;
в) частка вартісних обсягів експорту та імпорту.
12. Торговий оборот — це:
а) сума вартісних обсягів експорту та імпорту;
б) різниця вартісних обсягів експорту та імпорту;
в) частка вартісних обсягів експорту та імпорту.
13. Міжнародна макроекономіка вивчає:
а) закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики;
б) вивчає закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо);
в) вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків.
14. Міжнародна економіка розглядає такі види ринку:
а) світовий, зовнішній, міжнародний, національний, внутрішній;
б) міжнародний, світовий, національний, внутрішній;
в) внутрішній, національний, міжнародний, конкурентний.
15. Неокласична макроекономічна школа допускає, що:
а) ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі, державне втручання небажане;
б) ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі, необхідне державне втручання;
в) основною проблемою є макроекономічні коливання, які впливають на ціни, конкуренція недосконала, державне втручання бажане.
III. Практичні завдання:
1. Виписати чим відрізняється товар торговий від неторгового і чим вони взаємозв’язані?
2. Україна продала в Німеччину казеїн, який виробляє українсько-німецьке СП. Опишіть які форми міжнародної економіки були задіяні в цій угоді?
3. Припустимо, Україна продає в Болгарію сірку, а Болгарія в Україну обладнання. Чи можна вважати це МПП, міжнародною кооперацією праці, міжнародним поділом інших факторів виробництва або першим, другим і третім разом? Поясніть чому.
4. Україна протягом декількох років брала іноземні позики, строк оплати яких настав. Щоб платити за боргами, уряд України збільшує податки, внаслідок чого падає споживання. Як вплине на становище України наявність у її економіці неторгових товарів?
- У наведеній таблиці типології безробіття зроблено три помилки, вкажіть їх:
| Теорія | Основна причина безробіття | Тип безробіття |
| Кейнсіанська | Недосконалість ринку праці (мікроекономічні причини) | 1. Структурне 2. Сезонне 3. Циклічне |
| Класична | Порушення макроекономічної рівноваги | 1. Фрикційне 2. Безробіття надлишкової пропозиції |
IV. Теми рефератів:
1. Міжнародний поділ праці та його особливості на сучасному етапі.
2. Форми і напрями розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва.
3. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці.
4. Структура міжнародної економіки.
V. Питання для обговорення:
1. Відомо, що визначення «міжнародна економіка» є дискусійним і, певною мірою, перекликається з категорією «міжнародна економічні відносини». В чому полягають їх спільні риси і відмінності?
2. У чому, на Вашу думку, проявляється взаємозв’язок між формами МЕВ? Наведіть конкретні приклади.
3. Якщо товар – це використаний фактор виробництва, то чи може фактор виробництва бути товаром? Поняття світової торгівлі охоплює тільки торгівлю товарами, чи й торгівлю факторами виробництва?
VІ. Типові задачі:
1.Українська ферма продукує пшеницю та молоко, для чого максимально може використати 800 год. праці та 1200 га землі. Виробництво 1 т. пшениці потребує 20 год. праці та використання 10 га. землі. Виробництво 1 т. молока потребує 8 год. праці та 16 га. землі.
а) які фактори виробництва відносно більш інтенсивно використовуються для виробництва пшениці? Які для молока?
б) чи може ферма виробити 50 т молока та 90 т пшениці одночасно?
2. Україна виробляє цукор, використовуючи два фактори виробництва – землю і працю. Граничний продукт праці кожного робітника, виражений у доларах, скорочується зі зростанням їх кількості таким чином дані в таблиці:
| Кількість робітників | ||||||
| Граничний продукт |
A. Від чого залежить реальна заробітна плата робітників?
Б. Якщо власник землі наймає трьох українських працівників, якою буде їхня сукупна заробітна плата?
B. Якщо власник землі, крім того, наймає ще і трьох іммігрантів з Мексики, як зміняться його доходи?
Глосарій
Вертикальний МПП– поділ праці, при якому виробники з різних країн формують однолінійний технологічний ланцюг та виконують ряд послідовних виробничних операцій.
