Дайте визначення розподіленого часу

З точки зору виробничого процесу доцільно розглядати дві основні групи класифікації резервів: робочого часу: основний час та втрати робочого часу (розподілений час).

Втрати робочого часу поділяються на явні та приховані. Явні втрати виникають в період порушення нормального ходу між функціонального або індивідуального робочого процесу і створюються за рахунок цілозмінних (організаційні простої, прогули, простої через погодні умови та інше) і внутрішньозмінних втрат (порушення трудової дисципліни, організаційні й випадкові простої).

Приховані втрати робочого часу виникають в будівельних процесах і називаються відхиленнями від прийнятої, розрахованої у відповідності з нормами технологією. Їх поява виникає в результаті не вдосконалення предметів чи засобів праці, при організації процесів, що не відповідають проектним рекомендаціям.

Явні й приховані втрати часу визначаються як непродуктивний або згідно з класифікацією мал. 1 як розподілений час.

Розподілений час розраховується за формулою

tv=ts+tp , де (1)

ts – об'єктивний розподілений час; tp – особистий розподілений час.

Об'єктивний розподілений час є сумою всіх перерв, які виникли через організаційні та технічні перешкоди та розраховується за формулою:

ts=ΣtMZ+ΣtMS, де (2)

ΣtMZ – сума всіх додаткових діяльностей

Охарактеризуйте заходи, спрямовані на скорочення непродуктивних затрат часу.

Вивчення конкретних причин втрат і непродуктивних витрат робочого часу дадуть можливість вжити необхідних заходів для їх усунення.

Аналі з трудомісткості продукції. Трудомісткість продукції — показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції.

В економічному аналізі є два поняття трудомісткості. Питома трудомісткість — це загальні витрати людино-годин на продукцію (на один виріб, на одну тисячу гривень товарної продукції). Технологічна трудомісткість — це витрати нормованого робочого часу основних робітників-відрядників на виробництво продукції.

Інтенсивні фактори забезпечують зниження трудомісткості виготовлення продукції і відповідний рівень виконання норм виробітку. До них відносять: кваліфікаційний, професійний рівень робітників; технічну й енергетичну озброєність праці; механізацію та автоматизацію технологічних процесів за впровадження прогресивної техніки, технології, матеріалів; організацію нормування праці; застосування у виробництві комплектуючих виробів та покупних напівфабрикатів; поліпшення якості структури, асортименту продукції; удосконалення організації виробництва й управління.

У процесі економічного аналізу трудомісткості вивчається її динаміка, причини зміни її величини і вплив на продуктивність праці.

Заходи технологічні

• упровадження нової, удосконаленої технології виробництва

• застосування ефективних матеріалів і конструкцій

• підвищення рівня механізації виробництва

• збільшення ступеня використання наявного парку машин та механізмів

• оновлення парку, заміна морально і фіз застарілих машин новими

• провед планових ремонтів та перевірок наявного парку машин та механізмів

Заходи організаційні

♦ упровадження елементів концепції безперерв вдосконалення труд процесів;

♦ розробка та впровадження стандартизованих робочих процедур

♦ поширення серед персоналу актуальної інформації щодо рівня непродуктивних затрат на робочих місцях