Проте, окрім цих загальних причин необхідності кредиту, є ряд специфічних чинників, які її деталізують

ТЕМА 10. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ

10.1. Загальні передумови та економічні чинники, що обумовлюють необхідність кредиту

10.2. Сутність та структура кредиту

10.3. Теоретичні концепції кредиту

10.4. Стадії та закономірності руху кредиту. Принципи кредитування

10.5 Функції кредиту.

10.1. Загальні передумови та економічні чинники, ЩО ОБУМОВЛЮЮТЬ необхіднІстЬ кредиту

КРЕДИТ IСНУВАВ НЕ ЗАВЖДИ. Його винайдення вважають одним з найгеніальніших відкриттів людства поряд із винайденням грошей. ПРИЧИНИ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ СЛІД ШУКАТИ НАСАМПЕРЕД НЕ У СФЕРІ ВИРОБ­НИЦТВА, А У СФЕРІ ОБМІНУ, де продавці товарів протистоять один одному як власники, як юридично самостійні особи.

Коли товарно-грошові відносини стали більш-менш регулярними, взаємовiдносини мiж товаровиробниками іноді набували особливого характеру: продавцеві пот­рiбно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити. За наявності довіри продавця до покупця товар був проданий з відстрочкою платежу, у кредит.

ПІЗНІШЕ КРЕДИТ РОЗВИВАВСЯ, І НЕОБХІДНІСТЬ У НЬОМУ СТАЛА ОБУМОВЛЮВАТИСЯ НЕ ТІЛЬКИ ПОТРЕБАМИ СФЕРИ ОБМІНУ, А Й ІНШИХ СФЕР СУСПІЛЬНОГО ВІДТВОРЕННЯ — ВИРОБНИЦТВА, СПОЖИВАННЯ.

В умовах сучасного розвитку товарного виробництва, внаслiдок спецiалiзацiї виробників на виготовленні певних товарів i викликаного нею кооперування, суспільне виробництво перетворилось у свого роду величезний замкнутий ланцюг тісно пов’язаних між собою товарно-грошовими відносинами ланок — товаровиробників, продавців, споживачів. I щонайменше порушення у будь-якiй iз цих ланок може призвести до того, що може бути порушений нормальний обмін товарами мiж окремими учасниками товарно-грошових відносин, тоб­то цей ланцюг може «розірватись».

Щоб уникнути кризових явищ як в окремих товаровиробників, так і в процесі всього суспільного виробництва, і використовується кредит. Саме він забезпечує можливість безперебійно здійснювати виробництво товарів та обмін ними. Звідси ІСНУВАННЯ ТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА І ПОВ’ЯЗАНОГО З НИМ ТОВАРНОГО ОБIГУ Є НАЙБІЛЬШ ЗАГАЛЬНОЮ ЕКОНОМІЧНОЮ ПРИЧИНОЮ НЕОБХІДНОСТІ КРЕДИТУ.

Кредит необхiдний уже функцiо­нуючому товаровиробникові, однак ще бiльш вiн потрiбний тому, хто лише бажає органiзувати власне виробництво. Приблизно така ж ситуація ви­никає й у сфері споживання. Зазвичай у молодих людей потреби перевищують їх доходи, тому часто у них виникає необхідність одержати кредит. Подібна ситуація нерідко виникає й у держави в цілому, що також зумовлює потребу в кредиті. Отже, без кредиту нормальне функцiонування товарного виробництва, товарного обігу та споживання у сучасному суспiльствi взагалi неможливе.

ПРОТЕ, ОКРІМ ЦИХ ЗАГАЛЬНИХ ПРИЧИН НЕОБХІДНОСТІ КРЕДИТУ, Є РЯД СПЕЦИФІЧНИХ ЧИННИКІВ, ЯКІ ЇЇ ДЕТАЛІЗУЮТЬ.

Зокрема, КРЕДИТ МОЖЛИВИЙ ЛИШЕ ЗА ПЕВНИХ ПЕРЕДУМОВ. ОДНІЄЮ З НИХ СТАЛО МАЙНОВЕ РОЗШАРУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА у період розпаду первіснообщинного ладу, коли бідний мусив звертатися за позичкою до багатшого.

Через різні причини тимчасово вільна вартість у грошовій чи натуральній формі може бути в одних юридичних чи фізичних осіб, а потреба в їх запозиченні виникає в інших. ТОМУ НЕОБХІДНІСТЬ АКУМУЛЯЦІЇ ТИМЧАСОВО ВІЛЬНОЇ ВАРТОСТІ ДЛЯ НАДАННЯ ЇЇ В ПОЗИЧКУ Є ОДНІЄЮ З ОСНОВНИХ ПЕРЕДУМОВ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН.