Горизонтальний МПП -поділ праці, який передбачає виготовлення виробниками різних країн компонентів, які поєднуються у технологічно та технічно складному виробі.
Економічне середовище МЕВ - чинники економічного характеру, які впливають на дії учасників МЕВ. До таких чинників відносяться, зокрема, структура національного господарства країн, рівень їх економічного розвитку, величина валового продукту на душу населення та ін.
Інтернаціоналізація господарського життя- процес виникнення та розвитку стійких економічних взаємозв’язків між національними господарствами (на основі міжнародного поділу праці) і виходу процесів відтворення суспільного продукту за національні кордони.
Інтернаціоналізація капіталу - процес об’єднання капіталу із різних країн, формами якого є міжнародний обмін підприємницьким і позичковим капіталами.
Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності - процес зменшення або повної ліквідації різного роду обмежень та перешкод, які гальмують рух товарів, капіталів, послуг, робочої сили через кордони країн.
Міжнародна економічна діяльність– сукупність дій господарюючих суб’єктів різних країн, у процесі яких вони вступають в активні міжнародні економічні відносини.
Міжнародна економічна система- сукупність національних економічних систем у їх взаємодії на основі міжнародного поділу праці з відповідним механізмом регулювання.
Міжнародна спеціалізація– форма поділу праці між країнами, при якій в рамках окремих держав відбувається виробництво все більш однорідних продуктів праці у масштабах, здатних задовольнити як внутрішні потреби, так і потреби країн-партнерів, що призводить до прогресуючої диференціації національних господарств.
Міжнародне виробниче кооперування– об’єктивний процес розвитку стійких виробничих зв’язків між підприємствами різних країн, що передбачає координацію їх господарської діяльності у виробництві певних видів кінцевої продукції та обмін між учасниками виробничого процесу спільно виробленою частковою продукцією.
Міжнародний поділ праці (МПП)– найвищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, що виражається у стійкій, економічно вигідній спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції та у взаємному обміні результатами цієї діяльності між країнами у певних кількісних та якісних співвідношеннях.
Міжнародні економічні відносини– система різноманітних господарських відносин між країнами світу з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання за межами національних кордонів.
Національна економічна система- сукупність взаємопов’язаних в організаційному, технологічному та економічному плані галузей та сфер господарської діяльності в межах державно оформлених національних господарств.
Політичне середовище МЕВ - сукупність політичних чинників, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ (політичні інтереси, мотиви держав; політичні устрої країн; політичні ризики).
Правове середовище МЕВ - нормативно-законодавча база, що впливає на поведінку учасників МЕВ (трудове, антимонопольне, податкове законодавство, загально-правове середовище тощо).
Принципи організації міжнародних економічних відносин (МЕВ) - сукупність міжнародних правил поведінки учасників МЕВ (суверенітет, взаємна вигода, добросовісне виконання міжнародних зобов’язань тощо).
Рівні МЕВ – щільність зв’язків між суб’єктами МЕВ, які розрізняються між собою тривалістю, інтенсивністю взаємодії тощо (економічні контакти, взаємодія, співробітництво, міжнародна економічна інтеграція).
Світове господарство- сукупність національних господарств та економічних взаємозв’язків між ними через систему міжнародних економічних відносин.
Світовий ринок- товарно-грошові відносини між економічними суб’єктами різних країн, об’єктом яких є товари, послуги, активи, технології, робоча сила тощо. Світовий ринок певного товару являє собою взаємодію пропозиції та попиту на даний товар у міжнародному масштабі.
Середовище МЕВ –зовнішні по відношенню до суб’єктів політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники, які супроводжують та опосередковують міжнародний бізнес, пов’язаний з пересуванням через національні кордони ресурсів, товарів, послуг, інформації, капіталу та робочої сили.
Соціально-культурне середовище МЕВ - система соціально-культурних факторів, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ (соціальні нормі поведінки людей, їх цінності в різних країнах; нормі ділової етики; звички у праці тощо).
Суб’єкти МЕВ –учасники міжнародних економічних відносин, які здатні відносно незалежно і активно діяти з метою реалізації своїх переважно економічних інтересів.