Яка школа виникла у 70-х роках XIX ст. на базі теорій історичної школи?
1) австрійська школа граничної корисності;
2) американська школа неокласики;
3) нова історична школа;
4) математична школа в політичній економії.
124.
Головною працею А. Маршалла є:
1) «Правові основи капіталізму»; 3) «Вартість і капітал»;
2) «Принципи економіксу»; 4) «Основні принципи економічної політики»
125.
Який з перечислених методів був основним в економічних дослідженнях представників історичної школи?
1) статистичний метод;
2) метод наукової абстракції;
3) математичний метод;
4) історичний метод.
126.
Праця А. Маршалла «Принципи економіксу» вийшла друком у світ:
1) 1850р.; 3) 1920р.;
2) 1890р.; 4) 1790р.
127.
А. Маршалла можна вважати засновником:
1) неокласичного аналізу; 3) інституціонального;
2) емпіричного аналізу; 4) історично-описового аналізу.
128.
Засновником історичної школи вважається:
1) Ф.Ліст;
2) К.Маркс;
3) А.Вегнер;
4) Й.Шумпетер.
129.
Кредитне господарство представник історичної школи в Німеччині Б. Гільдебрандт ототожнює з:
1) плановою економікою;
2) ринковою економікою;
3) олігополією;
4) перехідною економікою.
130.
Лідером якої економічної школи був А. Маршалл?
1) кембріджської; 3) чиказької;
2) лондонської; 4) австрійської.
131.
В економічній науці «Хрестом Маршалла» прийнято називати:
1) точку перетину попиту і пропозиції;
2) залежність між обсягом, заробітною платою і кількістю працівників;
3) перетин кривих попиту і пропозиції;
4) перетин кривої граничної корисності і кривої загальних витрат.
132.
Яку теорію вперше створив А. Маршалл?
1) теорію розрахунку міжнародного руху капіталу;
2) теорію цінової еластичності попиту;
3) теорію спадної граничної корисності;
4) теорію альтернативних витрат.
133.
Яка теорія посідає центральне місце у концепціях австрійської школи?
1) теорія граничної корисності;
2) теорія трудової вартості;
3) теорія чинників виробництва;
4) теорія грошей.
134.
Хто з економістів запровадив поняття короткостроковий та довгостроковий періоди:
1) А. Маршалл; 3) А. Сміт;
2) К. Менгер; 4) В. Мітчелл.
135.
Хто був засновником австрійської школи маржиналізму?
1) Л. Вальрас; 3) О. Бем-Баверк;
2) К. Менгер; 4) Ф. Візер.
136.
Хто запровадив поняття «споживчий надлишок»?
1) А. Маршалл; 3) К. Менгер;
2) А. Пігу; 4) Р. Дж. Хоутрі.
137.
Показник, який вказує на ступінь зміни попиту при зміні ціни на 1%, А. Маршалл назвав:
1) акселератором; 3) мультиплікатором;
2) ціновим показником; 4) коефіцієнтом еластичності попиту за ціною.
138.
Хто з перелічених економістів не був маржиналістом?
1) К. Менгер; 3) Р. Коуз;
2) О. Бем-Баверк; 4) Ф. Візер.
139.
На думку А. Маршалла у довгостроковому періоді часу постійні витрати стають:
1) середніми витратами; 3) загальними;
2) граничними витратами; 4) змінними.
140.
Засновником американської школи маржиналізму є:
1) А. Маршалл; 3) К. Менгер;
2) А. Пігу; 4) Дж.Б,Кларк.
141.
Яка економічна школа не поділяла принципів маржиналізму?
1) австрійська; 3) лозаннська;
2) кембриджська; 4) історична.
142.
Яким терміном А. Маршалл запропонував замінити термін «політична економія»?
1) «аналітична економія»; 3) «економіка»;
2) «економікс»; 4) «математична економія».
143.
Який австрійський вчений запровадив поняття «альтернативні витрати»?
1) К. Менгер; 3) Ф. Візер;
2) Є. Бем-Баверк; 4) Л. Мізес.
144.
Найважливішим елементом ринкової економіки за А. Маршаллом є:
1) праця; 3) капітал;
2) ціна; 4) організаторські здібності.
145.
Загальноекономічну рівновагу досліджував:
1) В.Парето;
2) Г.Госсен;
3) Є.Бем-Баверк;
4) Д.Рікардо.
146.
Хто є автором ідеї про «великий неокласичний синтез»?
1) Дж. М. Кейнс; 3) М. Фрідмен;
2) П. Семюелсон; 4) Дж. К. Гелбрейт.
147.
У якій країні зародилася історична школа?
1) США; 3) Франції;
2) Англії; 4) Німеччині.
148.
Яку одиницю кількісного вимірювання корисності запровадили австрійці:
1) зуфріден; 3) генуфт;
2) ютиль; 4) консюме.
149.
За А. Маршаллом величина попиту на певний товар залежить від:
1) споживчої корисності;
2) граничної корисності;
3) ринкової ціни;
4) граничного доходу.
150.
Історична школа сформувалась у такий період:
1) 30-ті рр. XIX ст.;
2) 40-ві рр. XIX ст.;
3) 50-ті рр. XIX ст.;
4) 60-ті рр. XIX ст.
151.