Правові засади зовнішньоекономічних зносин

ЗМІСТ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ .......................................
ВСТУП .....................................................................................................
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗНОСИН ..........................................................................................................
1.1. Угода про торгівельно-економічну співпрацю між ЄС та КНР ..
1.2. Пекін – Брюссель: Угода про партнерство і співпрацю ..............
Висновки до Розділу 1 ............................................................................
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ДИПЛОМАТІЯ КНР СТОСОВНО КРАЇН ЄС ........................................................................................................
2.1. Економічна взаємодія КНР та країн «Старої Європи» ................
2.2. Зовнішньоекономічні аспекти співробітництва Китаю та країн «Нової Європи» ...............................................................................................
2.3. Зовнішньоекономічні відносини КНР та країн Середземномор’я ............................................................................................
Висновки до Розділу 2 ............................................................................
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО ДІАЛОГУ КНР – ЄС ......................................................................................
3.1. Відносини КНР – ЄС в рамках СОТ ..............................................
3.2. Боргова криза та її вплив на зовнішньоекономічні зносини .......
Висновки до Розділу 3 ............................................................................
ВИСНОВКИ ............................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ................

ДОДАТОК А……………………………...........................…………….. 70

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ

АПК – агропромисловий комплекс

АТР – Азіатсько-Тихоокеанський Регіон

БРІКС – група з п’яти країн, які швидко розвиваються: Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південно-Африканська Республіка

ВВП – валовий внутрішній продукт

ЄАОК – Європейська аерокосмічна оборонна компанія

ЄС – Європейський Союз

КЄС – Комісія Європейських Співтовариств

КНР – Китайська Народна Республіка

МВФ – Міжнародний валютний фонд

МЗС КНР – Міністерство зовнішніх справ Китайської Народної Республіки

МОП – Міжнародна Організація Праці

ООН – Організація Об’єднаних Націй

РФ – Російська Федерація

СОТ – Світова Організація Торгівлі

СП – спільне підприємство

США – Сполучені Штати Америки

ТНК – Транснаціональна компанія

ТРІПС – Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності

ФРН – Федеративна Республіка Німеччина

ЦМПП – Центр міжнародного приватного підприємництва

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Європейський Союз – об’єднання держав, утворене в результаті розвитку економічної, політичної та правової інтеграції на європейському континенті. За своїми цілями та правовою структурою воно не має аналогів у міжнародному співтоваристві. Специфіка Євросоюзу виявляється в усіх сферах його функціонування, у тому числі й у сфері зовнішніх зносин. Від самого початку свого існування об’єднання надавало великого значення співробітництву з іншими суб’єктами міжнародного права.

Динамічний розвиток європейської інтеграції, призводить до поступового охоплення інтеграційними процесами у політичній, економічний, правовій та інших сферах країн, розташованих поряд із ЄС. З багатьма з них ЄС будує особливі відносини, що на практиці створює навколо Євросоюзу периферійну інтеграційну зону, до якої входять ці країни.

На сьогодні однією з найважливіших ознак нової геополітичної конфігурації світу, що інтенсивно формується на початку XXI століття, є перетворення Європи на один з центрів світової політики і одного з лідерів світового цивілізаційного процесу. Одним з найбільш значущих проявів Євросоюзу як одного з провідних світових центрів сили є формування ним власної стратегічної лінії у відносинах з Китайською Народною Республікою.

ЄС є найбільшим торговельним партнером КНР й з погляду торговельних відносин, як КНР, так і ЄС зацікавлені в підтримці й розвитку міцних, передбачуваних, прозорих і відкритих торговельних відносин. КНР і Європейський Союз вже понад тридцять років є офіційними стратегічними партнерами. За цей час сталися величезні зміни, як у самому Китаї, так і в характері цих відносин. На початок XXI ст. КНР досягнула надзвичайно високих показників соціально-економічного розвитку, що дозволяють їй перетворитися на важливий полюс світової політики. Трансформація країни зі світових аутсайдерів у лідери закономірно актуалізує дослідження сучасної зовнішньої політики Китаю і, особливо, підходів керівництва КНР до розв’язання першочергових завдань сталого розвитку.

Набуття КНР статусу економіки з найвищими темпами зростання, а також низка інших показників прогресу цієї країни мали двозначну реакцію у світі. Виникло поняття «китайської загрози», тобто комплексу проблем, пов’язаних зі швидким розвитком Китаю: від розширення його політичного впливу і нарощування військової могутності до зростання потреб в енергоносіях.

