Економічна природа відсотку

Процент в современной экономике чаще всего рассматривают как цена кап-ла, не зависимо от того, получает ли его пром-к в виде собств дохода или ссудного капитала. В марксистской лит-ре % рассм как одна из форм прибыли , посл имеет 2 вида: предпринимательский доход и ссудный капитал.

Та часть прибыли , кот-ю вручает заемщик собственнику капитала наз-ся ссудным % . Оставшаяся часть предприним дох. В зап лит-ре люб доход на кап-

л будет наз-ся % на капитал или прибылью. С точки зрения методологии по мнению К Маркса, прибыли и % есть такие формы прибав стоимости, кот-е

скрывают неопл труд рабочих и отсюда => вывод о неизбежности экпоприации этого неопл труда у кап-ов. Этот вывод выходит за рамки исследования эк

теории и рын отнош и зап эк-ты сами экономисты огр –ся лишь анализом рынка и не делают выводов. Маркс предполагал , что с разв техн прогресса % на

капитал должен падать. Тех прогресс он связывает с ростом огр строения кап-ма.

C - пост капитал , кот должен понижать норму прибыли.

V -перем капитал

P’ = P/ C V , Р – прибыль, C V – авансированный капитал.

% по мысли К Маркса - часть нормы прибыли и его величина вслед за приб должна падать . Однако этот прогноз не опр-ся и статистика посл 150 лет его

не подтвердила, причина тому : 1) техн прогр далеко не всегда шёл по линии роста огр стр кап-ла. 2) кап-л в усл когда P’ начала падения перебраляс на пр-во нового продукта, на завоеванеи нов рынков и такая страт обесп устойчиво высокие дох-ды.

Поняття кредитної системи

Кредитна система – це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, держави і населення та використання цих коштів на умовах повернення і платності для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства.

Кредитна система складається з декількох ланок, кожна з яких виконує специфічні функції з акумуляції та розподілу грошових коштів. Розподіл функцій між ланками кредитної системи об’єктивно зумовлений відмінностями в методах і засобах діяльності та різним значенням в процесі відтворення капіталу.
Організаційна структура кредитної системи характеризується різноманітністю кредитних установ, які поділяються на три групи:
1) центральний банк;
2) банківський сектор ;
3) спеціалізовані кредитні установи.

Як правило, кредитна система має трьохрівневу структуру: центральний банк, банківські установи та небанківські кредитно-фінансові інститути. До банківських установ відносять: комерційні банки, інвестиційні банки, ощадні банки, іпотечні банки, земельні банки, поштово-чекові банки, торгові банки.

Представниками небанківських кредитно-фінансових інститутів є: – інвестиційні компанії, – страхові компанії, – ощадно-кредитні асоціації та кредитні спілки, – пенсійні та інші фонди.

Роль окремих ланок в кредитній системі не є рівнозначною. Головною її ланкою є банківські установи (які традиційно займають перше місце за розмірами ресурсів), серед яких роль лідера відводиться комерційним банкам, що здійснюють переважно кредитування промисловості і торгівлі.

Кредитна система включає також небанківські фінансові установи, які здійснюють фінансування виробництва і довгострокове кредитування підприємств та держави: – страхові компанії, що спеціалізуються переважно на страхуванні життя та майна і які виступають найбільшими інвесторами на ринку цінних паперів; – пенсійні фонди, які здійснюють фінансування великих промислових компаній шляхом купівлі їх акцій та облігацій.

Кредитна система включає ряд ланок, що виконують допоміжну роль в кредитному механізмі, пов’язуючи різноманітні сектори позикових капіталів в єдину систему: фінансові, трастові, брокерські та інші компанії, а також взаємні та інші фонди. Кредитна структура різних держав неоднакова і відображає, зокрема, стан економіки країни на тому чи іншому етапі її розвитку. Так, кредитна система промислово розвинутих країн характеризується широкою розгалуженістю, наявністю великих універсальних банків, спеціалізацією дочірніх підрозділів банків на окремих видах операцій.

Незважаючи на значні відмінності побудови кредитних систем в різних країнах, можна виділити спільні їх риси:
• ядро будь-якої кредитної системи – центральний банк, як головний орган уряду з аналізу фінансового стану, вироблення та організації грошово-кредитної політики держави;
• державні фінансові органи, що разом з центральним банком виконують регулюючі функції в сфері фінансів;
• фінансові посередники різних типів.

Сучасна кредитна система – це сукупність кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позикових капіталів і здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошового капіталу. Через кредитну систему реалізується сутність та функції кредиту. Тому кредитна система включає в себе два основних поняття:
1) сукупність кредитно-розрахункових і платіжних відносин, які базуються на певних формах і методах кредитування. Вони пов’язані з рухом позикового капіталу у формі різноманітних форм і видів кредиту;
2) сукупність кредитно-фінансових інститутів, які акумулюють вільні грошові кошти і направляють їх господарюючим суб’єктам, населенню, уряду.

Слід враховувати, що кредитна система функціонує через кредитний механізм. Він представляє собою, по-перше, систему зв’язків з мобілізації та акумуляції грошового капіталу між кредитними інститутами і секторами економіки; по-друге, відносини, пов’язані з перерозподілом капіталу між кредитно-фінансовими установами в межах ринку позикових капіталів; по-третє, відносини між кредитними інститутами та іноземними клієнтами.

Таким чином, кредитний механізм включає всі аспекти позикової, інвестиційної, засновницької, посередницької діяльності кредитної системи в особі її інститутів. Сучасна кредитна система характеризується наступними важливими процесами:
- концентрацією і мобілізацією банківського капіталу;
-подальшим зростанням конкуренції між різними видами кредитно-фінансових установ;
-продовженням злиття великих кредитно-фінансових інститутів з потужними промисловими, торговими, транспортними корпораціями і компаніями;
-інтернаціоналізацією діяльності кредитно-фінансових інститутів і створенням міжнародних банківських об’єднань і груп.

Отже, сучасна кредитна система забезпечує умови для розвитку науково-технічного прогресу, зростання виробництва, нагромадження капіталу, підтримки високої норми народногосподарського накопичення. Кредитна система сприяє вирішенню проблеми реалізації товарів та послуг на ринку, поглибленню соціальної та майнової диференціації між різними верствами населення. Найбільш розвинутою вважається кредитна система США, яка представлена Федеральною резервною системою (виконує функції центрального банку), мережею банківських установ і небанківських кредитно-фінансових інститутів різних форм власності.

В Україні кредитна система перебуває у стадії перебудови відповідно до потреб ринкової економіки і складається з НБУ, комерційних банків та системи фінансових посередників (інвестиційні фонди та компанії, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, ломбарди). Найбільш активними і потужними у системі кредитно-фінансових інститутів України є комерційні банки.