Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах

ЗМІСТ

Стор.

Вступ ……………………………………………………………………….4

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки

при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах …………………..……7

Розрахункова методика РД 52.04.253-90 "Методика

прогнозирования масштабов заражения

сильнодействующими отравляющими веществами при

авариях (разрушениях) на химически опасных объектах

и транспорте" …………………………………………………………….7

Приклад виконання розділу згідно методики

РД 52.04.253-90 …………………………………………………………25

Розрахункова методика згідно зі спільним наказом

МНС, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінприроди

від 27.03.2001 № 73/82/64/122 «Про затвердження

Методики прогнозування наслідків виливу (викиду)

небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових

об’єктах і транспорті» ……………………………………………….30

Приклад виконання розділу згідно методики спільного наказу

№ 73/82/64/122 ……………………………………………………….51

Література 56

ВСТУП

З 2012 - 2013 навчального року планується введення в дипломні роботи (проекти) розділу "Цивільний захист" для студентів усіх спеціальностей і усіх форм навчання. Підставою для цього є:

- Наказ Міністерства освіти і науки "Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України" № 969/922/216 від 21.10.2010, п. 4.3;

- типова навчальна програма нормативної дисципліни "Цивільний захист" для вищих навчальних закладів для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями "спеціаліст", "магістр". Розділ 7. Київ 2011 р.

Вивчення дисципліни «Цивільний захист» і як фінальний етап виконання цього розділу в дипломних роботах (проектах) представляється досить важливим для майбутніх керівників усіх рангів, оскільки це пов'язано з безпекою виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій.

Недостатньо добре налагоджена система цивільного захисту або ії відсутність може привести до тяжких наслідків в НС. Як приклади нижче приведений ряд аварій, пов'язаних з викидом хімічно небезпечних речовин в атмосферу, :

- 1976 р. р. Севезо (Італія) - викид діоксину на хімічному підприємстві. Постраждало більше 1000 чол.;

- 1984 м. м. Бхопал (Індія) - аварійний викид на хімічно небезпечному об'єкті. Смерть 18 тис. чоловік (3 тис. загинули в день катастрофи). Загальна кількість потерпілих - до 600 тис. чоловік;

- 1988 м. м. Ярославль (Росія) - залізнична катастрофа з розливом гептилу. У зоні можливого ураження опинилися близько 3 тисяч чоловік.

- 1991 м. Мексика - залізнична катастрофа з розливом хлору. Постраждало 500 чоловік.

Цей сумний список можна продовжувати і далі. Слід сказати, що окрім аварій з викидом високотоксичних речовин існує небезпека радіаційних аварій, пожеж, біологічних заражень і природних стихійних лих, що частенько(нерідко) носять масштабний характер. Це дає основу говорити про актуальність перерахованих проблем, яки стосуються захисту персоналу і населення.

Ці питання покликане вирішувати міжнародне законодавство у сфері цивільного захисту, що має свої початки в Болонських деклараціях (1949 р.), після підписання, яких усі цивілізовані країни у світі ухвалили свої закони про цивільну оборону. Надалі це неодноразово підтверджувалося і розвивалося в різних міжнародних і європейських угодах.

У 1993 м. Україна ухвалила свій закон "Про Цивільну оборону України", в преамбулі якого декларується: «Кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від … керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування».

Згідно із статтею 8 цього Закону: «Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством». Відповідальність за організацію і стан ЦЗ несе начальник ЦЗ об'єкту - керівник підприємства, установи і організації.

Із діючого законодавства виходить, що випускник вищої школи повинен володіти питаннями організації Цивільного захисту на об'єктах економіки, куди входить наступний зразковий перелік:

- закупівля і зберігання засобів індивідуального захисту персоналу об'єкту;

- утримування захисних споруд на об'єкті;

- налагодження системи оповіщення про НС;

- прогнозування хімічної і радіаційної обстановки;

- розробка плану евакуації;

- поточне і перспективне планування заходів цивільного захисту;

- складання звітної документації в міністерство (відомство) і місцеві органи виконавчої влади;

- проведення навчань на об'єкті;

- створення невоєнізованих формувань на підприємстві;

- підготовка і перепідготовка керівного складу підприємства і так далі.

Тому, дипломований випускник вищого учбового закладу як економічних так і інженерних спеціальностей повинен володіти методиками оцінки збитку надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, які і мають бути представлені у відповідному розділі дипломної роботи (проекту).

