Оформлення контрольної роботи

Контрольна робота повинна бути відповідним чином оформлена.

Робота може бути виконана в рукописному варіанті або надрукована з використанням ПЕОМ. Текст роботи, заголовки, таблиці, рисунки, додатки мають бути виконані в одному кольорі.

Текст має бути написаним (надрукованим) на одній стороні стандартного білого аркуша формату А4 (210×297 мм) з дотриманням таких розмірів поля: верхнє, нижнє, ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм. Не допускається виділення поля будь-якими рамками.

При комп’ютерному наборі тексту слід використовувати 14 розмір шрифту Times New Roman, міжрядковий інтервал 1,5. Мінімальна висота рукописного шрифту 1,8 мм із кількістю рядків на сторінці – до 30.

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами. Номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Контрольна робота починається з інформаційно-вступної частини, яка містить титульний аркуш (додаток А). Далі розміщується зміст, у якому зазначаються назви всіх структурних елементів контрольної роботи: розділів, підрозділів та пунктів основної частини.

Кожний розділ контрольної роботи слід починати з нової сторінки. Заголовки підрозділів пишуть на тій же сторінці, де був текст попереднього підрозділу, відступивши на 2 рядки.

Основну масу цифрової інформації роботи оформляють у таблицях. Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, якщо місця для неї на попередній недостатньо. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею симетрично до тексту. Слово «Таблиця» розміщують в правому верхньому куті з зазначенням її номера. Нумерація таблиць здійснюється наскрізно.

Кожен бібліографічний запис починають з нового рядка. На останньому аркуші списку використаних джерел автор роботи ставить свій підпис і дату закінчення роботи.

Додатки оформлюють розміщують у порядку появи посилань у тексті. При оформленні додатків на окремому аркуші друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ», по центру над заголовком пишеться слово «Додаток» з позначенням відповідної великої літери, наприклад «Додаток А».

ПЛАН І ПРОГРАМИ РОЗРОБКИ ТЕМ

КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

План

Вступ.

Розділ 1. Статистичний аналіз рівня та динаміки ... (в залежності від теми роботи)

1.1. Аналіз динаміки ... (в залежності від теми роботи)

1.2.Виявлення тенденцій ... (в залежності від теми роботи)

Розділ 2. Аналіз взаємозв’язків та вивчення факторів впливу ... (в залежності від теми роботи)

2.1. Застосування методу аналітичних групувань

2.2. Дисперсійний аналіз (кореляційно-регресійний аналіз)

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Варіант - 1

Статистичне вивчення основних засобів

Розділ 1 розкриває наявність, динаміку та структуру основних засобів сукупності, обраної об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати середньорічну вартість основних засобів підприємства шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки.

В пп. 1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію середньорічної вартості основних засобів та зобразити її графічно.

У розділі 2 для проведення аналітичного групування із додатку В слід відібрати наступні дані по сукупності підприємств:

- середньорічна вартість основних засобів підприємства, тис. грн.;

- чисельність працівників підприємства, осіб;

- площа сільськогосподарських угідь, га;

- виробництво валової продукції, тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.;

- собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. гривень.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- продуктивність праці середньорічного працівника;

- прибуток (збиток) підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- рівень рентабельності виробництва продукції;

- фондозабезпеченість;

- фондоозброєність;

- фондовіддачу.

Групування слід проводити за фондозабезпеченістю або фондоозброєністю.

У розділі 2 найбільш помітні залежності досліджуються за допомогою дисперсійного або кореляційно-регресійного аналізу. В якості факторної ознаки рекомендується взяти групувальну ознаку, результативних - продуктивність праці, рівень рентабельності або фондовіддачу. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» систематизуються результати досліджень в цілому. Робиться коротке резюме про суть категорії «основні засоби», види основних фондів підприємства, виявлені взаємозв’язки між фондозабезпеченістю та результативними показниками діяльності підприємства.

Варіант - 2

Статистичне вивчення оборотних активів

Розділ 1 розкриває наявність та динаміку оборотних активів, дебіторської заборгованості сукупності, обраної об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати середньорічну вартість оборотних активів, дебіторської заборгованості шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки.

В пп. 1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію зміни оборотних активів, дебіторської заборгованості та зобразити її графічно.

- середньорічна вартість майна підприємства, тис. грн.

- середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.;

- чисельність працівників підприємства, осіб;

- виробництво валової продукції, тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.;

- собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. гривень.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- питому вагу оборотних активів у майні;

- продуктивність праці середньорічного працівника;

- прибуток (збиток) підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- рівень рентабельності виробництва продукції;

- загальну рентабельність (збитковість) активів.

Групування слід проводити за питомою вагою оборотних активів у майні.

Найбільш помітні залежності досліджуються за допомогою дисперсійного або кореляційно-регресійного аналізу. В якості факторної ознаки рекомендується взяти групувальну ознаку, результативних - продуктивність праці, рівень рентабельності або загальну рентабельність активів.

У «Висновках» систематизуються результати досліджень в цілому. Робиться коротке резюме про суть категорії «оборотні активи» особливості динаміки та тенденцію цього показника в досліджуваній сукупності, виявлені взаємозв’язки з результативними показниками .

Варіант - 3

Статистичне вивчення доходів

Розділ 1 розкриває наявність, динаміку та структуру доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або операційних витрат сукупності, обраної об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати рівень доходів (витрат) обраної сукупності шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки. В пп. 1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію цього показника та зобразити її графічно.

- вартість основних засобів, тис. грн.;

- площа сільськогосподарських угідь, га;

- чисельність працівників підприємства, осіб;

- виробництво валової продукції, тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн;

- собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг),тис. гривень.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- прибуток (збиток) підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- рівень рентабельності виробництва продукції;

- загальну рентабельність основних засобів.

Групування слід проводити за рівнем рентабельності виробництва продукції. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу розміру підприємства, його доходів (витрат) тощо на показники економічної ефективності.

Найбільш помітні залежності досліджуються за допомогою дисперсійного або кореляційно-регресійного аналізу. В пп.2.2 в якості факторної ознаки рекомендується взяти рівень рентабельності виробництва продукції або продуктивність праці; результативної - загальну рентабельність основних засобів, рівень рентабельності виробництва. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» систематизуються результати досліджень. Робиться резюме про суть категорії «доходи» їх види, особливості динаміки та тенденцію доходів досліджуваного підприємства, виявлені взаємозв’язки між рівнем доходу підприємства та іншими показниками.

Варіант - 4

Статистичне вивчення капітальних вкладень

Розділ 1 розкриває наявність, динаміку та структуру капітальних вкладень сукупності, обраної об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати суму капітальних вкладень сукупності шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки. В пп. 1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію капітальних вкладень та зобразити її графічно.

У другому розділі слід дослідити ефективність капітальних вкладень.

У пп. 2.1 для проведення аналітичного групування із додатку В слід відібрати наступні дані по сукупності підприємств:

- сума капітальних вкладень підприємства, тис. грн.;

- середньорічна вартість основних засобів підприємства, тис. грн.;

- чисельність працівників підприємства, осіб;

- виробництво валової продукції, тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.;

- собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. гривень.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- продуктивність праці середньорічного працівника;

- прибуток (збиток) підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- рівень рентабельності виробництва продукції;

- фондовіддачу.

Групування слід проводити за досліджуваним показником.

У «Висновках» систематизуються результати досліджень в цілому. Робиться коротке резюме про суть категорій «капітальні вкладення», особливості динаміки та тенденцію капітальних вкладень в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між досліджуваним показником та результативними показниками діяльності підприємства.

Варіант - 5

Статистичне вивчення інвестиційної діяльності

Розділ 1 розкриває наявність, динаміку та структуру інвестицій сукупності, обраної об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати суму інвестицій сукупності шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки. В пп. 1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію інвестицій та зобразити її графічно.

У другому розділі слід дослідити ефективність інвестиційної діяльності.

- загальна сума інвестицій підприємства, тис. грн.;

- середньорічна вартість основних засобів підприємства, тис. грн.;

- чисельність працівників підприємства, осіб;

- виробництво валової продукції, тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.;

- собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. гривень.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- продуктивність праці середньорічного працівника;

- прибуток (збиток) підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- рівень рентабельності виробництва продукції;

- фондовіддачу.

