Рейтинги корпоративного управління

Система міжнародних стандартів корпоративного управління, яка перш за все базується на Принципах корпоративного управління Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР), вимагає дотримання корпораціями таких критеріїв у своїх діях:

 Чесність.

 Прозорість.

 Підзвітність.

 Відповідальність.

Саме за цими напрямками у міжнародній практиці корпоративного управління здійснюється комплексна оцінка організації діяльності корпорацій. Рейтинги корпоративного управління є базою для оцінки правової основи регулювання корпоративних відносин, стану діючої системи корпоративного управління як у корпорації, так і в кожній конкретній країні.

Однією з перших розробок в галузі оцінки системи корпоративного управління є рейтинг міжнародного агентства «Стандард енд Паурз», здійснений у співробітництві з Московською міжнародною валютною біржею.

Використовуючи відповідну методологію, служба рейтингу й оцінки корпоративного управління «Стандард енд Паурз» запропонувала аналіз взаємодії між керівником компанії, радою директорів, акціонерами й іншими зацікавленими особами.

Дотримання міжнародних стандартів управління відстежується по чотирьох окремих групах показників, а саме:

 Структура власності і вплив з боку власників.

 Відносини із зацікавленими сторонами.

 Фінансова прозорість і розкриття інформації.

 Структура і методи роботи ради директорів і менеджменту.

Рейтинг корпоративного управління передбачає проведення аналізу за такими двома напрямками:

1. Корпоративне управління у внутрішньому середовищі компанії, тобто аналіз ефективності взаємодії між керівником, радою директорів, акціонерами, менеджерами та працівниками компанії. Головним об'єктом вивчення є внутрішня структура і методи корпоративного управління в компанії, співвідношення з кращими зразками світової практики. Поза межами такого аналізу залишаються зовнішні зацікавлені сторони — громадськість, місцева адміністрація, держава, споживачі, постачальники.

2. Корпоративне управління у зовнішньому середовищі, тобто аналіз ефективності правової, регулюючої й інформаційної інфраструктури конкретної країни. Об'єктом вивчення є ступінь можливого впливу зовнішніх факторів макроекономічного рівня на якість корпоративного управління в тій чи іншій компанії.

Оцінювання системи корпоративного управління в компанії здійснюється експертами за 10-бальною шкалою (10 — найвищий бал, 1 — найнижчий бал) як по окремих чотирьох напрямках, так і в цілому. На підставі експертної оцінки виводиться підсумковий рейтинг корпоративного управління (РКУ).

Основними компонентами, за якими здійснюється оцінювання, є:

1. Структура власності.

 Прозорість структури власності.

 Концентрація власності і вплив з боку власників.

2. Відносини з фінансово зацікавленими сторонами.

 Регулярність проведення зборів акціонерів, можливість участі в них й одержання відповідної інформації.

 Процедури голосування і регламент ведення зборів акціонерів.

 Права власності (реєстрація і передача, рівність прав власності).

3. Фінансова прозорість і розкриття інформації.

 Прийняті стандарти розкриття інформації.

 Своєчасність і доступність інформації, що розкривається.

 Незалежність аудитора, його статус.

4. Структура і методи роботи ради директорів і керівника компанії.

 Структура і склад ради директорів.

 Роль і ефективність ради директорів.

 Роль і незалежність невиконавчих директорів.

 Політика щодо винагороди, оцінки результатів роботи і посадових переміщень директорів і менеджерів.

Інший рейтинг корпоративного управління, відомий як «СОRЕ-рейтинг», запропонував російський Інститут корпоративного права і управління (ІКПУ). Розробка методики проводилася фахівцями ІКПУ за участі членів Експертної ради, до якої входять західні та російські фахівці в галузі корпоративного управління, глави найбільших інвестиційних фондів, експерти Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції і розвитку.

Оцінка стану корпоративного управління в компанії здійснюється за 200-бальною шкалою, від 1 (найнижчий рівень) до 200 (найвищий рівень) балів, за такими параметрами:

1. Політика компанії в галузі розкриття інформації.

2. Структура акціонерного капіталу.

3. Діяльність ради директорів і менеджменту компанії.

4. Ризики корпоративного управління в компанії (розмивання капіталу, трансферне ціноутворення, виведення активів, реорганізація і т.п.).

5. Права акціонерів.