Однак перед Китаєм та ЄС стоїть багато інших, насамперед економічних, проблем. Економічний розвиток Китаю за останні роки був разючим. Але швидке зростання завжди породжує нестабільність, яку Китай повинен звести до мінімуму та подолати. У міру його інтеграції до світової економіки Китай повинен намагатися зберегти стійке економічне зростання, піклуючись при цьому про охорону довкілля і вирішуючи проблеми бідності та соціальної нерівності. Вирішення цих питань неможливе самотужки, тому Пекін потребує інтенсифікації взаємодії з сильними партнерами ззовні.

Отже, актуальність роботи полягає у необхідності дослідження основних напрямків та правових форм співпраці ЄС з КНР, які віддзеркалюють нові тенденції у розбудові відносин між Євросоюзом та провідними світовими державами.

Метою дослідження є комплексний аналіз економічної дипломатії КНР стосовно країн ЄС.

Відповідно до цього в дослідженні головна увага зосереджена на вирішенні таких основних завдань:

– проаналізувати ґенезу зовнішньоекономічних зносин ЄС та КНР;

– висвітлити основні напрямки загальної стратегії торгівельно-економічної співпраці між ЄС та КНР;

– провести дослідження перспектив укладення нових угод про партнерство і співпрацю;

– розглянути економічну взаємодію КНР та країн «Старої Європи»;

– висвітлити зовнішньоекономічні аспекти співробітництва Китаю та країн «Нової Європи»;

– охарактеризувати зовнішньоекономічні відносини КНР та країн Середземномор’я;

– здійснити аналіз відносини КНР – ЄС в рамках СОТ;

– дати оцінку впливу боргової кризи на зовнішньоекономічні зносини ЄС та КНР.

Об’єктом дослідження є міжнародні відносини та норми, що формують співпрацю між ЄС і КНР в економічній сфері.

Предметом дослідження є економічна дипломатія КНР стосовно країн ЄС.

Методи дослідження. Специфіка дослідження обумовила застосування відповідної методології. Для розв’язання сформульованих завдань у роботі застосовані спеціально-наукові методи пізнання: проблемно-хронологічний, періодизації, історико-типологічний, історико-порівняльний, компаративний, системного аналізу, статистичний. Так, проблемно-хронологічний метод застосовувався для дослідження тематики роботи в її часовій послідовності та динаміці, зокрема став основним при аналізі літератури дослідження щодо зовнішньоекономічних зносин ЄС та КНР. На підставі методу періодизації виділено кілька відмінних періодів у формуванні політики між ЄС та Китаєм. Історико-типологічний метод допоміг виявити однотипні властивості та ознаки у різних явищах і подіях економічних аспектів співробітництва Китаю та країн Європи. Історико-порівняльний метод дозволив порівняти виділені структурні частини предмету дослідження у часі. Компаративний метод у дослідженні певним чином поєднується із системним підходом; на його основі було проведене порівняння документів та поглядів; цей метод дав змогу визначити загальне й відмінне у стратегічних інтересах країн Європейського Союзу та КНР, а тим самим і в розумінні механізмів та меж реалізації партнерства між цими утвореннями. Метод системного аналізу надав можливість комплексного дослідження зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на формування економічної політики КНР щодо Європейського Союзу. Статистичний метод ліг в основу отримання, обробки, відбору та аналізу інформації з описово-статистичних джерел.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з заснування Європейського Союзу у 1992 р., й завершуються сьогоденням, але основна увага приділяється періоду з кінця 90-тих років до наших днів, коли принципові зміни в світовій системі міжнародних відносин привели до переходу європейських інтеграційних процесів в політичну площину й відкрили шлях до розширення відносин ЄС з КНР.

Географічні межі роботи – територія КНР, Європейського Союзу, а також країн, які не входять до ЄС, але впливають на співпраці між ЄС і КНР в економічній сфері, зокрема РФ та США.

Джерельну базу дослідження становлять міжнародно-правові документи, які складають нормативно-правову базу партнерства між ЄС та КНР. Це, насамперед, установчі документи Європейського Союзу, що регулюють відносини з сусідніми країнами, конвенції щодо регулювання окремих міжнародних питань, нормативні акти КНР, інші матеріали та документи, що стосуються регулювання відносин Євросоюзу з Китаєм.

Стан наукової розробки проблеми. Для української науки дослідження правових проблем діяльності ЄС, у тому числі питань співробітництва цієї організації з іншими країнами, лише розпочалося. Але інтерес до них, природно, зростає, хоча поки що можна говорити про дослідження лише окремих проблем з цієї тематики.

