Основні принципи формування капіталу підприємства

Рівень ефективності господарської діяльності підприємства визначається цілеспрямованим формуванням його капіталу.

Основною метою формування капіталу підприємства є задоволення потреб у придбанні необхідних активів та оптимізація його структури з позицій забезпечення умов ефективного його використання.

З урахуванням цієї мети процес формування капіталу підприємства базується на основі таких принципів (рис. 6.2):

Рис. 6.2. Принципи формування капіталу підприємства

1. Урахування перспектив розвитку господарської діяльності підприємства. Процес формування обсягу і структури капіталу підпорядкований завданням забезпечення його господарської діяльності не тільки на початковій стадії функціонування підприємства, але і на перспективу. Значення перспективності формування капіталу підприємства досягається шляхом включення всіх розрахунків, пов'язаних з його формуванням, у бізнес-план проекту створення нового підприємства.

2. Забезпечення відповідності обсягу залученого капіталу до обсягу формуючих активів підприємства. Загальна потреба в капіталі підприємства базується на його потребі в оборотних і необоротних активах. Ця загальна потреба в капіталі, який необхідний для створення нового підприємства, включає дві групи витрат:

· передстартові витрати;

· стартовий капітал.

Передстартові витрати для створення нового підприємства – це відносно невеликі суми фінансових коштів, необхідні для розробки бізнес-плану і фінансування пов'язаних з цим досліджень. Ці витрати носять разовий характер.

Стартовий капітал призначений для безпосереднього формування активів нового підприємства з метою започаткування його господарської діяльності (подальше нарощування капіталу розглядається як форма розширення діяльності підприємства і пов'язане з формуванням додаткових фінансових ресурсів).

Для визначення загальної потреби в капіталі з метою створення нового підприємства використовують, як правило, два основних методи:

· прямий метод розрахунку;

· непрямий метод розрахунку.

Прямий метод розрахунку загальної потреби в капіталі базується на визначенні необхідної суми активів, які дозволяють новому підприємству розпочати господарську діяльність. Даний метод розрахунку виходить з алгоритму: загальна сума активів дорівнює загальній сумі капіталу, що інвестується. Розрахунок потреби в активах для нового підприємства здійснюється в трьох варіантах:

· мінімально необхідна сума активів;

· необхідна сума активів, що забезпечує достатні обсяги страхових запасів з окремих його видів;

· максимально необхідна сума активів.

Такий розрахунок дозволяє диференціювати загальну потребу в капіталі від мінімальної до максимальної.

Непрямий метод розрахунку загальної потреби в капіталі базується на використанні показника “капіталомісткість продукції”. Даний показник дає уявлення щодо обсягу капіталу, який використовується, із розрахунку на одиницю виробленої (реалізованої) продукції. Він розраховується в розрізі галузей економіки шляхом ділення загальної суми капіталу, що використовується (власного і залученого), на загальний обсяг виробленої (реалізованої) продукції. При цьому загальна сума капіталу, що використовується, визначається як середня в даному періоді.

Даний метод дає лише приблизну оцінку потреби в капіталі, оскільки показник середньогалузевої капіталомісткості продукції суттєво коливається в розрізі підприємств під впливом окремих факторів. Основними із таких факторів є:

· величина підприємства;

· прогресивність використовуваної технології;

· прогресивність використовуваного устаткування;

· ступінь фізичного зносу устаткування;

· рівень використання виробничої потужності на підприємстві тощо.

Таким чином, враховуючи ці фактори, розрахунок загальної потреби в капіталі для створення нового підприємства на основі показника капіталомісткості продукції здійснюється за такою формулою:

ПК = КП ОВ + ПВ, (6.1)

де ПК – загальна потреба в капіталі для створення нового підприємства;

КП – показник капіталомісткості продукції (середньогалузевий або аналоговий);

ОВ – плановий обсяг виробництва продукції;

ПВ – передстартові витрати та інші одноразові витрати капіталу, які пов’язані зі створенням нового підприємства.

3. Забезпечення оптимальності структури капіталу з позицій ефективного функціонування. Високий кінцевий результат діяльності підприємства суттєво залежить від структури капіталу. Структура капіталу – це співвідношення власних і залучених фінансових ресурсів, які використовує підприємство у процесі господарської діяльності.

Структура капіталу впливає на рівень рентабельності активів і власного капіталу, тобто на рівень економічної та фінансової рентабельності підприємства; визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності, тобто рівень основних фінансових ризиків, а також формує співвідношення ступеня прибутковості та ризику в процесі розвитку підприємства.

Підприємство, використовуючи тільки власний капітал, має найвищу фінансову стійкість (його коефіцієнт автономії дорівнює одиниці), але тим самим воно обмежує темпи свого розвитку (не може забезпечити формування необхідного додаткового обсягу активів у періоди сприятливої кон'юнктури ринку) і не використовує фінансові можливості приросту прибутку на вкладений капітал.

Підприємство, яке використовує залучений капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) та можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, однак суттєво генерує фінансовий ризик і загрозу банкрутства (вони зростають при збільшення питомої ваги залучених коштів у загальній сумі капіталу, що використовується).

4. Забезпечення мінімізації витрат щодо формування капіталу з різних джерел. Така мінімізація здійснюється у процесі управління вартістю капіталу.

5. Забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності. Реалізація даного принципу забезпечується шляхом максимізації показника рентабельності власного капіталу за прийнятим для підприємства рівнем фінансового ризику.