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах

Під хімічною обстановкою при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) мають на увазі міру хімічного забруднення атмосфери і місцевості, яка впливає на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних і відновних робіт.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає рішення наступних завдань:

- визначення напряму осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного устаткування або місткостей для зберігання ХНР, за метеоданими;

- визначення розмірів зон забруднення місцевості за очікуваними значеннями доз ураження;

- визначення площі ураження ХНР;

- визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкту і тривалості вражаючої дії ХНР;

- визначення можливої ураження людей, що знаходяться у осередку зараження;

- порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

Нині для вирішення завдань прогнозування і оцінки хімічної обстановки допустимо використовувати дві методики [8], [7]. Користуючись першою з методик [8] можливо провести прогнозний розрахунок обстановки при аварії з практично будь-якими початковими умовами. Проте алгоритм рішення зв'язаний з деякою "громіздкістю" розрахунку. Друга методика [7] дозволяє інтенсифікувати прогноз оскільки він складається за допомогою таблиць. Проте вона має значні обмеження за розрахунком різноманітних аварійних ситуацій, що витікає з наявного "асортименту" приведених таблиць і умов в них. Як показують практичні розрахунки, то кінцеві результати, отримані в результаті обраховування однакових початкових даних за обома методиками, дуже близькі за своїми значеннями. Тому вибір методики розрахунку слід робити на підставі конкретних умов.

Розрахункова методика РД 52.04.253-90 "Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими отравляющими веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте"

При оцінці хімічної обстановки слід дотримуватися вимог, викладених в керівному документі РД 52.04.253-90 Ця методика дозволяє здійснювати прогнозування масштабів зон зараження при аваріях на технологічних місткостях і сховищах, при транспортуванні залізничним, трубопровідним і іншими видами транспорту, а також у разі руйнування хімічно небезпечних об'єктів.

Методика поширюється на випадок викиду ХНР в атмосферу в газоподібному, пароподібному або аерозольному стані.

Масштаби зараження ХНР залежно від їх фізичних властивостей і агрегатного стану розраховуються для первинної і вторинної хмари:

- для зріджених газів - окремо для первинного і вторинного;

- для стислих газів - тільки для первинного;

- для отруйних рідин, температура кипіння котрих вище за температуру довкілля, - тільки для вторинного.

Початковими даними для прогнозування масштабів зараження ХНР є:

- загальна кількість ХНР на об'єкті і дані про розміщення їх запасів в технологічних місткостях і трубопроводах;

- кількість ХНР, викинутих в атмосферу і характер їх розливу на підстилаючій поверхні ("вільно", "в піддон" або "в обвалування");

- висота піддону або обвалування складських місткостей;

- метеорологічні умови: температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м (на висоті флюгеру), ступінь вертикальної стійкості повітря.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження на випадок виробничих аварій як початкові дані рекомендується приймати: викид ХНР (Q₀) - кількість ХНР в максимальній за об'ємом одиничній місткості (технологічній, складській, транспортній та ін.), метеорологічні умови - інверсія, швидкість вітру 1 м/с.

Для прогнозу масштабів зараження безпосередньо після аварії повинні братися конкретні дані про кількість викинутої (пролитої) ХНР і реальні метеоумови.

Зовнішні межі зони зараження ХНР розраховуються за пороговою токсодозою при інгаляційній дії на організм.

Прийняті допущення

Місткості, що містять ХНР, при аваріях руйнуються повністю.

Товщина h шару рідини для ХНР, що розлилися вільно на підстилаючій поверхні, приймається рівною 0,05 м по усій площі розливу. Для ХНР, що розлилися в піддон або обвалування, визначається таким чином:

а) при розливах з місткостей, що мають самостійний піддон (обвалування):

h = H - 0,2,

де Н - висота піддону (обвалування), м;

б) при розливах з місткостей, що розташовані групою, мають загальний піддон (обвалування):

де Q₀ - кількість викинутої (пролитої) при аварії речовини, т;

d - щільність ХНР, т/м³;

F - реальна площа розливу в піддон (обвалування), м².

Граничний час перебування людей в зоні зараження і тривалість збереження незмінними метеорологічних умов (ступеню вертикальної стійкості атмосфери, напряму і швидкості вітру) складає 4 години. Після закінчення вказаного часу прогноз обстановки повинен уточнюватися.

При аваріях на газо- і продуктопроводах викид ХНР приймається рівним максимальній кількості ХНР, що міститься в трубопроводі між автоматичними відсікачами, наприклад, для аміакопроводів - 275 - 500 тонн.