Аналіз використання робочого часу. Метою аналізу використання робочого часу є виявлення причин відхилення від плану його фонду за окремими елементами структури: втратам робочого часу

Метою аналізу використання робочого часу є виявлення причин відхилення від плану його фонду за окремими елементами структури: втратам робочого часу, що плануються (чергові, додаткові відпустки, час хвороби та ін.) і тим, що не плануються (прогули, неявки з дозволу адміністрації, простої та ін.).

При аналізі розраховується система показників: коефіцієнт використання встановленої тривалості робочого дня і робочого періоду (місяця, кварталу, півріччя, року), номінальний фонд робочого часу, інтегральний коефіцієнт використання робочого часу.

Коефіцієнт використання встановленої тривалості робочого часу визначається діленням середньої повної фактичної тривалості робочого дня на середню встановлену його тривалість.

Коефіцієнт використання встановленої тривалості робочого періоду розраховується діленням середньої фактичної тривалості робочого періоду на середню встановлену його тривалість.

Коефіцієнт використання номінального фонду робочого часу (К_ном) визначається:

де Ф_зв і Ф_баз – відповідно номінальний фонд робочого часу в звітному і базисному періоді, год; П_зв і П_баз – відповідно втрати робочого часу в звітному і базисному періоді, відсотків або годин.

Коефіцієнт ущільнення робочого дня (К_ущ) визначається:

,

де Q_і – кількість і-тих операцій, які підлягають вивченню та узагальненню досвіду; t_i та t_ф – витрати праці відповідно на і-ту операцію за матеріалами узагальнення передового досвіду та за дійсними нормами.

Коефіцієнт ущільнення робочого дня характеризується інтенсивністю праці, тобто насичення працею кожної одиниці робочого часу.

Ущільнення робочого дня впливає на підвищення продуктивності праці:

,

де - приріст продуктивності праці за рахунок ущільнення робочого дня.

За результатами аналізу необхідно розробити заходи, спрямовані на скорочення втрат робочого часу і пов’язані з ним непродуктивні виплати заробітної плати. При цьому особливу увагу слід звернути на поліпшення обліку внутрішньозмінних втрат робочого часу.

Аналіз якості праці

В практиці планової, економічної роботи на підприємствах якість праці оцінюється по двох напрямках: потенційні можливості людини виконувати різні за складом роботи; втілення якісних відмінностей в праці у виробленій продукції або виконаній роботі.

Під видом праці розуміється сукупність властивостей самого процесу праці, від якої залежать результати трудової діяльності.

В процесі аналізу якість праці оцінюється системою відносних показників. Розраховуються коефіцієнти якості продукції, рекламації, ритмічності, категорії якості, державного прийому та державного знаку якості, управління якістю продукції. На основі цих показників розраховується інтегральний коефіцієнт якості праці (К_як) за формулою:

,

де к₁ к₂ к₃ …к_n – локальні коефіцієнти якості праці.

11.3. Аналіз виконання плану підвищення продуктивності праці

Задачами виконання плану підвищення продуктивності праці є :

· аналіз та оцінка рівня і динаміки продуктивності праці в попередньому періоді;

· визначення інтенсивних та екстенсивних показників зростання продуктивності праці;

· виявлення, класифікація і розрахунок впливу окремих факторів на зростання продуктивності праці;

· аналіз норм праці, їх виконань та вплив на зростання продуктивності праці;

· виявлення резервів підвищення продуктивності праці;

· виявлення резервів підвищення продуктивності праці і розрахунок їх впливу на виконання плану випуску продукції.

Аналіз виконання підприємством плану підвищення продуктивності праці починається з оцінки рівня і динаміки планових і фактичних показників, виконання плану з виробітку на одного працюючого і одного робітника, а також визначення зміни виробітку порівняно з попереднім періодом.

Далі визначаються вплив зміни численності працюючих та зростання продуктивності праці на збільшення випуску продукції, розраховується частка приросту продукції в результаті підвищення продуктивності праці.

Абсолютний приріст або скорочення обсягу продукції за рахунок зміни численності працюючих (+Q_ч) визначається:

+Q_ч = ПП_баз(Ч_зв - Ч_баз),

де, ПП_баз – продуктивність праці у базисному періоді; Ч_зв і Ч_баз– численність працюючих відповідно у звітному і базисному періоді.

Абсолютний приріст або скорочення обсягу продукції за рахунок зміни рівня продуктивності праці (+Q_пп) визначається:

+ ΔQ_пп = (ПП_зв – ПП_баз)Ч_зв,

де ПП_зв – продуктивність праці у звітному періоді.

Зміни численності працюючих характеризують екстенсивність використання праці, а зміни рівня продуктивності праці – інтенсивність його використання.

Частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці (+ ΔQ_п.пр.), визначається:

ΔQ_п.пр.= (1 – ΔЧ / ΔQ) 100,

де, ΔЧ – приріст численності працюючих, %; ΔQ – приріст обсягу продукції, %.

На наступному етапі аналізу необхідно визначити вплив факторів на зростання продуктивності праці, виявити резерви можливого її підвищення та намітити шляхи її реалізації.

В практиці аналізу продуктивності праці на підприємствах найбільшого розповсюдження набули методи аналізу за техніко-економічними факторами, індексним та кореляційно-регресійним.

Аналіз продуктивності праці за техніко-економічними факторами дозволяє визначити кількісний вплив окремих факторів на величину продуктивності праці. При аналізі показників продуктивності праці використовується метод економії робочої сили в результаті проведення техніко-економічних та організаційних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності праці.

Суть індексного методу полягає у виявленні впливу кожного фактора на загальний абсолютний приріст продуктивності праці. Він дозволяє розложити загальний абсолютний приріст продуктивності праці між складовими його факторів, які знаходяться в мультиплікаторній формі зв’язку.

Кореляційно-регресійнийметод аналізу продуктивності праці дозволяє встановити характер і ступінь залежності між рівнем продуктивності праці та факторами, що впливають на їх величину.

11.4. Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати

Метою аналізу плану використання фонду заробітної плати є виявлення ступенів економічного обґрунтування витрачання фонду заробітної плати.

Задачами аналізу витрачання фонду заробітної плати є:

зіставлення фактичного фонду заробітної плати з плановим з метою визначення абсолютних і відносних перевитрат або економії фонду;

· встановлення причин відхилення фактично витрачених фондів заробітної плати від планової величини;

· виявлення причин відхилення середньої заробітної плати від планових показників;

· зіставлення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати;

· виявлення резервів і розробка заходів щодо поліпшення використання фонду заробітної плати.