Політика підприємства у сфері оборотного капіталу

Ключовою у реалізації стратегії підприємства є проблема достатності оборотних активів, механізм їх планування і поповнення, аналіз ефективності використання.

Прочитайте та законспектуйте основні поняття  

Управління оборотними активами являє собою найбільш містку частину операцій фінансового менеджменту і включає такі елементи:

– облік усіх складових оборотних активів за звітний період;

– аналіз стану причин негативного стану з обіговістю оборотних активів;

– розробку і впровадження в практику роботи підприємства сучасних методів управління оборотними активами;

– контроль за поточним станом найважливіших елементів оборотних активів у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.

Політика управління оборотними активами важлива насамперед з позиції забезпечення безперервності й ефективності поточної діяльності підприємства. У процесі цієї діяльності відбувається зміна величини оборотних активів, що супроводжується зміною короткострокових пасивів. Обидва ці суб'єкти обліку розглядаються, як правило, спільно в рамках політики управління чистим оборотним капіталом (ЧОК).

З позиції факторного аналізу прийнято виділяти такі компоненти чистого оборотного капіталу: виробничі запаси (ВЗ), дебіторська заборгованість (ДЗ), грошові кошти (ГК), короткострокові пасиви (КП).

 
 
Прочитайте та законспектуйте модель факторного аналізу

Для факторного аналізу використовується така модель:

ЧОК = ОК – КП = ВЗ + ДЗ + ГК – КП, (1)

де ОК – оборотний капітал.

Однією з основних складових оборотного капіталу є виробничі запаси підприємства, що включають у себе: сировину і матеріали, незавершене виробництво, готову продукцію, інші запаси. Підприємство вкладає свої кошти у створення запасів, збільшуючи загальні витрати. Ці витрати пов'язані зі зберіганням запасів на складі і з ризиком псування й застаріння товарів, а також з поставленої в обов'язок вартістю капіталу, тобто нормою прибутку, що могла бути отримана в результаті інших інвестиційних рішень з еквівалентним ступенем ризику. Фінансовий менеджер повинен виявити результат і витрати, пов'язані зі зберіганням запасів, і прийняти розумне рішення.

Дебіторська заборгованість є важливим компонентом оборотного капіталу. Більшу частину дебіторської заборгованості становлять неоплачені рахунки за поставлену продукцію. Одним із завдань фінансового менеджера з управління дебіторською заборгованістю є визначення ступеня ризику неплатоспроможності покупця, розрахунок прогнозного значення резерву за сумнівними боргами. Фінансовий менеджер має також розробити рекомендації щодо роботи з фактичними або потенційно неплатоспроможними покупцями.

Кошти та їх еквіваленти є найбільш ліквідною частиною оборотного капіталу. До коштів належать гроші в касі, на розрахункових і депозитних рахунках. До еквівалентів коштів належать ліквідні короткострокові фінансові вкладення: цінні папери інших підприємств, білети державної скарбниці, державні облігації та цінні папери місцевих органів влади. Фінансовому менеджеру необхідно вирішити питання про оптимальний запас наявних коштів.

Короткострокові пасиви (поточні зобов'язання) – це зобов'язання підприємства перед постачальниками, працівниками, банками, державою та іншими. Як правило, основна питома вага в поточних зобов'язаннях припадає на банківські позички і неоплачені рахунки інших підприємств. Фінансовому менеджеру в цьому питанні доводиться вирішувати завдання, за рахунок яких коштів підприємство може забезпечити розв'язання проблеми короткострокового фінансування.

Аналіз стану оборотних активів та їхніх окремих елементів, а також показників їх оборотності дозволяє:

– підвищити ефективність використання коштів у поточній діяльності підприємства;

– визначити ліквідність балансу, тобто можливість своєчасного погашення короткострокових зобов'язань;

– з'ясувати напрямки вкладення чистого оборотного капіталу протягом фінансового циклу для оцінки надлишку або нестачі окремих елементів оборотних коштів.

У процесі виробничої діяльності відбувається постійна трансформація окремих елементів оборотних коштів. Підприємство купує сировину і матеріали, виробляє продукцію, потім продає її, як правило, в кредит. У результаті утворюється дебіторська заборгованість, що через певний час перетворюється в кошти.

 
 
Прочитайте та законспектуйте формулу руху оборотних коштів

Формула руху оборотних коштів може бути подана у вигляді:

Політика підприємства у сфері оборотного капіталу - student2.ru (2)

де К – кошти, авансовані в оборотні активи;

МВЗ – матеріально-виробничі запаси;

НЗВ – незавершене виробництво;

ГП – готова продукція на складі та у відвантаженні;

К/ – кошти у формі виручки від реалізації товару.

Циркуляційна природа оборотних активів має ключове значення в управлінні чистим оборотним капіталом. Мінімальне значення даного показника рекомендується встановлювати не нижче 10% загального обсягу оборотних активів. Чим вище даний показник, тим стійкіший фінансовий стан підприємства, тим більше в нього можливостей для проведення незалежної фінансової політики.

Наши рекомендации