Прогноз взаємозалежності обсягу виробництва і прибутку

№ ря-дка	Обсяг випуску продук-ції, тис. одиниць	Ціна, грн.	Загаль- ний дохід, тис. грн.	Загаль- ні ви-трати, тис. грн.	Прибу- ток (+), зби- ток (-) тис. грн.	Грани-чні витра-ти, грн.	Грани- чний прибу- ток, грн.	Прибу- ток на одини- цю про- дукції, грн.	Серед-дні за-гальні витра-ти на оди-ницю, грн.

	-	-	-		-250	-	-	-	-
					-115	16,5	13,5	1,35	41,5
					-95	26,3	3,7	0,57	32,4
					+240	10,0	20,0	6,0	24,1
					+295	26,3	3,7	5,36	24,6
					+295	30,0	-	6,58	25,1
					+450	14,5	15,5	7,0	23,6
					+720	36,0	-6,0	8,5	21,8
					+740	26,0	4,0	8,2	21,8
					+800	7,0	23,0	7,27	19,1
					+700	80,0	-50,0	5,8	24,2

Аналіз даних таблиці 6.7 показує, що при обсягі в 10 тис. одиниць продукції підприємство має збиток в сумі 115 тис. грн., при обсязі в 25 тис. одиниць збиток дорівнює -95 тис. грн. Таким чином, для оцінки беззбиткового виробництва необхідно визначити нижню критичну точку виробництва.

Точка беззбитковості характеризує обсяг реалізації, при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам, а прибуток і збиток дорівнює нулю.

Розрахуємо додатковий обсяг виробництва, що перевищує 25 тис. одиниць. Він дорівнює: 95000 / 30 = 3167 одиниць. Таким чином, нижня крити-

чна точка виробництва – 28167 одиниць (25000 + 3167). За такого обсягу виробництва за ціною 30 грн. загальний дохід становить 845 тис. грн. (28167 * 30). Починаючи з цього обсягу виробництва до 110 тис. одиниць продукції прибуток постійно зростає і досягає свого максимального значення 800 тис. грн. Потім прибуток починає зменшуватися. Отже, верхня критична точка виробництва, яка забезпечує максимальну суму прибутку, становить 110 тис. одиниць продукції.

Т.В. Головко, С.В. Сагова [6] зазначують, що при прогнозуванні обсягу виробництва деякі економісти орієнтуються на величину прибутку, яка припадає на одиницю продукції (табл. 6.7, гр. 9). Аналіз даних показує, що найбільший прибуток на одиницю продукції досягається при обсязі виробництва у 85 тис. одиниць (ряд. 7). Отже, менеджери, які при прогнозуванні обсягів виробництва будуть виходити їз максимального прибутку на одиницю продукції, не враховують, що у цьому разі сума прибутку становитиме лише 720 тис. грн. Таким чином, доцільніше при прогнозуванні використовувати загальну суму прибутку. За даними табл. 6.7, за обсягу виробництва 110 тис. одиниць прибуток сягає свого максимального значення – 800 тис. грн.

В процесі діяльності підприємство може зазнавати збитків, які можуть дорівнювати його постійним витратам. Така ситуація може бути зумовлена різними чинниками: зміною ринкової ситуації, зниженням конкурентоспро-можності продукції, диверсифікацією виробництва і іншими. У таких випадках, щоб зменшити збитки, підприємство повинно виробляти продукцію зі збитками. Залежно від попиту на продукцію, а також ціни можливої реалізації у таких випадках стратегія підприємства полягає у мінімізації витрат або припиненні випуску продукції, якщо виробнича діяльність не зменшує постійні витрати.

Проаналізуємо ситуацію, коли ціна на продукцію на ринку під впливом різних чинників знизилися з 30 грн. до 18 грн. за одиницю (табл. 6.8). Для аналізу використаємо обсяги виробництва і загальні витрати, наведені у таблиці 6.7.

Дані таблиці 6.8 показують, що найбільші збитки спостерігаються за об-

сягом випуску продукції в 120 тис. одиниць і сягають 740 тис. грн. Найменьші збитки підприємство має при випуску продукції в обсязі 110 тис. одиниць і сягають 120 тис. грн. Цю кількість продукції, з відповідною долею умовності, можна вважати більш-менш оптимальнішою в умовах стратегії, орієнтованої на мінімізацію витрат.

Таблиця 6.8

Оцінка обсягів виробництва при зниженні ціни реалізації

№ рядка	Обсяг випуску продукції, тис. од.	Ціна, грн.	Загальний дохід, тис. грн.	Загальні витрати, тис. грн.	Прибуток (+), збиток (-), тис. грн.

	-	-	-		-250
					-235
					-360
					-240
					-365
					-425
					-390
					-300
					-340
					-120
					-740

Таким чином, знання методів прогнозування обсягів виробництва за різних стратегій розвитку підприємства дає змогу використовувати їх у практичній діяльності для своєчасної розробки і прийняття управлінських рішень.

Питання для самоконтролю знань

1. Що таке прогнозування ?

2. Роль і завдання прогнозування в умовах ринкової економіки.

3. Суть стратегічного прогнозування.

4. Класифікація економічних прогнозів ?

5. Основні методи прогнозування.

6. Суть експертних методів оцінки прогнозування.

7. Роль і використання індивідуальних експертних оцінок у стратегічному виборі прийняття рішень .

8. Роль і використання колективних експертних оцінок в прийнятті стратегічних рішень.

9. Суть методу екстраполяції трендів.

10. Методи визначення прогнозованого обсягу виробництва.

11. Витрати виробництва і їх класифікація відповідно до зміни обсягів продукції.

12. Поняття середніх, додаткових і граничних витрат.

13. Стратегічний аналіз оптимізації витрат.

14. Стратегічний вибір обсягу виробництва, орієнтованого на максимальний прибуток.

Тести для перевірки знань

1. Прогнозування – це:

а) оцінка майбутньої діяльності;

б) план управління підприємством, спрямований на зміцнення його позицій;

в) процедура стратегічного планування розвитку національної економіки в цілому, її окремих ланок і структурних елементів.

2. Стратегічне прогнозування виконує дві головні функції:

а) планування, регулювання;

б) координації, контролю;

в) передбачення, розпоряджувальну.

3. Стратегічні, довгострокові, середньострокові, короткострокові, оперативні – це прогнози, які розподіляються за:

а) масштабом прогнозування;

б) функціональною ознакою;

в) терміном і характером розв’язуваних проблем.

4. Прогнози призначені для виявлення можливостей вирішення конкретних аспектів стратегічних прогнозів, короткострокових перспектив і поточної діяльності - це:

а) стратегічні прогнози;

б) довгострокові прогнози;

в) оперативні прогнози.

5. Виробнича функція відображає:

а) динаміку обсягів виробництва;

б) максимальний прогнозований обсяг виробництва за даних умов;

в) мінімальний прогнозований обсяг виробництва за даних умов.

6. Метод “комісії”, метод “мозкових атак”, метод Дельфі – це методи:

а) системного аналізу;

б) колективних експертних оцінок.

в) індивідуальних експертних оцінок.

7. Граничний фізичний продукт змінних витрат – це: