До оформлення курсової роботи

ВИМОГИ

(науковий керівник – Манич Н. Є.)

1. Курсова робота набирається кеглем 14 пт., через інтервал 1,5, абзацний відступ – 1,25 см., поля: ліве – 3 см., праве – 1,5 см., нижнє і верхнє – 2 см. Вирівнювання основного тексту (увага!) –по ширині сторінки. Між абзацами відступи мають бути стандартними. Сторінки мають бути пронумеровані. Місце розташування номеру сторінки – нижній правий кут сторінки. Обсяг роботи – 25 – 30 сторінок друкованого тексту формату А4.

2. Титульний аркуш має бути складений за зразком 1. Він вважається сторінкою 1, проте номер тут НЕ ставиться.

3. Зміст відображає структуру роботи має бути складений за зразком 2. Обов’язковим є зазначення сторінок, на яких починаються усі структурні елементи. Зверніть увагу на те, де ставляться крапки та проміжки при оформленні змісту, а також на нумерацію розділів, підрозділів і пунктів. Сторінка (або сторінки) змісту нумеруються.

4. Робота має складатися зі вступу, мінімально 2 розділів (як правило, перший є суто теоретичним, а другий – практичним), висновків, списку використаної літератури та (якщо це потрібно) додатків.

5. ВСТУП.

У вступі ОБОВ’ЯЗКОВИМИ є наступні елементи: актуальність теми дослідження, мета дослідження (формулюється за темою роботи), завдання, через які реалізується мета (формулюються за розділами та підрозділами роботи), об’єкт дослідження (те, що досліджується), предмет дослідження (те, який аспект об’єкта розглядається), теоретико-методологічна база дослідження (хто до цього займався вивченням проблеми), структура роботи (подається одним реченням). Вступ має відповідати зразку 3.

6. РОЗДІЛИ.

Кожний розділ курсової роботи починається з нової сторінки, заголовок розділу розміщується по центру сторінки, назва підрозділу або пункту – у підбір до тексту (за зразком 4).

7. ВИСНОВКИ.

Висновки мають висвітлювати основні положення роботи та відповідати поставленим меті та завданням. Цитати у висновках ЗАБОРОНЕНІ!

8. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Повинен налічувати не менше 20 позицій і бути оформленим за зразком 5. Перелік джерел подається в АЛФАВІТНОМУ порядку. Зверніть увагу на оформлення інтернет-джерел, а також на те, що російські джерела подаються в основному переліку, а набрані латиницею – у кінці списку.

9. ДОДАТКИ.

Нумеруються БУКВАМИ українського алфавіту Додаток А, Додаток Б, Додаток В тощо. Кожен додаток розміщується на окремій сторінці. У тексті роботи обов’язково має бути посилання на додатки у такому форматі:

(див. Додаток А)

10. Ілюстрації у тексті (таблиці, малюнки, схеми) мають бути підписані у такому форматі:

Таблиця 1. (Назва таблиці)

Малюнок 1. (Назва малюнку)

Схема 1. (Назва схеми)

У тексті роботи обов’язково має бути посилання на ці елементи в такому форматі:

(див. Табл. 1)

(див. Мал. 1)

(див. Сх. 1)

11. Посилання на джерела є обов’язковою умовою позитивної оцінки курсової роботи. Їх слід оформити за наступним зразком:

[1, с. 56].

де 1 – це номер джерела за списком використаної літератури, а 56 – номер сторінки, з якої у цьому джерелі взято інформацію.

Зверніть увагу, що крапка ставиться ПІСЛЯ другої квадратної дужки, а такі знаки як „!” та „?” – до квадратних дужок, і тоді після них крапка не ставиться.

Наприклад:

· Пізніше трактування терміну неодноразово змінювалось “в залежності від теоретичних та філософських засновків, якими керувався у власних дослідженнях кожний учений [49, с. 164].

· А хто ж знає? [23, с. 5]

· Жахіття! [5, с. 57]

Якщо робиться посилання на електронне джерело, вказівка сторінки може бути відсутньою.

Наприклад:

Під інтерпретантом дослідниця (слідом за М. Ріффатером) розуміє посередницьку систему, приховану систему знаків [9].

Так само зазначається лише номер джерела, коли робиться загальне відсилання до нього, без використання конкретної інформації. Коли посилання робиться одночасно на 2 чи більше джерел, вони в дужках вказуються через кому, без вказівки на сторінку – [3, 47] або [2 – 6] (коли йдеться про джерела з 2 по 6).

Якщо посилання стоїть після цитати, що береться в лапки, то лапки слід закривати ПІСЛЯ посилання ПЕРЕД крапкою.

Наприклад,

„Таким чином, можливість встановлення інтертекстуальних відносин залежить від обсягу загальної культурної пам’яті письменника та читача [134, с. 25]”.