Загальне поняття міжнародного ринку послуг та його класифікація
Визначити види та процедури врегулювання міжнародних комерційних спорів.
Міжнародний комерційний спір може бути врегульований за допомогою наступних процедур:
1) Судова — національна; зарубіжна; міжнародна; паралельна.
2) Позасудова — погодження (переговори); арбітраж.
3) Процедура погодження — врегулювання спорів дружнім шляхом через активну співдію третьої сторони (посередника).
Найпоширенішим з цих методів врегулювання міжнародних комерційних спорів є арбітраж - врегулювання спорів шляхом прийняття рішення суддями. Щоб справа розглядалася в третейському суді, сторони повинні про це домовитися. Для цього вони можуть включити в договір контракту арбітражне застереження або укласти арбітражний договір.
Переваги арбітражу: – Самостійний вибір суддів; – Завершеність справи; – Процедура «закритих дверей»; – Економія часу; – Забезпечення міжнародними конвенціями визнання та виконання зарубіжних арбітражних рішень.
Сторони міжнародних комерційних контрактів можуть вибрати (додати):
– Вибір компетентного органу (назва установи або особи);
– Число арбітрів (1 або 3);
– Місце арбітражу (місто або країну);
– Мову (мову арбітражного розгляду).
Якщо компетентний орган не призначено або він відмовляється діяти та не призначає арбітра протягом 60 днів після отримання прохання про це, будь–яка із сторін має право просити Генерального секретаря Постійного третейського суду в Гаазі призначити компетентний орган, якщо не домовились про місце, визначене арбітражем.
До структурних одиниць міжнародного арбітражу, відносяться:
- Міжнародний арбітраж ЮНСІТРАЛ;
- Арбітражний суд Міжнародної торгової палати МТП;
- Лондонський міжнародний третейський суд;
- Американський арбітраж;
- Європейський арбітраж;
- Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промислових палатах країн СНД та ін. (Арбітраж колишніх соціалістичних країн);
- Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів.
Загальне поняття міжнародного ринку послуг та його класифікація.
Світовий ринок послуг являє собою сферу обміну послуг між країнами. Поряд зі світовими товарними ринками він є невід'ємною частиною міжнародних економічних відносин.
Предметом обміну на цьому ринку є послуги. Вони є результатом функціонування найважливіших сфер людської діяльності: науки, техніки, виробництва, управління. Послуга - це виконання, згідно з договором однією стороною (виконавцем) за завданням другої сторони (замовника) певних дій або здійснення певної діяльності, що споживаються в процесі їхньої реалізації.
Послуги і торгівля ними якісно відрізняються від товарів і торгівлі товарами. Головними характеристиками послуг є те, що їх не можна, на відміну від товарів, побачити і відчути на дотик; вони не піддаються збереженню; торгівля послугами пов'язана з їх виробництвом; експорт послуг означає надання послуги іноземцю, тобто нерезиденту, навіть якщо він знаходиться на митній території країни. Однак вищенаведений опис характеристик має обмеження. Деякі послуги можна побачити (наприклад, звіт консультанта на дискеті), деякі з них зберігаються (наприклад, система телефонного автовідповідача).
Різниця між товарами і послугами полягає також у тому, як, яким чином уряд надає захист власному виробнику. Якщо виробничі галузі промисловості відгороджуються через встановлення тарифів, кількісних обмежень тощо, то сфера послуг відгороджується головним чином національними нормативами і правилами відносно прямих іноземних інвестицій і участі іноземних постачальників послуг у діяльності національних підприємств.
Міжнародні організації систематизують і класифікують послуги, які є предметом міжнародної торгівлі.
Міжнародним валютним фондом розроблений посібник зі складання платіжного балансу, в якому представлений склад послуг, що входять у рахунок поточних операцій. Цим посібником користуються практично всі країни світу.
Класифікація послуг, яка прийнята МВФ, показує платежі між резидентами та нерезидентами і містить 11 секторів:
I. Транспортні послуги: А) пасажирські перевезення Б) вантажні перевезення.
II. Послуги, пов'язані з поїздками: А) послуги пов'язані з діловими поїздками Б) … з особистими поїздками).
III. Послуги зв'язку (Послуги поштового, кур'єрського, телефонного та ін. зв'язку між резидентами і нерезидентами).
IV. Будівництво (Будівництво об'єктів за рубежем, здійснюваного на тимчасовій основі резидентами).
V. Страхування (Страхування нерезидентів страховими компаніями - резидентами).
VI. Фінансові послуги (Фінансове посередництво між резидентами і нерезидентами).
VII. Комп'ютерні та інформаційні послуги (Консультації в галузі комп'ютерних програм, інформаційні послуги).
VII. Роялті і ліцензійні платежі (Користування правами власності (торговельна марка, патент, копірайт тощо) та використання оригіналів або прототипів (фільмів, рукописів) на основі ліцензії).
IX. Інші бізнес-послуги: A) посередницькі послуги; Б) лізинг. B) інші ділові, професійні та технічні послуги.
X. Особисті, культурні та рекреаційні послуги А) аудіовізуальні послуги (Виробництво фільмів, радіо та телевізійних програм, компакт-дисків, гонорари артистів) Б) інші послуги (Показ виставок).
XI. Урядові послуги (Поставка товарів до посольств, консульств)
Всесвітній банк класифікує послуги за укрупненими угрупуваннями, при цьому до числа послуг включається рух доходу. Послуги поділяються на дві групи:
I група - факторні послуги, до яких відносяться платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним рухом факторів виробництва - капіталу, робочої сили (доходи на інвестиції, ліцензійні платежі, заробітна плата, виплачувана нерезидентом тощо).
II група - нефакторні послуги, до яких відносяться інші види послуг (транспорт, подорожі, інші нефінансові послуги), не пов'язані з факторами виробництва.
Світовою організацією торгівлі в Генеральній угоді про торгівлю послугами запропонована класифікація послуг за 12 секторам (1. Комерційні послуги; 2 Послуги зв'язку; 3. Послуги з будівництва та суміжні інженерні послуги; 4. Послуги дистриб'юторів; 5. Послуги у сфері освіти; 6. Послуги з охорони довкілля; 7. Фінансові послуги; 8. Послуги у сфері охорони здоров'я та соціальній сфері; 9. Послуги, пов'язані з туризмом; 10. Послуги з організації відпочинку, культурних та спортивних заходів; 11. Транспортні послуги; 12. Інші послуги, які не зазначені вище) і 155 підсекторам.