Групування слід проводити за досліджуваним показником.

У «Висновках» систематизуються результати досліджень в цілому. Робиться коротке резюме про суть категорій «інвестиції», особливості динаміки та тенденцію інвестицій в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між досліджуваним показником та результативними показниками діяльності підприємства.

Варіант - 6

Статистичне вивчення витрат

Розділ 1 розкриває наявність, динаміку та структуру операційних витрат сукупності, обраної об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати рівень операційних витрат обраної сукупності шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки. В пп. 1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію цього показника та зобразити її графічно.

- вартість майна підприємства, тис. грн.;

- площа сільськогосподарських угідь, га;

- чисельність працівників підприємства, осіб;

- виробництво валової продукції, тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн;

- собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг),тис. гривень.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- прибуток (збиток) підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- рівень рентабельності виробництва продукції;

- загальну рентабельність майна.

Групування слід проводити за рівнем рентабельності. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу розміру підприємства, його доходів (витрат) тощо на показники економічної ефективності.

Найбільш помітні залежності досліджуються за допомогою дисперсійного або кореляційно-регресійного аналізу. В пп.2.2 в якості факторної ознаки рекомендується взяти рівень рентабельності виробництва продукції або продуктивність праці; результативної - загальну рентабельність капіталу, рівень рентабельності виробництва. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» систематизуються результати досліджень. Робиться резюме про суть категорії «витрати» їх види, особливості динаміки та тенденцію витрат досліджуваного підприємства, виявлені взаємозв’язки між рівнем витрат підприємства та іншими показниками.

Варіант - 7

Статистичне вивчення фінансових результатів

Розділ 1 розкриває динаміку прибутку (збитку) від реалізації продукції галузі, обраної об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати суму прибутку (збитку) галузі за видом діяльності шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки. В пп. 1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію цього показника та зобразити її графічно.

- площа сільськогосподарських угідь, га;

- чисельність працівників по підприємству, осіб;

- виробництво валової продукції, тис. грн.;

- вартість основних засобів, тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції, тис. грн.;

- собівартість реалізованої продукції, тис. гривень.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- прибуток (збиток) підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- рівень рентабельності виробництва продукції;

- виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь;

- фондовіддачу;

- продуктивність праці.

Групування слід проводити за прибутком (збитком). За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу розміру (площі підприємства, вартості його капіталу та виробництва валової продукції) та показників використання ресурсного потенціалу (продуктивність праці, фондовіддача) на рівень його прибутку на інші показники економічної ефективності.

В якості факторної ознаки рекомендується взяти вартість валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, результативної – рівень рентабельності; виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь слід взяти як результативну ознаку, а як факторну – продуктивність праці середньорічного працівника або фондовіддачу.

У «Висновках» систематизуються результати досліджень в цілому. Робиться коротке резюме про суть категорій «прибуток», «збиток», особливості динаміки та тенденцію фінансових результатів досліджуваного підприємства, виявлені взаємозв’язки між рівнем прибутку (збитку) та іншими показниками.

Варіант - 8

Статистичне вивчення наявності, руху та використання

трудових ресурсів

Розділ 1 розкриває динаміку показника середньорічної чисельності працівників сфери діяльності, обраної об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну середньорічної чисельності працівників шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки. В пп. 1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію цього показника та зобразити її графічно.

- витрати на оплату праці, тис. грн.;

- чисельність працівників, осіб;

- виробництво валової продукції, тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.;

- собівартість реалізованої продукції, тис. гривень.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- середньорічну заробітну плату одного працівника,

- продуктивність праці середньорічного працівника;

- прибуток (збиток) підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- рівень рентабельності виробництва продукції.

Групування слід проводити за рівнем продуктивності праці. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу продуктивності праці на її оплату, а також щодо впливу оплати праці на показники економічної ефективності.

