Тема 14. структура і зайнятість сукупногч працівника. безробіття

Формування сукупного працівника як закономірність історичного розвитку особистого фактора виробництва. Сукупний працівник: сута умови формування.

Трудовий потенціал і трудові ресурси. Структура сукупного працівника. Основні характеристики сукупного працівника. Тенденції розвитку сукупного працівника.

Зайнятість населення. Повна зайнятість. Раціональність зайнятості. Ефективність зайнятості. Форми реалізації зайнятості.

Державні заходи по забезпеченню зайнятості в Україні.

Ринок робочої сили. Пропозиція робочої сили. Інфраструктура робочої сили.

Ціна робочої сили. Попит на робочу силу. Ринок робочої сили в Україні.

Безробіття як соціально-економічне явище. Причини безробіття. Форми безробіття. Фрикційне безробіття. Структурне безробіття. Циклічне безробіття. Рівень безробіття. Закон Оукена.

Державна служба зайнятості. Державні гарантії забезпечення зайнятості населення в ринкових умовах.

СЕМІНАР 14

1. Умови формування, суть і тенденції розвитку сукупного працівника.

2. Зайнятість населення та її регулювання в сучасних умовах.

3. Ринок робочої сили.

4. Безробіття: сутність, форми, шляхи ліквідації.

ТЕЗИ ДО ЛЕКЦІЇ

Сукупний працівник виникає і функціонує як соціально-економічна і техніко-організаційна єдність робітників, які органічно взаємозв'язані і створюють єдиний виробничий механізм у процесі вироблення кінцевого продукту.

Формування сукупного працівника є закономірністю історичного розвитку особистого фактора виробництва.

Умови формування сукупного працівника:

- спільна праця;

- її суспільний поділ та необхідність обміну продуктами індивідуального
виробництва;

- проста кооперація;

- мануфактура;

- фабрика;

- велике машинне виробництво.

За своєю суттю сукупний працівник є носієм рис тієї чи іншої форми розподілу праці, характеризує стадію зрілості її кооперування.

Сукупний працівник як носій сукупної робочої сили означає складну єдність працюючих, здатну функціонувати тільки як організовані і пов'язані один з одним на основі форми власності. Комбінована й інтегрована на різних економічних рівнях робоча сила має більші виробничі можливості, ніж сума індивідуальних працівників, вона перетворює характеристики, що є недоліками часткового робітника, на позитивні якості і переваги.

Склад сукупного працівника:

1) робітники, які безпосередньо діють на предмет праці;

2) ті, що зайняті розумовою працею (управління, планування, організація суспільного виробництва).

3) наукові працівники (наука у виробництві). Структура СП визначається структурою народного господарства, ступенем розвитку і проникнення науки у виробництво, процесами комбінування і спеціалізації праці, тощо.

Сукупний суспільний робітник – це категорія, що безперервно розвивається.

Сучасний суспільний робітник - характеризується різким поглибленням диференціації й одночасно інтеграції його частин.

Є два поняття:

Трудові ресурси - ті, хто не тільки носій робочої сили, але й реалізує цб здатність.

Трудовий потенціал - це потенціал робочого часу населення. Йому властива сукупність кількісних і якісних суспільно корисних характеристик, які визначаються рівнем розвитку того, чи іншого регіону, його господарськими, історичними, демографічними, етнічними особливостями. До нього входить чисельність всіх працездатних людей і тих, які наближаються до цієї категорії, тобто населення виробничої і невиробничої сфер, а саме:

- люди, працездатного віку;

- люди, зайняті домашнім господарством ;

- люди, зайняті навчанням;

- військові;

- працездатні пенсіонери.

Тенденції розвитку сукупного працівника.

1. Підвищення загальноосвітнього, загальнокультурного рівня.

2. Підвищення професійної кваліфікації.

3. Підвищення продуктивності праці.

4. Інтелектуалізація праці.

Умовою реалізації сукупними працівниками своїх здібностей і функцій є зайнятість.

Зайнятість - це діяльність громадян із задоволення особистих та суспільних потреб, яка приносить їм доход у грошовій чи іншій формі.

Вона проявляється через систему економічних відносин з приводу забезпечення громадян робочими місцями та визначення форм участі в суспільному господарстві з метою одержання засобів до існування.

Вид зайнятості характеризується певними принципами організації стимулювання й оплати праці, внутрішньовиробничими та зовнішньо-виробничими відносинами.

Повна зайнятість — використання всіх придатних для цього ресурсів. Вона характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто має бути забезпечена зайнятість усіх, хто бажає і здатний працювати.

Раціональність зайнятості визначають:

а) суспільне корисний характер трудової діяльності;

б) оптимальна структура народного господарства, що забезпечує
розподіл суспільної праці згідно з діючими суспільними потребами та рівнем
розвитку продуктивних сил;

в) професійно-кваліфікаційна структура сукупного працівника;

г) система робочих місць.

Ефективність зайнятості відповідає повноті і раціональності.

Форми реалізації зайнятості.

1. Наймана праця за трудовою угодою в державному секторі, на об'єктах колективної або приватної власності без розпорядження її індивідуальною частиною.

2. Особиста праця на об'єктах, де робітник має свою частку акцій, пайовий внесок, тобто є співвласником.

