Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

ВСТУП

Дисципліна «Історія економіки та економічної думки» викла­дається у ви­щому навчальному закладі з метоюформування у студентів системи знань про сутність, характерні риси, зако­номірності, різноманітність форм прояву господарства країн світу та роз­виток економічної думки в історичному минулому і сприяння становленню сучасного наукового світогляду студен­тів, роз­витку їх як особистостей, професіоналів із глибоким розумін­ням соціокультурної й економічної ситуації, сучасних напрямів розвитку економічної думки.

Історія економіки та економічної думки належить до тих навчальних дисциплін, які передбачені освітньо-професійною програмою бакалавра галузі знань 0305 «Економіка та підприєм­ництво» та базується на результатах вивчення таких дисцип­лін циклу про­фесійної та практичної підготовки: «Політична економія», «Макроекономіка», «Мікроекономіка», «Розміщення продуктив­них сил», «Історія України», «Культурологія».

Предметом «Історії економіки та економічної думки» є – вивчення економічних систем і економічних учень, що формува­лись у різних країнах із урахуванням національних, природних, політичних та інших особливостей у процесі їх історичного розвитку від первісної доби до сучасності.

Завдання дисципліни полягаєу формуванні у студентів на основі розуміннязагальних тенденцій історичного процесу вмін­ня бачити довгострокову перспективу економічного розвитку, суть соціально-економічних процесів, які відбуваються у світі; розумінні закономірностей розвитку основних факторів вироб­ництва і складання їх у сучасний оптимально-ефективний рин­ковий господарський механізм; сприянні розумінню сутності та історичних коренів різних цивілізацій; засвоєнні економічних концепцій головних шкіл і напрямів економічної думки, наукових досягнень учених-економістів; у збагаченні культури економіч­ного мислення, оволодінні навичками самостійного критичного мислення; ознайомленні з принципами економічної політики та умінні розробляти пропозиції перспективного розвитку, які ґрунтуються на уроках історичного минулого.

Після вивчення дисципліни студенти повинні

знати:

– предмет, методи, завдання історії економіки та еконо­мічної думки;

– категорії, поняття, історичні дати становлення і роз­витку господарства країн світу та економічної думки;

– закономірності розвитку господарства країн світу та економічної думки в історичному аспекті.

уміти:

– застосовувати отримані знання для аналізу сутності со­ціально-економічних процесів у світовій і національній еконо­міках;

– розуміти закономірності розвитку основних факторів ви­робництва для побудови оптимального ринкового механізму;

– визначати основні економічні концепції та напрями роз­витку економічної думки;

– здійснювати самостійне критичне осмислення закономір­ностей розвитку господарства та економічної думки;

– розробляти пропозиції перспективного розвитку, які ґрун­туються на уроках історичного минулого.

Навчально-методичний посібник з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» розроблений на основі навчальної програми відповідно до Галузевого стандарту вищої освіти підготовки бакалаврів 0305 «Економіка та підприємни­цтво» (Київ, 2006 р.).

Підсумковий контроль засвоєння студентами знань із дис­ципліни «Історія економіки та економічної думки» у формі ек­замену.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Господарство та економічна думка суспільств періоду ранніх і становлення сучасних цивілізацій

Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

Історія економіки та економічної думки як наука. Господар­ство як підсистема суспільства та об’єкт економічної науки. Предмет, методи та завдання дисципліни. Етапи та напрями роз­витку історії економіки та економічної думки. Критерії періоди­зації господарського розвитку суспільства. Цивілізаційний під­хід у дослідженні стадій господарського розвитку.

Тема 2. Господарство та економічна думка на етапі ранніх цивілізацій (до VIII ст. до н. е.)

Форми господарства у первісному суспільстві. Економічна думка країн Давнього Сходу, Єгипту, Месопотамії. Цивілізація Шумеру. Особливості її господарського розвитку. Закони Хам­мурапі. Трипільська культура в давній історії України.

Тема 3. Господарський розвиток та економічна думка в період формування світових цивілізацій
(VIII ст. до н.е. – XV ст. н. е.)

«Осьовий час» і формування Східної і Західної цивілізацій. Економічна думка античного світу. Стародавня Греція. Платон, Аристотель. Стародавній Рим. Брати Гракхи, Варрон, Колумелла.

Особливості господарського розвитку доби середньовіччя. Пам’ятки суспільно-економічної думки. «Салічна правда». «Ка­пітулярій про вілли». Економічні погляди каноністів. Хома Ак­вінський.

Економічний розвиток Давньоруської держави. Пам’ятки еко­номічної думки. «Руська правда», «Повість минулих літ», «По­вчання дітям» Володимира Мономаха. Галицько-Волинський літопис.

Тема 4. Формування передумов виникнення ринкового господарства та їх відображення
в економіч­ній думці (XVI – перша половина XVII ст.)

Передумови формування ринкового господарства в суспіль­ствах Європейської цивілізації. Роль Великих географічних від­криттів у первісному нагромадженні капіталу. Зародження ма­нуфактурного виробництва, формування ринку праці.

Меркантилізм. Історичні умови виникнення та етапи розвит­ку. Теорія грошового (С. Стаффорд, Г. Скаруффі) та торгового (Т. Мен, А. Монкретьєн) балансу. Економічна політика меркан­тилізму і сучасність.

Тема 5. Розвиток ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації та його відображення в економічній думці
(друга половина XVII – 60-ті рр. XIX ст.)

Основні закономірності розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації. Буржуазно-демократичні рево­люції, їхня суть і значення для ринкового перетворення суспіль­ства. Промисловий переворот. Формування інститутів ринкової економіки. Форми господарства: мануфактура, фабрика, акціо­нерні товариства, домогосподарство. Роль і місце держави в ринковій економіці. Виникнення класичної школи політичної економії. Зародження ідей класичної економічної теорії у пра­цях В. Петті та П. Буагільбера. Критика меркантилізму. Школа фізіократів. Ф. Кене, А. Тюрго. Вчення фізіократів про чистий продукт, сутність капіталу, класову структуру суспільства. Проблема відтворення суспільного продукту в «Економічній таблиці» Ф. Кене.

Економічне вчення А. Сміта як перша спроба системного аналізу ринкової економіки. Теорія цінності. Вчення про розпо­діл праці. Дослідження проблем заробітної плати, прибутку, проблем відтворення.

Д. Рікардо – економіст епохи промислового перевороту. Тео­рія цінності. Трактування капіталу, заробітної плати, земельної ренти.

Особливості ринкового господарства у Франції. Парцелярна система. Становлення економіки лихварського типу. Теорія трьох факторів виробництва Ж. Б. Сея. Ж. Б. Сей та Ф. Бастіа про ринкову економіку.

Завершення класичної політичної економії у працях Дж. С. Мілля. Формування ринкового господарства в Німеччині. Причини економічного відставання. Особливості промислового перевороту та становлення великої промисловості в Німеччині. Роль держави у формуванні ринкового господарства. Зароджен­ня системи національної політичної економії в Німеччині. Ф. Ліст про «індустріальне виховання нації». Історична школа. Етапи розвитку та особливості дослідження національного гос­подарства. Критика класичної школи. Ідеї інституціоналізму в концепціях представників історичної школи. Теорії державного регулювання економіки. Виникнення соціального напряму в ні­мецькій політичній економії.

Марксистська економічна теорія. Основні проблеми «Капіта­лу» К. Маркса. Марксизм і сучасність.