Але для виникнення кредитних вiдносин насамперед потрiбно, щоб той, хто надає кредит, довiряв тому, хто хоче його отримати. Проте нині ця передумова часто відступає на другий план. ДЛЯ ВИНИКНЕННЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН І УКЛАДЕННЯ КРЕДИТНОЇ УГОДИ ПОТРIБНI ПЕВНI ГАРАНТIЇ ЙОГО ПОВЕРНЕННЯ, ОТРИМАНІ ЧИ ВІД САМОГО ПОЗИЧАЛЬНИКА (НАПРИКЛАД, У ВИГЛЯДI ЗАСТАВИ), ЧИ ВІД ТОГО, ХТО МАЄ ПЕВНИЙ КАПIТАЛ АБО МАЙНО, ЧИ ВІД СТРАХОВОЇ КОМПАНIЇ ТОЩО.

ОКРІМ ДОВІРИ, ОБОВ’ЯЗКОВОЮ ПЕРЕДУМОВОЮ ВИНИКНЕННЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН Є ЗБІГ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ КРЕДИТОРА І ПОЗИЧАЛЬНИКА. Забезпечення інтересів сторін кредитної угоди є результатом досягнутого ними компромісу.

УЧАСНИКИ КРЕДИТНОЇ УГОДИ МАЮТЬ БУТИ ЮРИДИЧНО САМОСТІЙ­НИМИ ОСОБАМИ. ФІЗИЧНІ Ж ОСОБИ МОЖУТЬ СТАТИ СУБ’ЄКТАМИ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН ЗА УМОВИ ЇХ ДІЄЗДАТНОСТІ З ПРАВОВОГО ПОГЛЯДУ. ЦЕ ТАКОЖ Є ОДНІЄЮ З ПЕРЕДУМОВ ВИНИКНЕННЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН. ТІ Й ТІ МУСЯТЬ БУТИ КРЕДИТОСПРОМОЖНИМИ.

ЩЕ ОДНІЄЮ ПЕРЕДУМОВОЮ ЦИХ ВІДНОСИН Є ОТРИМАННЯ ПОЗИЧАЛЬНИКОМ РЕГУЛЯРНИХ ДОХОДІВ, за рахунок яких він зможе погасити кредит. Як правило, за відсутності цієї передумови кредит не надається.

ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ — СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЩЕ ОДНІЄЮ НЕОДМІННОЮ ЕКОНОМІЧНОЮ ПЕРЕДУМОВОЮ ІСНУВАННЯ КРЕДИТУ Є ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ НА ЗАСАДАХ КОМЕРЦІЙНОГО ЧИ ГОСПОДАРСЬКОГО РОЗРАХУНКУ. У першому випадку діяльність підприємницької структури здійснюється, як кажуть, на свій страх і ризик. У другому випадку (діяльність на засадах госпрозрахунку) є можливість у разі необхідності отримати допомогу від свого вищого органу управління (міністерства, відомства тощо).

ПІД ВПЛИВОМ РІЗНИХ ЧИННИКІВ ПОТРЕБА ПІДПРИЄМСТВ У ОБОРОТНОМУ КАПІТАЛІ КОЛИВАЄТЬСЯ ЯК ПРОТЯГОМ ОДНОГО ЦИКЛУ, ТАК І (ОСОБЛИВО) В РІЗНИХ ЦИКЛАХ КРУГООБІГУ. ЦІ КОЛИВАННЯ БУВАЮТЬ ДВОХ ВИДІВ — СЕЗОННІ ТА ПОСТІЙНІ.

СЕЗОННІ КОЛИВАННЯ ПЕРЕВАЖНО ВИКЛИКАНІ ПРИРОДНИМИ ЧИННИКАМИ, А ПОСТІЙНІ— В ОСНОВНОМУ РІЗНИМИ ВИПАДКОВИМИ ПРИЧИНАМИ.

Індивідуальний кругообіг і оборот капіталу окремих суб’єктів господарювання тісно взаємопов’язаний: коли в одних із них виникає необхідність у кредиті, в інших у цей час кошти вивільняються.

Передбачити потребу в запозичених коштах на підприємствах із сезонним характером виробництва, до яких належать сільськогосподарські, торфодобувні підприємства, підприємства з вирощування і вилову риби, заготівлі лісу, заготівлі та перероблення сільськогосподарської сировини тощо, не дуже важко. Водночас на інших підприємствах у ці періоди з’являються тимчасово вільні кошти, котрі можуть бути надані в кредит ними безпосередньо або банками, де ці вільні кошти зберігаються.

Інакше відбувається процес кругообігу оборотного капіталу на підприємствах з несезонним характером виробництва.Однак і на цих підприємствах потреба в оборотному капіталі протягом року постійно коливається. Це пов’язано з нерівномірним надходженням і витрачанням товарно-матеріальних цінностей (сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, тари тощо), наростанням витрат на незавершене виробництво, випуском і реалізацією готової продукції та іншими чинниками. Такі коливання мають значно меншу і завчасно непередбачувану амплітуду.