Порівняльний аналіз програмованих і непрограмованих рішень

Таблиця 9.2

Характеристики	Програмовані рішення	Непрограмовані рішення
Тип рішення	Добре структуровані	Погано структуровані
Частота застосування	Часто повторювані і ша- блонні	Нові і незвичні
Цілі	Чіткі, конкретні	Невизначені
Інформація	Легко доступна і досто- вірна	Отримати складно, неві- домі джерела
Наслідки	Незначні	Важливі
Організаційний рі- вень	Низькі рівні	Високі та середні рівні
Час для розв’язання	Короткий	Відносно довгий
Основа для розв’язання	Правила вирішення, на- бір процедур	Оцінка і творчість

Програмовані рішення базуються на звичці, заведеному по- рядкові або процедурній політиці і ухвалюються за типових об- ставин. Вони найкраще впроваджуються у бюрократичних орга- нізаціях, зважаючи на раціональність та ефективність їхньої діяльності. Програмовані рішення — це результат послідовних кроків (заходів чи дій), що сприяють вирішенню проблеми. Як правило, у цих випадках число альтернатив обмежене і вибір по- винен бути зроблений в межах напрямів, що визначені динамі- кою розвитку організації.

Коли виникають проблеми або ситуації, для яких програмова- не рішення непридатне або невідоме, то керівники або особи, від яких залежить ухвалення рішення, повинні звернутися до непро- грамованого рішення.

Характеристики непрограмованих рішень передбачають слаб-

ку структуру, що зумовлена браком інформації, незатверджену

процедуру та відсутність цілей або завдань. Непрограмовані рі-

шення приймаються у ситуаціях, які внутрішньо неструктурова-

ні, відносно нові або ж зустрічаються вперше. Такі ситуації зале-

жать від невизначених обставин, від неконтрольованих сил, від

впливу непередбачених чинників.

Узагальнення інформації щодо програмованих та непрограмо-

ваних управлінських рішень відображено на рис. 9.1.

Рівень управління	Непрограмовані рішення	Тип проблеми
Вищий	Крупномасштабні, неструктуровані, рідко зустрі- чаються, з великою часткою невизначеності
Середній	Структуровані та неструктуровані
Нижчий	Часто зустрічаються, структуровані, повторюють- ся, з великою часткою визначеності
Програмовані рішення

Рис. 9.1. Програмовані та не програмовані управлінські рішення

9 компромісні рішення. Такі рішення повинні врівноважува- ти протиріччя, які виникають між сторонами, наприклад, конфлі- кти із оплати праці, тривалості робочого дня, умов роботи на не- безпечних ділянках праці тощо;

5) за способом обґрунтування:

9 ініціативні рішення, тобто такі, які базуються на відчуттях

менеджера у правильному виборі рішення.

9 рішення, які базуються на судженнях (думках, міркуваннях, висновках). Тобто цей вибір рішення зумовлений знаннями, до- свідом, стажем роботи, кваліфікацією. Оскільки ці рішення при- ймаються безпосередньо менеджером, то вони формуються ним швидко і без глибокого аналізу (знання) витрат, але такі рішення приводять до несприйняття нових альтернатив.

9 раціональні рішення. Такі рішення обґрунтовуються об’є- ктивними аналітичними процесами: наприклад, створення орга- нізації, вивчення ринку, розрахунки ресурсів тощо.

6) за способом прийняття:

9 одноосібні рішення (приймаються менеджерами всіх рівнів);

9 колегіальні рішення. Проекти таких рішень розробляють

відділи і групи фахівців, а приймає група менеджерів, подібно до

армійських структур, де рішення розробляє штаб, а приймає від-

повідно командуючий.

9 колективні рішення. Такі рішення розробляються фахівця-

ми, а приймаються зборами повноважених засновників, акціоне-

рів тощо.

Багато іноземних та вітчизняних дослідників і менеджерів на-

водять інші класифікації управлінських рішень. Заслуговує на

увагу впровадження у практичну діяльність такої класифікації

(рис. 9.2).

Управлінські рішення