Основні задачі товарознавства.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ
ОНАХТ
З предмета
„ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТОВАРОЗНАВСТВА”
Для студентів денної та заочної форми навчання
Спеціальність:
5.03051001 «Товарознавство і комерційна діяльність»
ОДЕСА
1. Розроблено:цикловою комісією товарознавства ОТК ОНАХТ
2. Розробники: Воронкова Ю. В., викладач першої категорії
3. Рецензент: Козлов Г. Ф., проф., д.т.н., зав. кафедрою «Товарознавства
та експертизи товарів» ОНАХТ
Скорочений конспект лекцій призначений для вивчення теоретичного матеріалу з предмета «Теоретичні основи товарознавства». Він містить у собі зміст дисципліни «Теоретичні основи товарознавства», стисле викладення основних питань тем лекцій, основну термінологію, тематику самостійних робіт та контрольні питання для закріплення теоретичного матеріалу.
Для більш детального розгляду кожної теми необхідно користуватися рекомендованою літературою.
Для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності
5.03051001
«Товарознавство і комерційна діяльність»
ЗАТВЕРДЖУЮ
заст. директора з НР
В.І. Уманська
«____»__________ 2012р
СКОРОЧЕНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
З предмета
„ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТОВАРОЗНАВСТВА”
Для студентів денної та заочної форми навчання
Спеціальність:
5.03051001 «Товарознавство і комерційна діяльність»
РОЗГЛЯНУТО
Цикловою комісією товарознавства
протокол № ______
вiд ”__”________________ 2012 р.
Голова комісії ________________Н. С. Коваленко
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Опорний конспект лекцій з предмету „Теоретичні основи товарознавства” призначений для спільного опрацювання навчальної дисципліни у тандемі лектор – студент або для самостійного вивчення матеріалу студентами спеціальностей «Товарознавство і комерційна діяльність» денної і заочної форми навчання.
В опорному конспекті теми і питання кожної теми викладаються у логічній послідовності з максимально стислим супроводженням. На початку кожної теми наводиться план, а наприкінці основні поняття, що зустрічаються у ній, тлумачення термінів при аудиторних заняттях пояснюється викладачем. При самостійному опрацюванні студенти повинні засвоїти їх за допомогою словників або користуючись підручником.
Рекомендована література представлена в кінці опорного конспекту лекцій. Слід звернути увагу на законодавчі та нормативні акти. Література поділена на дві частини: основну і додаткову.
Для вивчення дисципліни доцільно користуватись рекомендованими підручниками або навчальними посібниками, що містять усі теми курсу. Іншу літературу слід опрацювати для більш глибокого вивчення відповідних тем.
При аудиторній роботі студентів з наочним схематичним матеріалом, таблицями та стислим конспектом, розширені пояснення до них надає викладач. Студенти мають змогу занотувати викладене у свої конспекти.
При самостійному опрацюванні тем студентам рекомендується вести окремі записи з проробленої навчально – методичної літератури, зазначати питання, що не зрозумілі. Така робота сприятиме кращому і послідовному засвоєнню тем, ефективній консультації при зверненні до викладача та якісній підготовці до контролю знань.
Для перевірки засвоєння знань в кінці кожної теми наводяться контрольні питання.
Таким чином, опорний конспект лекцій, що пропонується, дозволить, скоротивши витрати навчального часу, розглянути значний обсяг матеріалу з курсу „Теоретичні основи товарознавства” та використати активні методи навчання.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
| № | Назва розділу, модуля, теми програми | Кількість годин | |||||
| Загальний обсяг | Аудиторні заняття | Самостійна робота | |||||
| лекції | семінари | ПР | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |
| 1. | Вступ. Предмет, зміст і завдання товарознавства. | ||||||
| 2. | Споживні властивості вихідних матеріалів та їх вплив на якість товарів. | ||||||
| 3. | Споживні властивості товарів. | ||||||
| 4. | Особливості споживних властивості продовольчих товарів | ||||||
| 5. | Якість товарів. | ||||||
| 6. | Контроль якості товарів. | ||||||
| 7. | Класифікація і асортимент товарів. | ||||||
| 8. | Втрати товарів у сфері обігу. | ||||||
| Разом: | |||||||
ЗМІСТ
| Стор. | |||||||||||||||||||||||
|
ВСТУП
Згідно з сучасними економічними теоріями кожна економічна система стикається з необхідністю обирати певні альтернативні рішення. Серед них найважливішими є такі: товар, ресурси, споживання.