3. Особиста праця власника засобів виробництва, коли він є і власником, і трудівником.

4. Робота на орендованих засобах виробництва.

5. Робота в спільному підприємстві.

Перехід до ринку - поставив нові вимоги до вирішення цієї проблеми.

Конвенція Міжнародної організації праці (1988 р.) передбачає, країни, які приєдналися до неї, повинні сприяти повній зайнятості.

Україна: комплекс державних заходів.

Інвестиційні та податкові заходи сприяють раціональному розміщенню ПС, підвищенню мобільності трудових ресурсів, створенню і розвитку системи робочих місць.

Забезпечення прав і інтересів працівників через удосконалення
законодавства про зайнятість населення і працю, створення сприятливих умов
на виробництві.

Проведення аналітичних та наукових досліджень економічної структури і прогнозування змін у якості й розподілі робочої сили.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в частині використання і залучення і залучення іноземної робочої сили на основі квотування й ліцензування, а також забезпечення своїм громадянам права працювати за кордоном.

5. Сприяння створенню додаткових робочих місць, поліпшенню умов праці в суспільному виробництві.

Ці заходи повинні знайти своє втілення в державних і територіальних програмах зайнятості населення.

Ринок робочої сили - це механізм, який поєднує агентів попиту та пропозиції, з метою визначення умов найму робочої сили в тому числі -праці, - величини заробітної плати, умов праці, можливостей отримання освіти, росту професійного рівня, гарантій зайнятості.

Це специфічний ринок, який пов'язаний із відтворенням людини, як робітника, споживача, особистості, Він регулюється економічними, соціальними і політичними чинниками.

Пропозиція праці (робочої сили) визначається:

а) демографічними чинниками: рівнем народжуваності, темпами зростання чисельності працеспроможного населення, його статево-віковою структурою;

б) соціальним станом суспільства;

в) політичним режимом;

г) економічною активністю різних соціальних груп.

Попит на працю залежить від загального попиту на продукти та послуги, НТП, технічного забезпечення виробництва, тощо.

Ціна праці, тобто заробітна плата - на конкурентному ринку праці визначається як результат узгодження попиту та пропозиції.

Ті, кого прийняли на роботу, вважаються зайнятими.

Безробіття - соціально-економічне явище, яке означає недовикористання частини працездатного населення в суспільному виробництві.

Причини безробіття.

1. Безробіття як результат занадто високої заробітної плати. Підвищенню ціни висококваліфікованих робітників сприяє надлишок пропозицій на ринку праці.

2. Безробіття як результат занадто низького сукупного политу в економіці. Д. Кейнс - кн. "Загальна теорія зайнятості, процента та грошей" (1936). Недосконалість ринкового механізму, проявляється в тому, що рівень виробництва, не дозволяє забезпечити повну зайнятість.

3. Безробіття як результат відставання попиту на працю від темпів накопичення основного та зворотного капіталів (К. Маркс).

4. Безробіття як результат деформацій та негнучкості ринку праці в процесі установлення співвідношення попиту та пропозиції.

У реальному житті безробіття - є перевищенням пропозиції робочої сили над попитом на неї.

Форми безробіття.

Фрикційне безробіття — пов'язане з добровільним переходом працездатного населення з однієї роботи на іншу та з середніми коливаннями попиті на робочу силу.

Причини - це:

• міграційні процеси,

• пошук роботи випускників шкіл, вузів,

• пошук нової роботи, тощо. .
Структурне безробіття - виникає тоді, коли структура пропозиції робочої сили протягом тривалого періоду відрізняється від структури попиту на неї.

Причини:

• спад виробництва;

• стратегічні зміни в економіці;

• невідповідність рівня кваліфікації вимогам НТП.

Циклічне безробіття — викликане спадом виробництва, тобто тією фазою економічного циклу, яка характеризується недостатнім сукупним попитом.

В Україні - всі види безробіття. Існує також - приховане безробіття - коли працівники працюють неповний робочий день; вимушені йти у відпустку без утримання.

Рівень безробіття = Кількість безробітних / Загальна кількість робочої сили (%)

Рівень зайнятості = Кількість зайнятих/Працездатне населення (%)

Природний рівень припустимий - 5-6 %

Закон Оукена - якщо фактичний рівень безробіття перевищує допустимий на 1%, то відставання обсягу ВНП складає 2,5%. ,

Безробітний - той, хто шукає роботу, знаходиться (не в тюрмі і не в лікарні), не має роботи, протягом тижня, зареєстрований на біржі праці.

Робоча сила - зайняті та безробітні.

Працездатне населення - це робоча сила і непрацююче населення.

ПРАКТИКУМ 14

1. Сформулюйте своє ставлення до показника "природний рівень безробіття" ?

____________

2. Як Ви вважаєте, конкуренція та ринку робочої це - явище скоріше позитивне чи скоріше негативне ? Обґрунтуйте відповідь.

____

____

____

3. Поясніть, що являє собою приховане безробіття. В чому його небезпека для економіки ?

____________________________________________________

4. Безробіття - це серйозні проблеми для кожної людини, особливо молодої. Ви незабаром будете молодим спеціалістом. Якщо у Вас виникнуть проблеми з працевлаштуванням, використайте ці поради.