Вимоги до оформлення писемного тексту
Практичне заняття № 11
Тема: Культура писемного мовлення
План
1. Особливості писемного мовлення.
2. Вимоги до оформлення писемного тексту.
3. Основні правила оформлення списку літератури.
1. Особливості писемного мовлення
Писемне мовлення для ділових людей, науковців є основним, бо саме через ділову документацію, листування встановлюються певні ділові контакти, описуються, доводяться до читача наукові ідеї, погляди. Писемне мовлення відрізняється від усного такими особливостями:
1) фіксується графічними знаками (в основному літерами, рідше малюнками, схемами, таблицями);
2) воно завжди вторинне і спирається на усне мовлення;
3) має форму в основному монологічну (у художньому тексті й діалогічну);
4) характеризується більшою регламентацією мовних засобів, точнішим добором відповідної лексики;
5) тут чітко виявляється стилістична специфіка тексту.
Писемне мовлення визначається як загальною культурою суспільства, так і культурою кожного його члена зокрема. Воно є віддзеркаленням культури розумової й культури усного мовлення. Тому все, що було сказано про мовленнєве спілкування в різних сферах життєдіяльності людини, має проекцію й на писемну форму мовлення. Однак писемні форми мають і свої специфічні ознаки.
Вимоги до оформлення писемного тексту
У писемному мовленні надзвичайно велике значення мають виразність, чіткість літер, акуратність тексту (неохайність написаного свідчить про погану звичку й неповагу до того, хто читатиме текст). Друкують звичайно чорним кольором середньої жирності по 57-60 знаків у рядку, враховуючи проміжки між словами.
Якщо виникає потреба скористатися іншим алфавітом (напр., латинкою), то іноземний текст вдруковують або чорною тушшю пишуть (вписують). Поєднання частково надрукованих окремих букв і написаних не допускається.
Розташовувати текст на форматі, тобто стандартному аркуші паперу – у звичному користуванні розрізняють два формати: А 4 (210 х 297) та А 5 (146 х 210) – треба з урахуванням пропорції, естетики співвідношення формату й обсягу тексту. Не варто втискувати в рядок частину фрази, якщо вона може бути перенесена в наступний.
Писати потрібно, залишаючи поля, – цього вимагають і технічні умови, наприклад, підшивання ділових паперів, і традиція зберігати поле для поміток, правок, доповнень, і навіть естетика форматів. Згідно з Державним стандартом (ДСТ), поля повинні бути такими: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.
Друкують звичайно на одному боці стандартного листка білого паперу одного сорту.
Таблиці, малюнки, креслення, схеми, графіки, фотографії у писаному тексті повинні мати розмір стандартного аркуша. Таблиці треба віддрукувати й розграфити. Цифровий матеріал таблиць друкують через 1,5 інтервала, текст головки й боковини (заголовки рядків) можна друкувати через 1 інтервал. Пропуски в таблицях позначаються тире (–). Цифри треба розташовувати в колонки одна під одною. Небажаними в писемному тексті є виправлення й домальовування чорнилом.
Нумерація сторінок іде за порядком від титульного листа до останнього, без пропусків, повторів, літерних доповнень. Титульний лист є першою сторінкою (нумерацію не ставлять), на наступній сторінці – 2 і т. д.
3. Основні правила оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел – важливий елемент бібліографічного апарату наукового дослідження, його вміщують наприкінці роботи, але готують до початку її написання. До нього заносять цитовані, аналізовані джерела, архівні матеріали, дотичні до теми.
Після згадки в тексті відповідної роботи чи після цитати з неї вказують у квадратних дужках номер, під яким ця робота наведена у списку використаних джерел, а при необхідності також номер тому і сторінки: [12]; [27, с. 38]; [13, IV, с. 28]. У монографіях, статтях можливе й таке оформлювання покликань: прізвище автора, рік видання, сторінка. Приміром:[Караванський 2004: 245]. Під час огляду літератури з досліджуваної проблеми може застосовуватися покликання на все джерело, декілька джерел. Наприклад: [12]; на думку І. Вихованця [42; 44; 46]; у працях [1 – 5].
Покликання бажано робити на останні видання публікацій, на більш ранні видання – лише тоді, коли праці, у яких міститься необхідний матеріал, не перевидавалися. Покликання на ілюстрації, таблиці або формули, використані в дослідженні, вказують відповідно до їх порядкового номера. Наприклад:«рис. 1.1», «див. табл. 1.1.», «у формулі 1.1»тощо.
Новий стандарт уміщує тільки універсальні, спільні для всіх видів документів правила складання бібліографічного запису, проілюстровані фрагментами опису різних видів документів. Більшість нововведень пояснюють прагненням розробників максимально точно дотримуватися базового принципу Міжнародного стандартного бібліографічного опису (ISBD) – подавати інформацію в бібліографічному описі так, як вона представлена в об’єкті опису.
Приклади бібліографічного запису
За назвою
Новітня українська суспільна географія : хрестоматія для студ. геогр., екон. і фак. міжн. відн. / упоряд. Олег Шаблій. – Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – 1008 с.
Античная мифология : энциклопедия / [сост., ред. и предисл. К. Королева]. – М. ; СПб : Эксмо : Мидгард, 2005. – 768 с.
Автор
Блум Г. Західний канон : книги на тлі епох : пер. з англ. / Гарольд Блум ; [заг. ред. Ростислава Семківа]. – К. : Факт, 2007. – 720 с.
Вовк В. М. Математичні методи дослідження операцій в економіко- виробничих системах : монографія / В. М. Вовк. – Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – 584 с.
Губерначук С. У гербах української шляхти / С. Губерначук // Українська культура. – 2008. – № 8. – С. 32 – 33.
Автори
Крижановська О. О. Історія середніх віків. Вступ до історії західноєвропейського Середньовіччя : курс лекцій : навч. посіб. для студ. ВНЗ / О. О. Крижановська, О. П. Крижановський. – Вид. 2-ге, стер. – К. : Либідь, 2006. – 368 с.
Кондратюк К. Українське національне відродження XIX – початку XX століть у сучасній вітчизняній історіографії / Костянтин Кондратюк, Віктор Мандзяк // Українська історіографія на зламі XX і ХХІ століть : здобутки і проблеми : колект. моногр. / за ред. Л. Зашкільняка ; М-во освіти і науки України ; ЛНУ ім. І. Франка. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – 406 с.
Автори
Гайский В. А. Применение функций Уолша в системах автоматизации научных исследований / В. А. Гайский, Н. Д. Егупов, Ю. П. Корнюшин. – К. : Наук. думка, 1993. – 212 с.
Автори
Історія світової та української культури : підруч. для студ. ВНЗ / В. Греченко, І. Чорний, В. Кушнерук, В. Режко. – К. : Літера, 2005. – 464 с.
Український орфографічний словник : близько 170 000 слів / за ред. В. М. Русанівського ; [уклали: В. В. Чумак, І. В. Шевченко, Л. Л. Шевченко, Г. М. Ярун] ; НАН України ; Укр. мовно-інформ. фонд ; Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. – Вид. 6-те, переробл. і допов. – К. : Довіра, 2006. – 960 с.
5 і більше авторів
Вища математика : навч. посіб. для студ. ВНЗ. У 2 ч. / Лиман Федір Миколайович, Власенко Віталій Федорович, Петренко Світлана Віталіївна [та ін.]. – Суми : Університет. книга, 2006. – 624 с.
Нейтронні дослідження взаємодії молекул поверхнево-активних речовин у неполярному розчиннику / В. І. Петренко, Л. А. Булавін, М. В. Авдєєв [та ін.] // Український фізичний журнал. – 2008. – № 3. – С. 229 – 234.
Дисертація
Панчишин Т. В. Інвестиційна діяльність в умовах ринкової трансформації економіки України : дис. ... канд. екон. наук : 08.01.01 / Панчишин Тарас Володимирович. – Львів, 2005. – 214 с.
Автореферат дисертації
Мацюк Г. П. Кодифікація української мови в галицьких граматиках першої половини XIX ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Мацюк Галина Петрівна ; Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні НАН України. – К., 2002. – 32 с.
Архівні матеріали
Наукове товариство ім. Шевченка // Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України. Від. рукописів. – Ф. 1, oп. 1, спр. 78. – Арк. 1 – 7; Спр. 499/1. – Арк. 1 – 92; Спр. 499/10. – Арк. 1 – 9; Оп. 2, спр. 56, 57.
Розділ або інший складник з книги
Владимиров В. М. Теоретичні основи журналістики в світлі теорії розуміння / В. М. Владимиров // Журналістика, особа, суспільство : проблема розуміння : монографія. – К., 2003. – С. 73 – 113.
Стаття зі збірника, журналу, наукових праць і т. ін.
Дияк О. В. Формально-семантичні відношення слова-вершини срібл-(-о) і членів ад’єктивної парадигми / О. В. Дияк // Система і структура східнослов’янских мов : Сучасні тенденції розвитку слов’янских мов : зб. наук. праць. – К. : Т-во «Знання» України, 2003. – С. 36 – 42.
Рецензія
Ющенко О. Перша авторська енциклопедія / Олекса Ющенко // Літературна Україна. – 2008. – 11 верес. – Рец. на кн. : Україна : енциклопед. словник / О. Сліпушко. – К. : Аконіт, 2008. – 324 с.
Стаття з газети
Пепа В. З горіха мова / В. Пепа // Слово Просвіти. – 2003. – 12 – 18 листоп.
Перекладні видання
Пейн Т. Права людини / Т. Пейн ; пер. з англ. Ігор Савчак. – Львів : Літопис, 2000. – 288 с.
Іншомовні джерела
Garnett J. L. Communicating for Results in Government: A Strategic Approach for Public Managers. – San Francisco : Jossey-Bass Publishers, 1992. – 306 p.
Електронні ресурси
Культура фахового мовлення [Електронний ресурс] : навч. посіб. / за ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці : Книги – XXI, 2005. – 572 с. – Режим доступу : http://kultura.asf.ua/posibnyk/2005/3914.htm.
Українська мова в Інтернеті – http://www.novamowa.com.ua