Найбільш помітні залежності досліджуються за допомогою дисперсійного або кореляційно-регресійного аналізу. В якості факторної ознаки рекомендується взяти продуктивність праці, результативних – оплату праці, рівень рентабельності виробництва продукції. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» систематизуються результати досліджень в цілому. Робиться коротке резюме про суть категорії «трудові ресурси», показники ефективності їх використання, особливості динаміки та тенденцію чисельності працівників в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем продуктивності та оплати праці.

Варіант - 9

Статистичне вивчення витрат праці та її продуктивності

Розділ 1 розкриває динаміку показника виробництво валової продукції на одного середньорічного працівника (або на відпрацьовану людино-годину), обраної сукупності дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну продуктивності праці шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки. В пп. 1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію цього показника та зобразити її графічно.

- витрати на оплату праці, тис. грн.;

- чисельність працівників, осіб;

- виробництво валової продукції, тис. грн.;

- вартість основних засобів, тис. грн.;

- виробництво валової продукції, тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.;

- собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг),тис. гривень.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- середньорічну заробітну плату одного працівника,

- продуктивність праці середньорічного працівника;

- фондоозброєність;

- прибуток (збиток) підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- рівень рентабельності виробництва продукції.

Найбільш помітні залежності досліджуються за допомогою дисперсійного або кореляційно-регресійного аналізу. В якості факторної ознаки рекомендується взяти продуктивність праці, результативних – оплату праці, рівень рентабельності виробництва продукції. Або продуктивність праці слід взяти як результативну ознаку, а фондоозброєність – як факторну.

У «Висновках» систематизуються результати досліджень. Робиться коротке резюме про суть категорії «продуктивність праці», систему її показників, особливості динаміки та тенденцію продуктивності праці в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем продуктивності праці та результатами діяльності підприємства. Вказуються головні фактори, шляхи і резерви росту продуктивності праці. Вносяться пропозиції щодо використання виявлених резервів підвищення продуктивності праці.

Варіант - 10

Статистичне вивчення витрат на оплату праці

Розділ 1 розкриває динаміку показника середньорічної заробітної плати працівника сфери діяльності, обраної об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну середньорічної заробітної плати одного працівника галузі шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки. В пп.1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію цього показника та зобразити її графічно.

Для проведення аналітичного групування із додатку В слід відібрати наступні дані по сукупності підприємств:

- витрати на оплату праці (по підприємству, галузі рослинництва або тваринництва), тис. грн.;

- чисельність працівників (по підприємству, галузі рослинництва або тваринництва), осіб;

- виробництво валової продукції (по підприємству, галузі рослинництва або тваринництва), тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.;

- собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. гривень.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- середньорічну заробітну плату одного працівника,

- продуктивність праці середньорічного працівника;

- прибуток (збиток) підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- рівень рентабельності виробництва продукції.

Групування слід проводити за рівнем заробітної плати середньорічного працівника. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу продуктивності праці на її оплату, а також щодо впливу оплати праці на показники економічної ефективності.

Найбільш помітні залежності досліджуються за допомогою дисперсійного або кореляційно-регресійного аналізу. В якості факторної ознаки рекомендується взяти групувальну ознаку, результативних – продуктивність праці, рівень рентабельності виробництва продукції. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» систематизуються результати досліджень в цілому. Робиться коротке резюме про суть категорії «оплата праці», показники її рівня, особливості динаміки та тенденцію рівня оплати праці в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем оплати та продуктивності праці, виноситься пропозиції по вдосконаленню форм оплати праці.

Варіант - 11

Статистичне вивчення валової продукції

Розділ 1 розкриває динаміку показника валової продукції сукупності, обраної об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну обсягів валової продукції підприємства шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки. В пп. 1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію цього показника та зобразити її графічно.

- середньорічна вартість майна підприємства, тис. грн.;

- площа сільськогосподарських угідь, га;

- чисельність працівників, осіб;

- виробництво валової продукції, тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції, тис. грн.;

- собівартість реалізованої продукції, тис. гривень.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- продуктивність праці середньорічного працівника;

- виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь;

- прибуток (збиток) підприємства від реалізації продукції;

- рівень рентабельності виробництва продукції.

Групування слід проводити за рівнем валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу ресурсного майна підприємства (вартості його активів, чисельності працівників та площі угідь) на обсяги валової продукції, а також щодо впливу рівня виробництва та реалізації продукції на інші показники економічної ефективності.

