Якість освіти в документах Європейського простору вищої освіти.

ВИЩА ОСВІТА

В основі Болонського процесу лежить структурна і парадигмальна реформа вищої освіти в Європі.

Метою цієї реформи є процес конвергенції (сходження, зближення) європейських систем вищої освіти.

Стратегічним завданням Болонського процесу є формування Європейського простору вищої освіти (EHEA), що ґрунтується на спільності принципів функціонування систем вищої освіти країн-учасниць.

Реалізація цих перетворень (визначення їх принципів і механізмів) здійснюється відповідно до комюніке і декларацій конференцій європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, що проводяться не рідше, ніж раз на два роки.

Таблиця 1

Конференції європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту,
та ухвалені документи*

№ зп	Дата проведення	Місто та країна	документ
1.	18-19 червня 1999 р.	м. Болонья (Італія)	Болонська декларація
2.	18-19 червня 2001 р.	м. Прага (Чехія)	Празьке комюніке «До Європейського простору вищої освіти»
3.	19-30 вересня 2003 р.	м. Берлін (Німеччина)	Берлінське комюніке «Створення Європейського простору вищої освіти»
4.	19-20 травня 2005 р	м. Берген (Норвегія)	Бергенське комюніке «Європейський простір вищої освіти – досягнення цілей»
5.	16-19 травня 2007 р.	м. Лондон (Сполучене Королівство)	Лондонське комюніке «У напрямі до Європейського простору вищої освіти: відповідаючи на виклики глобалізації»
6.	28-29 квітня 2009 р.	м. Льовен / Лувен-ла- Нев (Франція)	Льовенське/Лувенське комюніке «Болонський процес 2020 – Європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі»
7.	10-12 березня 2010 р.	м. Будапешт (Угорщина) м. Відень (Австрія)	Будапештсько-Віденська декларація про Європейський простір вищої освіти
8.	26-27 квітня 2012 р.	м. Бухарест (Румунія)	Бухарестське комюніке «Використання нашого потенціалу з найбільшою користю: консолідація Європейського простору вищої освіти»
9.	14-15 травня 2015 року	м. Єреван (Вірменія)	Єреванське комюніке Декларація четвертого політичного форуму Болонського процесу

Проблема забезпечення якості вищої освіти є ключовою у EHEA ( European Higher Education Area – Європейський простір вищої освіти) та відповідно відображена у всіх вище зазначених документах.

З метою сприяння європейському співробітництву у сфері забезпечення якості у 2000 р. було утворено Європейську мережу забезпечення якості вищої освіти (ENQA5)

У 2004 р. ця Європейська мережа трансформована в Європейську асоціацію забезпечення якості вищої освіти (ENQA), яка поширює і розвиває досвід щодо забезпечення якості та входить до групи чотирьох основних консультативних членів із супроводу Болонського процесу. Асоціація об’єднує агенції та організації забезпечення якості вищої освіти. Ті з них, які задовольняють критеріям членства в ENQA, мають статус повних членів.

На початок 2015 р. повними членами асоціації є 46 національних агенцій та 2 міжнародні європейські організації.

У 2008 р. задля підвищення прозорості якості європейської вищої освіти утворено Європейський реєстр забезпечення якості вищої освіти (EQAR4), засновником якого стала група чотирьох основних консультативних членів із супроводу Болонського процесу.

Метою EQAR єнадання громадськості чіткої та надійної інформації щодо агентств забезпечення якості, які функціонують у європейських країнах.

Для того, щоб бути включеним до EQAR,агентство повинно підтвердити свою відповідність ESG. Процедура підтвердження передбачає зовнішній аудит, який здійснюється незалежними експертами. Від заявників очікується підтвердження субстанційної (сутнісної) відповідності ESG.

Станом на початок 2015 р. у реєстрі присутні 36 агенцій з 19 країн Європи, а саме: Австрія (1), Бельгія (2),Данія (1), Естонія (1), Іспанія (6), Литва (1), Нідерланди (3), Німеччина (8), Норвегія (1), Польща (1), Португалія (1), Румунія (1), Сербія (1), Словенія (1), Сполучене Королівство (1), Фінляндія (1), Франція (2), Хорватія (1), Швейцарія (2).

Маємо констатувати, що станом на травень 2015 року Україна не представлена у вище зазначених Реєстрі та Асоціації.

Аналіз ключових документів агентств різних країнах EHEA, акредитованих EQAR, виявив наявність термінологічної багатоманітності щодо визначення поняття «якість освіти» у різних площинах – концептуальній, теоретичній і методологічній (таблиця 1).

Категорія «якість освіти» в нормативних документах різних країн розглядається з позицій зацікавлених сторін (stakeholders) освітнього процесу: держави, суспільства, закладу освіти, роботодавців, студентів і батьків.

Законом України «Про освіту» (2014 р.) уперше в практиці української вищої освіти унормовано національну систему забезпечення якості, що відповідає Стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти.

Передбачається запровадження принципово нової моделі вимірюваної, порівнюваної, вірогідної та конкурентоспроможної якості вищої освіти на основі компетентнісного підходу та відповідної культури безперервного вдосконалення якості вищої освіти на засадах незалежності, об’єктивності і прозорості, довіри і субсидіарності, партнерства і колегіальної відповідальності.

У практичну діяльність вищої школи вводяться концептуально нові інструменти та поняття. Щодо інструментів, то це –

Ø Національна рамка кваліфікацій,

Ø Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система,

Ø класифікація рівнів, галузей знань і спеціальностей вищої освіти,

Ø стандарти освітньої діяльності та стандарти вищої освіти,

Ø ліцензування (освітньої діяльності) та акредитація (освітніх програм),

Ø системи внутрішнього і зовнішнього забезпечення якості та забезпечення якості Національної агентства із забезпечення якості вищої освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.

Стосовно нових понять, то це – освітні програми, ступені (як кваліфікації), компетентності, результати навчання, кредити.

Відповідно до Закону визначено такі основні поняття та підходи до створення системи забезпечення якості вищої освіти в Україні.

Якість вищої освітивизначається як рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти, а якість освітньої діяльності– як рівень організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань (стаття 1).

Держава сприяє впровадженню механізму гарантії якості вищої освіти для створення необхідної взаємодовіри, гармонізації систем оцінювання якості вищої освіти України та Європейського простору вищої освіти (стаття 74).

Доступ до якісної вищої освіти в Україні забезпечується шляхом зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, яке здійснюється спеціально уповноваженою державою установою відповідно до порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, встановленого Кабінетом Міністрів України, та використовується для прийому до вищих навчальних закладів на конкурсній основі (стаття 45).

Система забезпечення якості вищої освіти в Україні складається із:

1) системи забезпечення вищими навчальними закладами якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості);

2) системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти;

3) системи забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти (стаття 16).

Система зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

1) забезпечення ефективності процесів і процедур внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти;

2) забезпечення наявності системи проведення процедур зовнішнього забезпечення якості;

3) забезпечення наявності оприлюднених критеріїв прийняття рішень відповідно до Стандартів та рекомендацій забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти;

4) налагодження доступного і зрозумілого звітування;

5) проведення періодичних перевірок діяльності систем забезпечення якості та механізмів роботи з отриманими рекомендаціями;

6) інших процедур і заходів (стаття 16).

Якість вищої освіти та освітньої діяльності забезпечується через визначення та дотримання відповідних стандартів.

Під стандартом освітньої діяльності розуміють відповідно до Закону сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу і наукової установи.

Стандарти освітньої діяльності, розроблені науково-методичними комісіями, затверджуються Міністерством освіти і науки України за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності з урахуванням необхідності створення умов для осіб з особливими освітніми потребами та є обов’язковими до виконання всіма вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування, а також науковими установами, що забезпечують підготовку докторів філософії та докторів наук (стаття 9).