Розглядаючи торгівлю в мікроекономічному аспекті можна стверджувати, що складовою торгівлі, яка забезпечує її ефективне функціонування є комерційна робота в сфері обігу товарів і послуг, що характеризується передаванням права власності від виробника до споживача.
Фахівець торгівлі своїми знаннями, вміннями і навичками повинен забезпечити ефективне планування і проведення конкретних комерційних операцій, дотримуючись принципів ринкової економіки. Саме тому, товарознавцю – комерсанту, незалежно від того, які функції він виконує, необхідні знання товарів, які б забезпечили недопущення збитків через зниження якості і маси товарів під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників.
Отже, знання товару спеціаліст галузі торгівлі набуває при вивченні природно – технічної дисципліни „Товарознавство”, яка вивчає властивості товарів з комерційної точки зору.
Тема 1. Предмет, зміст і завдання товарознавства.
Лекція №1
Навчальні цілі: виявити сутність товарознавства, дослідити предмет
товарознавства. Розглянути категорії товарознавства.
Ознайомитись з методами товарознавства.
Програмна анотація
1. Сутність і предмет товарознавства.
2. Категорії товарознавства.
3. Методи і завдання товарознавства.
-1-
Товарознавство як наука виникло і розвивалося під впливом економічних потреб суспільства на певному історичному етапі розвитку людства.
Предметом товарознавства є товар та його властивості.
Товар– це конкретний продукт досліджень і праці, призначений для продажу. Товар має дві основні властивості: вартість та споживчу вартість.
Споживча вартість товару – це здатність задовольняти певні потреби відповідно до його призначення.
Вартість – це здатність товару бути обміняним на інші товари в певних пропорціях. Загальновизнаним еквівалентом обміну товарів є гроші.
Товарознавство – це наука про товари, дисципліна предметна. Вона розглядає товар як предмет праці спеціаліста, виявляє відносну самостійність побудови організації знання на відміну від технічних та технологічних наук.
Товарознавство складається із загальної та спеціальної частин. В загальній частині розглядаються теоретичні основи науки, розкриваються питання, які є основними для вивчення потреб вартості товарів. В спеціальній частині конкретизуються основні питання формування асортименту товарів і оцінки їх якості за товарними групами і підгрупами.
-2-
Категорія– це гранично узагальнений вислів, який в найбільш концентрованій формі відображає буття і пізнання. Категоріями товарознавства є початкова, центральна і завершуюча.
Початковою категорією в теорії вважається товар у співставленні споживчої вартості.
Центральна категорія – це товар, під яким слід розуміти призначений для обміну матеріалізований предмет праці, який за своїми характеристиками і властивостями може задовольняти певні властивості людини.
Завершуюча категорія товарознавства – це товар, який придбаний і призначений для споживання.
-3-
Методи товарознавства.
1. Економічний
2. Природно – технічний системний.
Основні задачі товарознавства.
1. Дослідження споживчої вартості товарів.
2. Дослідження якості.
3. Дослідження асортименту товарів.
4. Дослідження відповідності товарів суспільним потребам.
Основні поняття
Товар
Товарознавство
Споживча вартість
Споживні властивості
Категорії
Методи
Контрольні питання
1. В чому полягає сутність товарознавства?
2. Що є предметом товарознавства?
3. Які основні категорії товарознавства?
4. Які є методи і завдання товарознавства?
Тема 2: Споживні властивості вихідних матеріалів та їх вплив на якість товарів.
Лекція №2
Навчальні цілі: визначити поняття властивостей товарів, розглянути фізичні
властивості матеріалів і готових виробів.
Програмна анотація
1. Поняття про властивості товарів.
2. Фізичні властивості матеріалів і готових виробів.
Самостійна робота
1. Сутність біологічних властивостей товарів. Види проникності речовин.
-1-
Товарознавство вивчає споживчу вартість товару, його корисність, здатність задовольняти певні потреби.
Функціональні і споживчі властивості товарів створюються в результаті трансформації природних властивостей складових частин, напівфабрикатів і сировини, які змінюються під впливом технологій виготовлення певного товару.
