Тема 7 перевірки, що здійснюють державні податкові органи

7.1 Види податкових перевірок.

7.2 Підстави та порядок проведення податкових перевірок.

7.3 Узагальнення та оформлення результатів документальних перевірок платників податків.

Мета. Звернути увагу на виключні повноваження органів державної податкової служби, щодо здійснення перевірок платників податків, визначити особливості здійснення податковими органами камеральних, документальних та фактичних перевірок платників податків, розглянути порядок та наявність обставин для проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок, а також порядок узагальнення та оформлення результатів документальних перевірок платників податків.

Понятійний апарат:види перевірок; податкова перевірка; камеральна перевірка; документальна перевірка; планові, позапланові, виїзні, невиїзні документальні перевірки; фактична перевірка; тематична перевірка; комплексна документальна перевірка; оперативна перевірка; інформаційна перевірка; зустрічна перевірка; попередня перевірка; повторна перевірка; акт (довідка) про проведення перевірок; акт (довідка), що засвідчує факт відмови допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки.

Види податкових перевірок

Органи державної податкової служби здійснюють контроль за сплатою податків, зборів, платежів платниками податків – юридичними і фізичними особами як безпосередньо при виїзді до суб’єкта підприємництва, так і в офісах державних податкових інспекцій, та в межах своїх повноважень виключно у випадках і у порядку, встановлених Податковим кодексом України, мають право проводити податкові перевірки щодо повноти, своєчасності, достовірності сплати податків та зборів платниками податків.

Податкові перевірки можна класифікувати за певними ознаками (рис.7.1).

Камеральна перевірка – це перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Такій перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки, відповідно до Податкового кодексу України, не є обов'язковою.

Рисунок 7.1 – Класифікація податкових перевірок

Документальною перевіркою вважається перевірка первинних документів, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів.

Податковим кодексом України також передбачається проведення документальної перевірки за дотриманням валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, за оформленням трудових відносин з працівниками (найманими особами). Така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Планова документальна перевірка – це перевірка, яка проводиться відповідно до плану-графіку перевірок.

Позапланова документальна перевірка – це перевірка, яка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом.

Виїзна документальна перевірка – це перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Невиїзна документальна перевірка – це перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Фактична перевірка – це перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Розглядаючи цей напрям діяльності податкових органів, можна зробити висновок, що види податкових перевірок взаємозалежні обумовлюють і доповнюють одна одну та спрямовані на ефективне виконання функцій податкового контролю.

Виділяють також наступні види перевірок, що використовуються в практичній діяльності державних податкових органів.

За обсягом питань, що перевіряються податковою службою, перевірки поділяють на тематичні, комплексні, оперативні.

Тематична перевірка – це перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків. До таких перевірок належать: перевірки у разі закриття підприємства; у разі надання податковому органу декларацій з ПДВ, у яких відображені значні суми податку, що підлягають відшкодуванню із бюджету; у разі несвоєчасної сплати до бюджету податків та ін. Але такі перевірки проводяться в міру необхідності й тільки за рішенням керівника податкового органу.

Комплексна документальна перевірка – це всебічна перевірка діяльності платників податків з питань дотримання ними норм податкового, валютного, митного законодавства, а також достовірності ведення бухгалтерського й податкового обліку, складання звітності та своєчасності сплати податків.

Оперативна перевірка – сукупність заходів податкового органу, спрямованих на здійснення контролю за дотриманням суб’єктами підприємництва вимог законодавчих і нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення розрахунків, обліку товарів і коштів, а також порядок виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

За цілями проведення перевірки виділяють інформаційні, зустрічні, попередні та повторні перевірки.

Інформаційна перевірка – це перевірка знову створених підприємств. Метою такої перевірки є попередження порушень і визнання того, що підприємство або фізична особа-підприємець досить інформована щодо своїх зобов’язань із ведення бухгалтерського та податкового обліку. За результатами інформаційної перевірки співробітники податкових органів не мають права проводити додаткові перевірки з метою виявлення порушень, донараховувати суми податків, що підлягають сплаті до бюджету й застосовувати фінансові санкції.

Зустрічна перевірка– це перевірка діяльності суб’єкта підприємництва та його партнерів щодо господарських відносин між ними, тобто перевірка правильності розрахунків з бюджетом і дотримання вимог податкового законодавства суб’єктами, діяльність яких тісно взаємозалежна.

Попередня перевірка – перевірка підприємств із питань правильності нарахування та сплати податків до бюджету. Такі перевірки здійснюються податковими органами безпосередньо в офісі державної податкової інспекції згідно з регламентом прийому декларацій. Відділи з прийому декларацій, звітів від платників податків зобов’язані у процесі приймання декларацій та розрахунків вносити їх до комп’ютерних інформаційних баз з податку на прибуток, ПДВ та інших податків, здійснювати обробку й аналіз та, у разі виявлення арифметичних або логічних помилок, формувати матеріали попередньої документальної перевірки й передавати їх до відділів аудиту та відділів стягнення податків для планування й організації всіх наступних перевірок суб’єктів – платників податків.

Повторна перевірка – це перевірка, що проводиться податковим органом вищого рівня шляхом повторного огляду документів обов’язкової звітності підприємства-платника податків або висновків акта перевірки, складеного фахівцями державного податкового органу нижчого рівня.

Порядок планування й організації планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва регламентує Указ Президента України «Про деякі заходи регулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р. №817/98. Відповідно до цього Указу щорічно, в строк до 15 жовтня поточного року, податкові органи зобов’язані сформувати плани-графіки виїзних перевірок суб’єктів підприємництва, погодивши з місцевими державними контролюючими органами строки здійснення таких перевірок.

Відповідно до Податкового кодексу України, плану-графіку проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування різними контролюючими органами у звітному періоді проведення перевірки одного й того самого платника податків, така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку її проведення вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як свідчить практика, проведення перевірок суб'єктів підприємництва – платників податків здійснюється в наступні терміни:

1. Тривалість проведення документальних планових перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження строків проведення документальних планових перевірок відповідно Податковому кодексу можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

2. Тривалість проведення документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, інших платників податків – 10 робочих днів. Продовження строків проведення документальних позапланових перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

3. Тривалість проведення фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку фактичної перевірки здійснюється за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 5 діб. Підставами для подовження строку фактичної перевірки є:

¾ заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);

¾ змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.

Проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки. При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів, перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

На особливу увагу, як свідчить практика роботи податкових органів, заслуговують перевірки, що проводяться за наявності обставини, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Так, відповідно до п. 200.10. Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Крім того, відповідно до п. 200.11. Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Загальний термін проведення фактичної перевірки платника податків, яким подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, з урахуванням установлених строків зупинення фактичної перевірки не може перевищувати 60 календарних днів.