Прогнозування тенденції розвитку рослинництва
Прогнозування — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі.
Прогнозування здійснюється за допомогою екстраполяції – визначення невідомих рівнів ряду, що лежать за його межами, тобто в майбутньому.
Це рівняння можна спростити, оскільки 
Для того, щоб розв’язати дану систему, будуємо допоміжну розрахункову таблицю (табл. 1).
Таблиця 1
Допоміжна розрахункова таблиця
| Роки | Порядковий номер року | Показник | Вирівнювання |
 |  |  | |
| 0,007 | |||
| 54,2 | 0,062 | ||
| 112,4 | 0,117 | ||
| 165,9 | 0,172 | ||
| 169,6 | 0,227 | ||
| 166,5 | 0,282 | ||
| 265,8 | 0,337 | ||
| 228,2 | 0,392 | ||
| 353,6 | 0,447 | ||
| 491,4 | 0,502 | ||
| 0,557 |
На основі таблиці зобразимо графік (рис. 1).
Вирівнювання показників динамічного ряду аналітичним методом здійснюється за способом найменших квадратів , який полягає у виборі найближчої до фактичних даних вирівнювальної лінії.
Рис. 1. Вирівнювання динамічного ряду
Допоміжні розрахунки:
Знайдемо коефіцієнт 
і 
Маємо таке рівняння прямої:
Підставимо в одержане рівняння відповідні значення , знаходимо вирівняні рівні 
, та занесемо їх у таблицю 2.
Таблиця 2
Прогнозування на 2002-2012 роки
| Роки | Порядковий номер | Показник |  |
| 54,1 | 0,007 | ||
| 54,2 | 0,062 | ||
| 56,2 | 0,117 | ||
| 55,3 | 0,172 | ||
| 42,4 | 0,227 | ||
| 33,3 | 0,282 | ||
| 44,3 | 0,337 | ||
| 32,6 | 0,392 | ||
| 44,2 | 0,447 | ||
| 54,6 | 0,502 | ||
| 53,9 | 0,557 |
Допоміжні розрахунки:
Прогноз
| Роки | Порядковий номер | Показник | |
| - | 0,612 | ||
| - | 0,667 | ||
| - | 0,722 |
Допоміжні розрахунки:
На основі таблиці зобразимо графік прогнозування на 2002-2015 роки (рис. 2).
Рис. 2. Прогнозування на 2002-2015 роки
Отже, прогнозування показало, що виробництво валової продукції рослинництва з кожним роком зростає.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Найважливіше завдання рослинництва є всесвітнє підвищення родючості грунтів і врожайності, зростання виробництва зерна, кормів, та інше. Основне завдання статистики рослинництва є збирання та обробка даних, які висвітлюють стан та розвиток рослинництва. Статистика рослинництва, передусім, вичислює обсяги виробництва продукції переважно у всіх категоріях господарства в цілому. Відомо, що міра продукції рослинництва залежить від площі посівів і врожайності, а врожайність своєю чергою, не від системи агротехнічних заходів, а від природних умов. Тому статистика рослинництва включає в себе статистику посівних площ, статистику багаторічних насаджень, статистику агротехнічних заходів, статистику цьогорічного валового збору і врожайності, кожна з яких містить систему статистичних показників, характеризуючи кількісними показниками всі явища та процеси, які є у рослинництві[6,390].
Під посівними площами розуміють площу ріллі засіяні тими чи іншими сільськогосподарськими культурами. Дані про посівні площа передусім необхідні, для визначення обсягу продукції рослинництва, так і для характеристики виконання оранки. До основних завдань статистики посівних площ відносять:
1. Визначення розмірів посівів, щодо окремих культур і виявлення резервів їх розширення.
2. Характеристика розподілу посівних площ за категоріями господарств й фактично економічних районів.
3. Вивчення особливостей структури посівних площ в економічних районах.
4. Визначення впливів різних чинників на ефективність використання посівних площ.
У процесі економічного аналізу посівних площ статистика визначає такі показники:
1. Показники виконання договірних зобов’язань, визначених на окремі види посівів, за категоріями господарств, з економічних районів, шляхом розподілу фактичного розміру посівних площ до визнаних зобов’язанням. Отримані дані зіставляють із фактичними даними за рік.
2. Показники структури посівних площ, визначених з метоб оцінки виробничого напрямку цього підприємства, як ставлення окремих розмірів посівів до спільної площі посівів.
3. Показними динаміки визначаються ставленням розмірів посівних площ нинішнього року до до розміру посівних площ минулого року. Ці показники необхідні для порівняння розміру та структури розмірів з минулим.
4. Для характеристики ефективність використання ріллі та посівів статистика застосовую вихід валової продукції на одиницю земельною площі. Обсяг продукції розрахунку 1 га ріллі чи посіву залежить від продуктивності посівів окремих культур, від структури посівів і від рівня використання ріллі від посівів.
Головною умовою підвищення урожайності та та збільшення валових зборів сільськогосподарських культур у господарствах є найобгрунтованішою системою заходів.
Під агротехнікою розуміється система прийомів обробітку сількогосподарських культур для одержання високих і стійких урожаїв, підвищення родючості грунту, зменшення витрат на виробництво продукції. Основними завданнями статистики агротехнічних заходів є: облік обсягу, контроль над застосуванням, дослідження окремих заходів та його комплексу на врожайність, вивчення економічно ефективного застосування агротехнічних заходів[9,432].
Для отримання високих урожаїв необхідно розташувати насіння, кі за чистотою, господарською придатністю, натурі, вологості та інших показниках відповідають вимогам насіннєвого стандарту. Показником частоти насіння є відсоткове співвідношення ваги чистого насіння до спільної ваги взятої проби.
Для визначення господарської придатності насіння відсоток чистоти множать на в схожість і твір ділять на 100. Вологість визначається відсотковим ставленням ваги води у насінні до спільної іі ваги.
Для характеристики застосування добрив застосовують такі показники: загальна кількість добрив; кількість органічних добрив, вирощених на сільськогосподарському підприємстві; загальна кількість всіх добрив внесених у грунт; кількість добрив під посів різних культур; економічка ефективність внесених у грунт органічних і мінеральних добрив[7,365].
Отже, статистичні показники виконують ряд функцій і пізнавальну і управлінську. Пізнавальна функція статистичних показників полягає в тому, що вони характеризують стан та розвиток досліджуваних явищ, напрям і інтенсивність процесів. Вони є базою для аналізу та прогнозування, дозволяють вивчати кількісний бік явищ, аналізувати якісний бік процесу, проникнути у його сутність. Суть управлінської функції у тому, що показники є найважливішим елементом процесу управління.