Це праці таких дослідників як І.А. Березовська, І.В. Бураковський, А.І. Веселовський, Н.А. Вінникова, О.О. Волович, О.В. Гавриш, І.В. Грицьких, А.І. Дмитрієв, В.І. Євінтов, Ю.В. Зайчук, А.М. Захарченко, С.Ю. Зінько, Д.В. Зубко, В.В. Копійка, О.А. Краєвська, С.Б. Красношапка, С.С. Левченко, В.В. Макух, М.М. Микієвич, В.І. Муравйов, О.Ю. Оржель, Р.К. Петюр, В.В. Пушкарьов, О.Л. Семенюк, Т.В. Сидорук, А.М. Хахлюк, В.О. Швед, Х.С. Якименко та інших, в яких досліджуються окремі аспекти зовнішньоекономічного права ЄС, загальні умови співробітництва ЄС з іншими країнами.

Так, В.І. Король у своїй праці висвітлює правовий режим пільгового оподаткування при реалізації економічної політики Китаю, визначення зобов’язального статуту зовнішньоторгових та інвестиційних договорів КНР, А.А. Маєвська досліджує співпрацю КНР та країн ЄС в розрізі забезпечення прав людини в Китайській Народній Республіці, А. Миколенко розглядає вказану співпрацю як одну з перспектив глобального економічного лідерства Китаю.

У Росії проблеми співробітництва ЄС із третіми країнами, зокрема з КНР, досліджувалися головним чином у працях Н.К. Арбатової, В.Н. Білана, Ю.П. Бойка, Н.І. Костенка, С.А. Медведєва, І.А. Томашова, Б.М. Топорніна, Ю.М. Юмашева, В.А. Шмакова та інших.

Зокрема, варто виділити працю «Китай в світовій політиці». У роботі підкреслюється, що геополітика Китаю в ХХІ ст. (у тому числі економічна) переступила свої національні кордони і активно впливає на перерозподіл сфер впливу світових центрів економіки на свою користь, включаючи Європу, витісняючи деякі європейських країн їх з багатьох ринків, де вони донедавна домінували.

Відомі також роботи зарубіжних вчених Аль Хаулані Аднана, З. Бжезинського, Жаррафа Мохамеда, Р. Купера, Р. Ланди, І. Петровича, А. Серені, А. Татама, Халіфи Мухамеда Абу-Бдейди. Автори розглядають проблеми використання організаційної структури і права ЄС для встановлення ефективних механізмів співробітництва цього об’єднання з КНР, визначення видів і форм договірних відносин між ЄС і третіми країнами, виявлення специфіки розвитку міжнародних відносин ЄС з КНР. Стосовно об’єкта дослідження важливе значення мають роботи китайських дослідників: Лі Юхао, У Цзинлянь, Чі Інін, Чжан Хуньюань, Дун Фужен, Лю Гогуан, Чжан Шугуан, Чжан Цзюньчен, Чжан Шуйбао, Ян Чжунвай, Сунь Сюевень, Лоу Цзівей та інших.

Так, Лі Юхао досліджує такі аспекти співпраці КНР та ЄС як особливості співробітництва КНР та ЄС в інвестиційній сфері, регулювання торговельних відносин Європейського Союзу та Китаю, регулювання відносин КНР і ЄС у сфері антидемпінгу. Чжан Цзюньчен вивчає іноземні (у тому числі європейські) інвестиції в економіці Китаю, їх пріоритети використання і механізми регулювання.

Наукова новизна роботиполягає в тому, що у результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень та висновків. Основні з них такі:

– проаналізовано торгівельно-економічну співпрацю між ЄС та КНР, що за останні десять років інтеграційні процеси в Європі привели до якісних змін у взаємодії з третіми країнами, зокрема КНР;

– визначено та комплексно досліджено економіко-правові передумови співробітництва КНР і ЄС;

– доведено, що у той момент, коли країни ЄС та КНР стояли перед численними глобальними викликами, зокрема, переживали фінансову кризу, найважливішим спільним інтересом сторін стало надання один одному найбільшої взаємної підтримки;

– досліджено інституційний механізм економічного співробітництва КНР і ЄС, основою розвитку якого є угоди про торговельне й економічне співробітництво;

– обґрунтовано необхідність розробки сучасної договірної основи функціонування механізму співробітництва між КНР і ЄС.

Структура та обсяг дослідження. Робота складається зі списку використаних скорочень, вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків, списку використаних джерел (83 найменування) та одного додатка. Загальний обсяг дослідження складає 83 сторінок, основної частини – 55 сторінок.

РОЗДІЛ 1

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗНОСИН