Закон попиту і пропозиції. Попит і пропозиція як елементи ринку. Взаємодія попиту і пропозиції з ціною. Еластичність попиту і пропозиції.
Термін «попит» в економічній науці означає платоспроможну потребу, тобто потребу, яку суб’єкт здатний оплатити. Із такого визначення випливає, що попит на той чи інший товар (послугу) залежить від ціни. Покажемо цю залежність за допомогою табл. 3.1.
Як бачимо, зменшення ціни на 1 упаковку йогурту зумовлює збільшення попиту на нього (за інших умов). Зобразимо цю залежність графічно (рис. 3.1).
Ні дані таблиці, ні крива індивідуального попиту не дають відповіді на запитання, яка ціна у зазначених варіантах є ринковою. Вони тільки показують, як змінюватиметься величина попиту, якщо змінюватиметься ціна, а всі інші чинники залишатимуться незмінними. І цифрове, й графічне зображення вказують на обернений зв’язок між величиною попиту на товар і ціною цього товару. Це означає, що збільшення ціни на будь-який товар зумовить зменшення величини попиту на нього, і, навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту.
Зв’язок між ціною і величиною попиту є сталим. Причиною зміни попиту є зміна ціни. Цей зворотний причинно-наслідковий зв’язок між ціною товару і величиною попиту є законом попиту.
Закон попиту виявляється через економічну поведінку споживача. Чим пояснити те, що споживач готовий купити більше товару за нижчою ціною?
По-перше, дохід споживача завжди обмежений, тому об’єктивно за меншу ціну він може купити більше товару.
По-друге, в економіці діє закон спадної граничної корисності, зміст якого полягає в тому, що кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення, ніж попередня, і тому споживач готовий придбати кожну наступну одиницю товару за меншу ціну.
По-третє, така поведінка пояснюється ефектом доходу, зміст якого полягає в тому, що зниження ціни на споживчі товари рівнозначне зростанню доходу. Тому за нижчу ціну споживач може придбати більше певного товару, не обмежуючи себе у споживанні інших благ.
Таблиця3.1. Попит індивідуального споживача на йогурт (дані довільні)
| Ціна за 1 упаковку, гри | Величина попиту за тиждень, шт. |
Рис. 3.1. Крива індивідуального попиту на йогурт (за тиждень)
Поведінку споживача визначає також ефект заміщення, адже споживач зацікавлений у тому, щоб замінити споживання дорожчих товарів дешевшими (за інших однакових умов, тобто якщо вони якісні, відповідають стандартам і т. ін.). Наприклад, якщо ціна на кефір знизиться, а на йогурт залишатиметься високою, споживач може замінити споживання йогуртів кефіром.
Розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Індивідуальний попит – це попит окремого споживача. Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів, які пред'являються кожним споживачем за різних цін.
Покажемо за допомогою табл. 3.2 зв’язок між індивідуальним і ринковим попитом.
Для побудови графіка кривої ринкового попиту на основі додавання індивідуальних попитів (рис. 3.2) обмежимося одним значенням ціни (йогурт коштує 2 грн.).
Як видно з рис. 3.2, між ринковим попитом і ціною також існує обернена залежність.
Таблиця 3.2. Ринковий попит на йогурт (дані довільні)
| Ціна за 1 упаковку, грн | Величина індивідуального попиту, шт, | Ринковий попит, шт. | ||
| І покупець | II покупець | III покупець | ||
| со | ||||
Рис. 3.2. Графік кривої ринкового попиту, побудований на основі додавання кривих індивідуального попиту
Функціональна залежність попиту від ціни виражається рівнянням
Ціна – найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту. Але існують і інші чинники, що впливають на нього. Що ж відбувається з кривою попиту, якщо змінюватимуться нецінові чинники?
Нецінові чинники попиту:
- кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки);
- доходи споживачів (пряма залежність між доходами і попитом);
- очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);
- ціни на супутні товари. Якщо зростає ціна на товар-субститут (взаємозамінний товар), то попит на нього знижується, а на його замінник – підвищується. Наприклад, подорожчання олії зумовлює скорочення попиту на неї і зростання попиту на маргарин. Якщо зростає ціна на товар-комплемент (доповнюючий), то зменшується попит і на цей товар, і на доповнюючий. Наприклад, зростання ціни на бензин змушує власника автомобіля менше користуватися ним, а відтак зменшується попит як на бензин, так і на мастила, гальмівну рідину тощо;
- місткість ринку. Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб’єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту;
- кліматичні умови (у курортній зоні пізньої весни, влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо).
Слід розрізняти поняття «зміна обсягу (величини) попиту» і «зміни у попиті». Зміни обсягу попиту відбуваються через зміну ціни і графічно характеризуються рухом точки по кривій попиту.
Зміни в попиті, зумовлені неціновими чинниками, змінюють положення кривої попиту, зсуваючи її праворуч або ліворуч.
Зобразимо вплив нецінових факторів на зміну положення кривої попиту (рис. 3.3).
Зрушення кривої ВВ до ВХВХ означає, що нецінові чинники викликають зростання величини попиту, а зсув ВВ до В2Вг –зменшення попиту.
Рух по кривій DD від точки А до точки В, по кривій D1D1 від A1, до В1 по кривій D2D2 від А2 до В2 відображає зміну обсягу попиту під впливом ціни. Рух від точки А до точки А1, від А до А2, від А до В і т. д. означає, що на попит впливають нецінові фактори.
Рис. 3. Зміщення кривої попиту внаслідок впливу на попит нецінових факторів
Пропозиція – це обсяг товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.
Сталий причинно-наслідковий зв’язок між ціною та обсягом товарів (послуг), який товаровиробник здатний поставити на ринок, виражається законом пропозиції.
Зміст закону пропозиції полягає в тому, що чим вища ціна (за інших однакових умов), тим більше товару за такою ціною товаровиробники готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу, і навпаки, чим нижча ціна, тим менше товарів виробник бажатиме і зможе поставити на ринок.
Із визначення випливає прямий зв’язок між ціною і пропозицією товару. Зобразимо його кривою пропозиції (Supply), яка позначається англійською літерою S. Для цього на осі абсцис відкладемо обсяг пропозиції (Qs), а на осі ординат – ціну (Р). У таблиці ця залежність матиме такий вигляд (табл. 3.4).
Таблиця 3.4. Пропозиція йогурту індивідуальним виробником
(дані довільні)
| Ціна за 1 упаковку, грн | Пропозиція протягом тижня, шт. |
| б | |
| со | |
Інформація, подана в таблиці, у графічному зображенні набуває вигляду кривої пропозиції (рис. 3.4).
Пропозиція, як і попит, набуває форми не тільки індивідуальної, а й ринкової пропозиції. Ринкова пропозиція визначається як загальна сума індивідуальних пропозицій, а крива ринкової пропозиції складається із сукупності індивідуальних обсягів товарів, запропонованих усіма виробниками цього товару за певною ціною.
Крива ринкової пропозиції будується аналогічно ринковій кривій попиту (рис. 3.4).
Як бачимо, крива ринкової пропозиції Яв дорівнює сумі кривих індивідуальних пропозицій S1S1+ S2S2 + S3S3.
Рух будь-якої точки по кривій пропозиції S (рис. 3.4) відображає зміну обсягу пропозиції залежно від ціни. Так, рух по кривій від точки А до точки Впоказує зменшення обсягу пропозиції йогурту з 1100 до 700 од., зумовлене зниженням ціни за 1 шт. з 5 до 4 грн.
Зміни у самій пропозиції зміщують криву б праворуч або ліворуч. Це зумовлюється не зміною ціни, а неціновими чинниками (криві S1S1 та S2S2 на рис. 3.4). Зміщення кривої SS до S1S1означає збільшення пропозиції йогурту, а зміщення кривої SS до S2S2 – скорочення його пропозиції.
Розглянемо фактори, що зумовлюють зсув кривої
Рис. 3.4. Графік кривої ринкової пропозиції