В якості факторної ознаки для дисперсійного або кореляційного аналізу рекомендується взяти вартість валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, результативної – рівень рентабельності; або виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь - як результативну ознаку, а як факторну – продуктивність праці середньорічного працівника.

У «Висновках» робиться резюме про суть категорії «валова продукція», особливості динаміки та тенденцію її рівня в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем досліджуваного показника та іншими показниками.

Варіант - 12

Статистичне вивчення товарної продукції

Розділ 1 розкриває динаміку показника товарної продукції сукупності, обраної об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну обсягів товарної продукції підприємства шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки. В пп. 1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію цього показника та зобразити її графічно.

- середньорічна вартість майна підприємства, тис. грн.;

- площа сільськогосподарських угідь, га;

- чисельність працівників, осіб;

- виробництво валової продукції, тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції, тис. грн.;

- собівартість реалізованої продукції, тис. гривень.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- продуктивність праці середньорічного працівника;

- виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь;

- прибуток (збиток) підприємства від реалізації продукції;

- рівень рентабельності виробництва продукції.

Групування слід проводити за рівнем валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу ресурсного майна підприємства (вартості його активів, чисельності працівників та площі угідь) на обсяги товарної продукції, а також щодо впливу рівня виробництва та реалізації продукції на інші показники економічної ефективності.

В якості факторної ознаки для дисперсійного або кореляційного аналізу рекомендується взяти вартість товарної продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, результативної – рівень рентабельності; або виробництво товарної продукції на 100 га сільськогосподарських угідь - як результативну ознаку, а як факторну – продуктивність праці середньорічного працівника.

У «Висновках» робиться резюме про суть категорії «товарна продукція», особливості динаміки та тенденцію її рівня в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем досліджуваного показника та іншими показниками.

Варіант - 13

Статистичне вивчення виробництва зернової продукції

Розділ 1 теоретично розкриває суть категорій «валова зернова продукція», «товарна зернова продукція», їх складові та порядок визначення. Вивчається динаміка показника валового виробництва зернової продукції по сукупності, обраній об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну обсягів виробництва зернової продукції шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки.

В пп. 1.2 за допомогою прийомів укрупнення періодів, розрахунку ковзної середньої, аналітичного вирівнювання потрібно визначити тенденцію цього показника та зобразити її графічно.

За результатами розрахунків формулюють висновки.

У розділі 2 слід виявити причинно-наслідкові зв’язки між показниками виробництва зернової продукції. У пп. 2.1 проводиться систематизація і класифікація основних факторів, що впливають на рівень виробництва. Для проведення аналітичного групування (у пп. 2.1.) із додатку В слід відібрати наступні дані по сукупності підприємств:

- валове виробництво, ц;

- площа посіву, га;

- загальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.;

- витрати праці на виробництво продукції, тис. люд.-г;

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- урожайність, ц з га;

- собівартість 1 ц продукції, грн.;

- витрати праці на 1 га посівної площі, люд.-г;

- витрати праці на 1 ц продукції, люд.-г;

Групування слід проводити за рівнем урожайності. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу урожайності на інші показники галузі.

В якості факторної ознаки для дисперсійного аналізу рекомендується взяти групувальну ознаку з пп. 2.1, результативної – собівартість 1 ц продукції. Для кореляційно-регресійного аналізу урожайність слід взяти як результативну ознаку, а як факторну – витрати праці на 1 га. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» робиться резюме про суть категорії «валове виробництво», особливості його визначення щодо зернової продукції, охарактеризувати динаміку та тенденцію виробництві певного виду зернової продукції в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем досліджуваного показника та іншими показниками.

Варіант - 14

Статистичне вивчення виробництва цукрових буряків

Розділ 1 теоретично розкриває суть категорій «валова продукція», «товарна продукція», їх складові та порядок визначення. Вивчається динаміка показника валового виробництва цукрових буряків по сукупності, обраній об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну обсягів виробництва даної продукції шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки.

За результатами розрахунків формулюють висновки.

У розділі 2 слід виявити причинно-наслідкові зв’язки між показниками виробництва цукрових буряків. У пп. 2.1 проводиться систематизація і класифікація основних факторів, що впливають на рівень виробництва даної продукції. Для проведення аналітичного групування (у пп. 2.1.) із додатку В слід відібрати наступні дані по сукупності підприємств:

- валове виробництво, ц;

- площа посіву, га;

- загальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.;

- витрати праці на виробництво продукції, тис. люд.-г;

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- урожайність, ц з га;

- собівартість 1 ц продукції, грн.;

- витрати праці на 1 га посівної площі, люд.-г;

- витрати праці на 1 ц продукції, люд.-г;

Групування слід проводити за рівнем урожайності цукрових буряків. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу урожайності цукрових буряків на інші показники галузі.

В якості факторної ознаки для дисперсійного аналізу рекомендується взяти групувальну ознаку з пп. 2.1, результативної – собівартість 1 ц продукції. Для кореляційно-регресійного аналізу урожайність цукрових буряків слід взяти як результативну ознаку, а як факторну – витрати праці на 1 га посіву. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» робиться резюме про суть категорії «валове виробництво», особливості його визначення щодо конкретного виду продукції, охарактеризувати динаміку та тенденцію виробництва цукрових буряків в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем досліджуваного показника та іншими показниками.

Варіант - 15

Статистичне вивчення виробництва продукції молочного скотарства

Розділ 1 теоретично розкриває суть категорій «валова продукція», «товарна продукція» молочного скотарства, їх складові та порядок визначення. Вивчається динаміка показника валового виробництва даного виду продукції (молока) по сукупності, обраній об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну обсягів виробництва молока по підприємству шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки.

За результатами розрахунків формулюють висновки.

У розділі 2 слід виявити причинно-наслідкові зв’язки між показниками виробництва молока. У пп. 2.1 проводиться систематизація і класифікація основних факторів, що впливають на рівень виробництва молока. Для проведення аналітичного групування (у пп. 2.1.) із додатку В слід відібрати наступні дані по сукупності підприємств:

- валове виробництво молока, ц;

- поголів’я корів, гол.;

- загальні витрати на виробництво молока, тис. грн.;

- витрати праці на виробництво продукції, тис. люд.-г;

- витрати кормів, ц к. од.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- середню продуктивність однієї голови: середньорічний надій від однієї корови, кг;

- собівартість 1 ц молока, грн.;

- витрати кормів на 1 корову, ц к. од.;

- витрати праці на 1 корову, люд.-г;

- витрати праці на 1 ц продукції, людино-годин.

Групування слід проводити за рівнем середньорічного надою на одну корову, кг. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу продуктивності тварин на інші показники галузі тваринництва.

В якості факторної ознаки для дисперсійного аналізу рекомендується взяти групувальну ознаку з пп. 2.1, результативної – собівартість 1 ц молока. Для кореляційно-регресійного аналізу середньорічний надій на одну корову слід взяти як результативну ознаку, а як факторну – витрати кормів на одну корову. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» робиться резюме про суть категорії «валове виробництво», особливості його визначення щодо виробництва молока, охарактеризувати динаміку та тенденцію виробництві певного виду продукції в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем досліджуваного показника та іншими показниками.

Варіант - 16

Статистичне вивчення виробництва продукції м’ясного

скотарства

Розділ 1 теоретично розкриває суть категорій «валова продукція», «товарна продукція» галузі скотарства, їх складові та порядок визначення. Вивчається динаміка показника валового виробництва продукції по сукупності, обраній об’єктом дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну обсягів виробництва середньорічного приросту ВРХ шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки.

За результатами розрахунків формулюють висновки.

У розділі 2 слід виявити причинно-наслідкові зв’язки між показниками виробництва середньорічного приросту ВРХ. У пп. 2.1 проводиться систематизація і класифікація основних факторів, що впливають на рівень виробництва продукції м’ясного скотарства. Для проведення аналітичного групування (у пп. 2.1.) із додатку В слід відібрати наступні дані по сукупності підприємств:

- валове виробництво середньорічного приросту ВРХ, ц;

- поголів’я тварин, гол.;

- загальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.;

- витрати праці на виробництво продукції, тис. люд.-г;

- витрати кормів, ц к. од.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- середню продуктивність однієї голови: середньорічний приріст однієї голови відгодівельного стада, ц;

- собівартість 1 ц приросту ВРХ, грн.;

- витрати кормів на 1 голову, ц к. од.;

- витрати праці на 1 голову, люд.-г;

- витрати праці на 1 ц продукції, людино-годин.

Групування слід проводити за рівнем продуктивності тварин: середньорічний приріст ВРХ. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу продуктивності тварин на інші показники галузі м’ясного скотарства.

В якості факторної ознаки для дисперсійного аналізу рекомендується взяти групувальну ознаку з пп. 2.1, результативної – собівартість 1 ц продукції. Для кореляційно-регресійного аналізу продуктивність тварин, а саме середньорічний приріст, слід взяти як результативну ознаку, а як факторну –витрати кормів на одну голову. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» робиться резюме про суть категорії «валове виробництво», особливості його визначення щодо конкретного виду продукції, охарактеризувати динаміку та тенденцію виробництві певного виду продукції в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем досліджуваного показника та іншими показниками.

Варіант - 17

Статистичне вивчення собівартості зернової продукції

Розділ 1 теоретично розкриває суть категорії «собівартість», її складові та порядок визначення, розкриває динаміку показника собівартість 1 центнера зернової продукції, обраного об’єкту дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну виробничої собівартості центнера зернової продукції шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки.

За результатами проведеного аналізу зробити висновки.

У розділі 2 слід виявити причинно-наслідкові зв’язки між показниками виробництва зернової продукції. У пп. 2.1 проводиться систематизація і класифікація основних факторів, що впливають на рівень собівартості виробництва зернової продукції.

Для проведення аналітичного групування (у пп. 2.1.) із додатку В слід відібрати наступні дані по сукупності підприємств:

- валове виробництво зерна, ц;

- площа посіву, га;

- загальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.;

- витрати праці на виробництво продукції, тис. люд.-г;

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- собівартість 1 ц зерна, грн.;

- урожайність, ц з 1 га;

- витрати праці на 1 ц продукції, люд.-год;

Групування слід проводити за рівнем собівартості 1 центнера зернової продукції. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу на рівень собівартості зерна інших показників галузі.

Найбільш помітні залежності досліджуються за допомогою дисперсійного або кореляційно-регресійного аналізу. В якості результативної ознаки рекомендується взяти собівартість 1 центнера зернової продукції, факторних - урожайність, витрати праці на центнер продукції. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» робиться коротке резюме про суть категорії «собівартість», особливості її визначення щодо конкретного виду продукції, охарактеризувати динаміку та тенденцію собівартості одиниці певного виду продукції в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем досліджуваного показника та іншими показниками.

Варіант - 18

Статистичне вивчення собівартості цукрових буряків

Розділ 1 теоретично розкриває суть категорії «собівартість», її складові та порядок визначення, розкриває динаміку показника собівартості 1 центнера цукрових буряків, обраного об’єкту дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну виробничої собівартості центнера цукрових буряків шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки.

За результатами проведеного аналізу зробити висновки.

- валове виробництво цукрових буряків, ц;

- площа посіву, га;

- загальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.;

- витрати праці на виробництво продукції, тис. люд.-г;

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- собівартість 1 ц цукрових буряків, грн.;

- урожайність, ц з га;

- витрати праці на 1 ц продукції, люд.-г;

Групування слід проводити за рівнем собівартості 1 центнера цукрових буряків. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу на рівень собівартості інших показників галузі.

Найбільш помітні залежності досліджуються за допомогою дисперсійного або кореляційно-регресійного аналізу. В якості результативної ознаки рекомендується взяти собівартість 1 центнера цукрових буряків, факторних – урожайність з 1 га, витрати праці на центнер продукції. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» робиться коротке резюме про суть категорії «собівартість», особливості її визначення щодо цукрових буряків, охарактеризувати динаміку та тенденцію собівартості одиниці певного виду продукції в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем досліджуваного показника та іншими показниками.

Варіант - 19

Статистичне вивчення собівартості молока

Розділ 1 теоретично розкриває суть категорії «собівартість», її складові та порядок визначення, розкриває динаміку показника собівартості 1 центнера молока, обраного об’єкту дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну виробничої собівартості 1 центнера молока шляхом визначення аналітичних показників ряду динаміки.

За результатами проведеного аналізу зробити висновки.

У розділі 2 слід виявити причинно-наслідкові зв’язки між показниками виробництва молокопродукції. У пп. 2.1 проводиться систематизація і класифікація основних факторів, що впливають на рівень собівартості виробництва молока.

- валове виробництво молока, ц;

- поголів’я тварин, гол.;

- загальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.;

- витрати праці на виробництво продукції, тис. люд.-г;

- витрати кормів, ц к. од.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- середньорічний надій однієї корови, кг;

- собівартість 1 ц молока, грн.;

- витрати кормів на ц продукції, ц к. од.;

- витрати праці на 1 ц продукції, людино-годин.

Групування слід проводити за рівнем собівартості 1 центнера молока. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу на рівень собівартості інших показників галузі.

Найбільш помітні залежності досліджуються за допомогою дисперсійного або кореляційно-регресійного аналізу. В якості результативної ознаки рекомендується взяти собівартість 1 центнера молока, факторних - продуктивність тварин: середньорічний надій на одну корову, витрати праці на центнер молока. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» робиться коротке резюме про суть категорії «собівартість», особливості її визначення щодо молокопродукції, охарактеризувати динаміку та тенденцію собівартості одиниці продукції в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем досліджуваного показника та іншими показниками.

Варіант - 20

Статистичне вивчення собівартості продукції

м’ясного скотарства

Розділ 1 теоретично розкриває суть категорії «собівартість», її складові та порядок визначення, розкриває динаміку показника собівартість 1 центнера продукції м’ясного скотарства, обраного об’єкту дослідження, не менш ніж за п’ять останніх років.

У підрозділі 1.1 слід проаналізувати зміну виробничої собівартості 1 центнера середньорічного приросту ВРХ визначення аналітичних показників ряду динаміки.

За результатами проведеного аналізу зробити висновки.

У розділі 2 слід виявити причинно-наслідкові зв’язки між показниками виробництва продукції галузі м’ясного скотарства. У пп. 2.1 проводиться систематизація і класифікація основних факторів, що впливають на рівень собівартості виробництва приросту ВРХ.

- валове виробництво середньорічного приросту ВРХ, ц;

- поголів’я тварин, гол.;

- загальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.;

- витрати праці на виробництво продукції, тис. люд.-г;

- витрати кормів, ц к. од.

На базі відібраних показників слід розрахувати:

- середню продуктивність однієї голови: середньорічний приріст однієї голови відгодівельного стада, ц;

- собівартість 1 ц середньорічного приросту ВРХ, грн.;

- витрати кормів на ц продукції, ц к. од.;

- витрати праці на 1 ц продукції, людино-годин.

Групування слід проводити за рівнем собівартості 1 центнера продукції. За результатами групування слід зробити висновки щодо впливу на рівень собівартості інших показників галузі.

Найбільш помітні залежності досліджуються за допомогою дисперсійного або кореляційно-регресійного аналізу. В якості результативної ознаки рекомендується взяти собівартість 1 центнера приросту ВРХ, факторних - продуктивність тварин: середньорічний приріст однієї голови відгодівельного стада, витрати праці на центнер продукції. Особливу увагу слід звернути на економічну інтерпретацію результатів розрахунків.

У «Висновках» робиться коротке резюме про суть категорії «собівартість», особливості її визначення щодо конкретного виду м’ясної продукції, охарактеризувати динаміку та тенденцію собівартості одиниці середньорічного приросту ВРХ в досліджуваному підприємстві, виявлені взаємозв’язки між рівнем досліджуваного показника та іншими показниками.

Д О Д А Т К И

Додаток А

Полтавська державна аграрна академія

Навчально-науковий інститут економіки та бізнесу

Факультет обліку та фінансів

Кафедра економічної теорії та економічних досліджень

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

по дисципліні «СТАТИСТИКА»

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

факультету _________________________