Споживні властивості - це група властивостей виробу (продукції), які виявляються в процесі споживання і пов'язані з можливістю задоволення виробом певних потреб відповідно до його призначення.
Властивості товарів залежать від натуральних властивостей сировини і матеріалів, а також від структури і властивостей, що отримали вироби в процесі технологічної обробки. За природою натуральні властивості товарів поділяють на групи: хімічні, фізичні, фізико - хімічні і біологічні властивості.
-2-
Товари - одиничні екземпляри та товарні партії - мають спільні і специфічні кількісні (або розмірні) характеристики. До спільних кількісних характеристик товарів відносять такі основні фізичні величини: маса, довжина, термодинамічна температура, а також похідні від них величини: обсяг, теплопровідність, теплоємкість.
Фізичні властивості споживчих товарів, залежно від природи поділяють на такі групи:
- розмірно-масові характеристики (властивості);
- структурно-механічні властивості;
- електричні властивості;
- оптичні властивості.
Довжина - основна фізична величина, виражена в метрах.
Об'єм - похідна фізична величина, застосовувана для характеристики рідких товарів (пакувальних одиниць чи товарних партій).
Теплоємність - кількість тепла, необхідна для підвищення температури обсягу певної маси в певному інтервалі температур.
Теплопровідність - кількість тепла, що проходить через масу об'єкта певної товщини і площі у фіксований час при різниці температур на протилежних поверхнях в один градус.
Основні поняття
Довжина
Площа
Теплоємність
Теплопровідність
Контрольні питання
1. Поняття споживних властивостей товарів.
2. Розмірно-масові характеристики.
3. Структурно-механічні властивості товарів.
4. Електричні властивості.
5. Оптичні властивості.
Лекція №3
Оцінка і розрахунок природних властивостей матеріалів і готових виробів.
Навчальні цілі: навчитися визначати природні властивості матеріалів і
готових виробів. Придбати навички розрахунку властивостей
матеріалів і готових виробів.
Програмна анотація
1. Фізіологія харчування.
2. Визначення корисності і енергетичної цінності товарів.
Самостійна робота
1. Хімічні властивості матеріалів. Інші властивості матеріалів.
-1-
Харчування — це життєво необхідний процес, який забезпечує оптимальний зріст і розвиток людського організму, його працездатність, здоров'я і тривалість життя.
Наука, яка встановлює потреби організму в харчових речовинах і визначає оптимальні умови харчування - фізіологія харчування. Задачами фізіології харчування є такі:
- розробка добових раціонів харчування
- встановлення частоти приймання їжі
- розподілення їжі при конкретних добових прийомах.
Енергія, яка необхідна для фізіологічного обміну, витрачається на підтримку неперервної роботи людського організму. Один з основних компонентів енергетичних витрат - витрачання енергії на основний обмін, яке залежить від віку, статі, стану організму, впливу навколишнього середовища і складає в середньому 1 ккал на 1 кг маси тіла за годину. Інший компонент енергетичних витрат - зовнішня робота, тобто фізична праця (до 3 ккал за годину) і інтелектуальна робота (0.1 - 0.3 ккал/ годину).
Раціон харчування оцінюється загальною властивістю - калорійністю, але будь - яка моно дієта шкідлива для здоров'я, тому їжа повинна бути різноманітною. При цьому, на частку рослинних продуктів повинно припадати 2/3 добового раціону харчування, а на продукти тваринного походження - 1/3.
-2-
Корисність продуктів харчування в товарознавстві визначається такими основними споживчими властивостями як харчова, біологічна, енергетична і фізіологічна цінність.
Харчова цінність характеризує всю повноту корисних властивостей продукту, тобто доброякісність, нешкідливість, засвоюваність, вміст поживних і біологічно активних речовин.
Біологічна цінність характеризується наявністю в продуктах біологічно активних речовин: вітамінів, мінеральних елементів, незамінних амінокислот і поліненасичених жирних кислот. Ці речовини не синтезуються в організму, тому не можуть бути замінені іншими харчовими речовинами.
Фізіологічна цінність визначається здатністю продуктів впливати на нервову, серцево - судинну, травну та інші системи людини.
Енергетична цінність продуктів визначається вмістом в них енергетичних речовин - білків, жирів, вуглеводів та їх засвоюваністю.