Обліково-вимірювальна функція ціниполягає в тім, що вона є засобом обліку й вимірювання витрат суспільної праці на виробництво окремих видів продукції.

Розподільча функція зводиться до того, що за допомогою цін, які відхиляються від вартості, здійснюється перерозподіл частини доходів первинних суб’єктів господарювання й населення.

Стимулююча функція ціни використовується для мотивації підвищення ефективності господарювання, забезпечення необхідної прибутковості (дохідності) кожному нормально працюючому продуценту, посереднику і безпосередньому продавцю товарів виробничого та споживчого призначення.

Ціни можна класифікувати так:

Класифікація цін.

Класифікаційна ознака	Види цін
Рівень встановлення і регулювання цін	Фіксовані – сталі державні ціни, рівень яких підприємства не мають права перевищувати. Регульовані – ціни, що формуються на види продукції, на які держава вводить граничні рівні рентабельності. Договірні – ціни на продукцію, які встановлюються при укладенні договорів між суб’єктами підприємницької діяльності. Вільні – ціни, які підприємство встановлює самостійно.
Сфера застосування	Світові – ціни, які формуються залежно від попиту і пропозиції на світовому ринку. Оптові – ціни, за якими оптово-збутові організації відпускають продукцію роздрібним організаціям та іншим споживачам. Роздрібні ціни і тарифи – ціни, за якими роздрібні торгівельні організації продають продукцію, надають послуги.

(ПОЯСНЕННЯ ТАБЛИЦІ ДЕТАЛЬНО)

У системі господарювання застосовується багато видів цін, які виокремлюються за різними класифікаційними ознаками (або без таких ознак).

За класифікаційною ознакою рівня встановлення та регулювання застосовують централізовано-фіксовані й регульовані, договірні та вільні ціни.

Централізовано-фіксовані ціни встановлює держава на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін; на товари і послуги, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію (послуги), виробництво (надання) якої зосереджено на підприємствах (в організаціях), що займають монопольне становище на ринку.

Важливе значення для впорядкування ціноутворення експортно-імпортних операцій суб’єктами ЗЕД є індикативні ціни, на товари, які є обов’язковими для використання суб’єктами ЗЕД всіх форм власності під час укладання та здійснення ЗЕ угод.

Індикативні ціни - це різновид державних фіксованих цін, які встановлюються Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України на основі дійсних цін, що склалися на даний товар на ринку на момент здіснення експортної (імпортної) операції з врахуванням умов постачання та умов здійснення розрахунків. Інформацію для розрахунків Міністерство отримує від митних, фінансових, статистичних державних органів, банківських установ, підприємств, організацій.

Під час укладання ЗЕ угод мають використовувати ціни , встановлені відповідно до правил ІНКОТЕРМС, що перекладаються як Міжнародні правила тлумачення торговельних стороків (умов). Вони не є обов’язковими для дотримання і мають рекомендаційних характер, проте Україна своїм внутрішнім законодавством встановила обов’язкове їх використання національними суб’єктами в їх ЗЕ угодах.

Скинути на пошту студентам правила ІНКОТЕРМС.

Усі сторони ІНКОТЕРМС поділено на 4 групи:

група Е – продавець надає покупцеві товари безпосередньо у своїх приміщеннях;

групи F – продавець зобов’язаний надати товар у користування перевізника, який надається покупцем;

групи C– продавець зобвязаний укласти договір перевезення, проте без прийняття на себе ризику випадкового пошкодження товару або інших додаткових витрат після відвантаження товару;

групи D – продавець несе всі витрати і бере на себе всі ризики до моменту доставки товару в країну призначення.