Види суб'єктів комерційної діяльності

Правове становище суб'єктів комерційної діяльності характеризує важливий, але тільки один аспект їх розвитку і функціонування. Другим не менш важливим аспектом може бути виявлений через їх аналіз за ви­дами комерційної діяльності, тобто скрізь призму функціональної діяльності.

Суб'єкти комерційної діяльності за видами від­різняються залежно від змісту комерційної діяльності, характеру комерційних операцій, сфери функціонування.

Для сфери роздрібної торгівлінайбільш характерними є такі суб'єкти:

- магазин- це підприємство роздрібної торгівлі, яке реалізує
товари і надає послуги, що призначаються для остаточного споживання.
Магазин займає окрему споруду або приміщення. Для нього характерна
наявність торговельного залу, підсобних і допоміжних приміщень.

Магазин - це узагальнене поняття. Воно розповсюджується на біль­шість типів роздрібних підприємств - торговельні центри, універмаги, спеціалізовані підприємства, дрібнооптові підприємства.

За своїм правовим статусом магазин може бути юридичною або неюридичною особою. Організаційно-правова форма магазину не обме­жується, але найбільш розповсюдженими є підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю, філія і дочірнє підприємство.

Магазин займає провідне місце у сфері роздрібної торгівлі. Всіх ти­пів і видів магазинів нараховується 87 тис. од. їх частка в загальній кілько­сті господарюючих суб'єктів цієї сфери становить 65%;

- аптека- це стаціонарний пункт роздрібного продажу лікува­льних засобів і товарів санітарії та гігієни, який займає окреме приміщен­ня і має торговельний зал для покупців, а також інші приміщення функці­онального призначення. Як і магазини, аптеки можуть мати різний право­вий статус і правове положення;

- підприємство громадського харчування- включає їдаль­ні, кафе, закусочні, бари, буфети, ресторани, фабрики-кухні. Всі вони за­ймають окремі приміщення або споруди, які мають, як правило, зал, обла­днаний столиками та стільцями, а також виробничі та підсобні приміщен­ня.

Більшість підприємств громадського харчування є юридичними особами. Кількість підприємств громадського харчування за останні роки стабілізувалася і зараз їх є близько 34-35 тис. од., що становить 25% зага­льної кількості суб'єктів у сфері роздрібної торгівлі;

- підприємство побутового обслуговування- включає ста­ціонарні центри, салони, майстерні, цехи, які займають окрему споруду
або приміщення і відповідно обладнані. Вони виконують роботи і надають
послуги населенню, пов'язані з ремонтом предметів особистого споживан­ня та домашнього вжитку. Інші види послуг, відповідно до Класифікатора
видів економічної діяльності в Україні, не належать до сфери комерційно­го бізнесу.

Особливий інтерес у сфері роздрібної торгівлі являє такий суб'єкт як ринок. Ринок- це підприємство сфери торгівлі, яке виконує функції надання послуг із забезпеченням умов для здійснення купівлі-продажу продовольчих і непродовольчих товарів за вільними цінами. Основними продавцями на ринку є фізичні особи - підприємці і не підприємці, а по­купцями - населення.

Залежно від асортименту товарів ринки діляться на продовольчі, речові, автомобільні, універсальні, спеціалізовані. За статусом ринки в Україні бувають формальні і неформальні (незареєстровані). Формальні ринки є юридичними особами.

У сфері оптової торгівлітиповими є такі суб'єкти:

Оптова база- майновий комплекс, технологічно оснащений для забезпечення комерційних, торговельно-оперативних та торгово-технологічних процесів. За призначенням бази поділяються на оптово-збутові, оптово-закупівельні, оптово-торговельні, вихідні, перевалочні то­що.

Найбільш характерна організаційно-правова форма оптової бази - акціонерне товариство або спільне підприємство (в системі споживчої ко­операції).

Товарні склади, склади-холодильникидрібнооптових фірм -це спеціально пристосовані приміщення для зберігання товарних запасів і формування асортименту товарів. Ця мережа значною мірою не легалізо­вана. По суті, вона відіграє провідну роль в оптово-складському і транзит­ному обороті. Організаційно-правовий статус дрібнооптових фірм різно­манітний, але переважають товариства з обмеженою відповідальністю.

Оптові продовольчі ринкиявляють собою структуризовані ор­ганізаційно-правові форми, основною метою яких є реалізація оптових партій сільськогосподарської продукції і продуктів їх переробки. За товар­ним профілем оптові продовольчі ринки можуть бути поділені на ринки худоби і м'яса та м'ясопродуктів; масла, жирів та молокопродуктів; овочів, плодів та продуктів їх переробки; зерна і хлібопродуктів; цукру і кондитер­ських виробів, технічних культур.

В територіальному плані ринки діляться на: сільські, міські, район­ні і міжрегіональні.

Організаційно-правовою формою ринку, як правило, є акціонерне товариство або господарське товариство.

В Україні процес створення оптових продовольчих ринків тільки розпочався.

Оптово-роздрібні підприємствазаймають окрему споруду, до якої входять торговельні, складські та допоміжні приміщення. Таке під­приємство багатофункціональне. Воно здійснює оптову і роздрібну торгів­лю товарами легкої промисловості, культтоварами, меблями, будматеріа­лами. Характерним представником такого підприємства є магазин-склад з купівлі-продажу палива, будматеріалів, лісоматеріалів, габаритних това­рів. В організаційно-правовому плані такі підприємства набувають форми господарського товариства або кооперативного підприємства.

У сфері комерційного посередництвагосподарюючі суб'єкти проходять стадію становлення. При цьому їх коло прискорено розширю­ється, охоплюючи біржі, аукціони, дистриб'юторів, брокерські фірми, кон­сигнаторів, лізингові компанії та інші.

Біржа- особливий вид організаційно оформленого і регулярно функціонуючого ринку, де здійснюється торгівля 40-45 видами біржових товарів або цінними паперами. Головне завдання біржі - створення умов для торговельно-посередницької діяльності. Біржі діляться на фондові, товарні і товарно-сировинні. Товарна спеціалізація бірж досить глибока. В цьому плані розрізняють біржі зернові, худоби, металу, дорогоцінного ме­талу, какао-кофе, нафти та інші.

Брокерські фірми- це суб'єкт ринку, провідною функцією якого є зведення контрагентів. Біржові брокери виступають продавцями і поку­пцями. Але в обох випадках брокери виконують разове доручення і діють від імені і за рахунок замовника. Вони виконують лише фактичні, а не юридичні дії.

Аукціони- це спеціально організовані ринки, які періодично ді­ють у загальновизнаних світових торговельних центрах. На аукціонах здійснюється привселюдний продаж аукціонних товарів за принципом: власником товару стає той, хто пропонує найвищу ціну.

В Україні аукціонний продаж практикується надзвичайно обмеже­но: нерухомість, худоба.

Дистриб'ютори- це суб'єкти оптового ринку (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які володіють винятковим правом купівлі-продажу товару конкретної фірми. Дистриб'ютори здійснюють угоди від свого імені і за свій рахунок. В Україні дистриб'ютори представляють това­ри та інтереси, головним чином зарубіжних фірм.

Агентські фірмивиступають як незалежні суб'єкти на ринку то­варів і послуг. Вони від імені і за рахунок замовника здійснюють посеред­ництво під час укладання угод, або самі укладають угоди, виконуючи при цьому як фактичні, так і юридичні дії. Комерційні (торговельні) агенти співробітничають з принципалами на договірній основі.

Стопісти- це фірми в країні імпортера, які здійснюють експертно-імпортні операції на основі спеціального договору консигнаційного складу.

Фектори- торговельні посередники, які виконують від імені екс­портера операції: експортні, кредитні, страхові.

Лізингові фірми- це суб'єкт ринку, основна діяльність якого зда­вання в довгострокову оренду з викупом (фінансовий лізинг) машин, обладнання, транспортних засобів, комп'ютерної техніки. Лізингові фірми бувають універсальними і спеціалізованими.

Загальна класифікація суб'єктів комерційної діяльності наведена в табл. 1.

Таблиця 1