Що саме розраховують за формулою ?

А. Потенційну місткість ринку.

Б. Реальну місткість ринку.

В. Ринок проникнення.

58. Вихідним моментом прийняття рішення про купівлю є:

а) розуміння проблеми;

б) пошук інформації;

в) оцінка альтернатив.

59. Рутинний процес прийняття рішень про купівлю має місце в разі придбання:

а) товарів високої якості;

б) товарів середньої якості;

в) дешевих товарів.

60. Метод інтроспекції полягає в:

а) опитуванні споживачів про те, як вони уявляють собі ідеальний процес купівлі;

б) спробі поставити себе на місце покупця;

в) опитуванні споживачів про те, що сприяло прийняттю ними рішення придбати товар у минулому.

61. Сукупність людей, які можуть впливати на позицію індивіда, особистості, яких розглядають як основу для самооцінки, — це:

а) соціальні пласти;

б) референті групи;

в) субкультурні підгрупи.

62. Згідно з теорією М. Портера конкурентне середовище формується взаємодією:

а) чотирьох сил;

б) п’яти сил;

в) шести сил.

63. Конкуренція між різними товарами, які задовольняють ту саму потребу, називається:

а) функціональною;

б) предметною;

в) видовою.

64. Конкуренція між ідентичними товарами має назву:

а) функціональна;

б) предметна;

в) видова.

65. Маркетингова товарна політика включає:

а) планування нових товарів, модифікування та обслуговування товарів;

б) розроблення, модифікування та елімінування товарів;

в) розроблення, обслуговування та елімінування товарів.

66. Концепція товару за Ф. Котлером включає:

а) три рівні;

б) чотири рівні;

в) п’ять рівнів.

67. Згідно з концепцією життєвого циклу товару прибуток від його реалізації можливий на етапі:

а) дослідження та розроблення товару;

б) запровадження товару на ринок;

в) розширення ринку збуту.

68. Концепцію конкурентоспроможності товару (К) у найзагальнішому вигляді можна виразити так:

а) К = ціна споживання/споживчий ефект → min;

б) К = ціна споживання/споживчий ефект → max;

в) К = споживчий ефект/споживання → min.

69. Згідно з маркетинговою концепцією товару головним його атрибутом є:

а) якість;

б) функціональні характеристики;

в) корисність.

70. Визначення того, наскільки корисним буде товар для споживача, його основної ідеї та мети використання, — це планування товару:

а) в узагальненому вигляді;

б) у конкретному вигляді;

в) у розширеному вигляді.

71. Вихідним моментом процесу планування нових товарів є:

а) розроблення ідей;

б) визначення мети розроблення нової продукції;

в) розроблення стратегії маркетингу.

72. Ідея нового товару відкидається, якщо місткість майбутнього ринку для нього:

а) є значною, але постійно зменшується;

б) є незначною, але постійно збільшується;

в) перевищує значення точки прибутковості.

73. Ідею нового товару треба виражати зрозумілими та значущими для споживача поняттями на етапі:

а) розроблення стратегії маркетингу;

б) розроблення продукції;

в) розроблення та перевірки задуму товару.

74. Схвальне ставлення споживачів до концепції нового товару з’ясовується на етапі:

а) оцінки та відбору ідей;

б) розроблення і перевірки задуму;

в) розроблення стратегії маркетингу.

75. Позиціювання товарів — це:

а) сегментування ринку;

б) знаходження оригінальної позиції для товару на ринку;

в) визначення міри сприйняття товару споживачами.

76. Криві графіка життєвого циклу продукції вказують на зміни:

а) доходів і обсягів збуту;

б) прибутку та доходів;

в) прибутку та витрат.

77. Логічно відповідною концепції життєвого циклу товару буде така послідовність зміни характеру реклами:

а) інформувальна, переконувальна, нагадувальна, мінімальна;

б) інформувальна, нагадувальна, переконувальна, мінімальна;

в) інформувальна, мінімальна, переконувальна, нагадувальна.

78. «Візитною карткою» будь-якого товару є:

а) товарна марка;

б) упаковка;

в) етикетка.

79. Головною причиною несприйняття нових товарів ринком уважається:

а) несуттєвість їх відмін від товарів уже наявних на ринку;

б) висока ціна;

в) помилки в позиціюванні.

80. Сукупність усіх товарних одиниць, яку пропонує ринку конкретний продавець, — це:

а) продуктова лінія;

б) товарна номенклатура;

в) товарний асортимент.

81. Доповнення існуючих продуктових ліній новими товарами — це:

а) модифікування;

б) диференціація;

в) диверсифікація.

82. Перцепційна карта використовується для:

а) генерування ідей;

б) позиціювання нових товарів;

в) з’ясування запитів споживачів.

83. Венчурна група — це:

а) група спеціалістів, яка створюється для розроблення нової продукції;

б) структурний підрозділ відділу маркетингу;

в) група, яка розробляє рекламні звернення.

84. Методи «збирання врожаю», «видоювання», «концентрації зусиль» — це методи:

а) модифікування товарів;

б) обслуговування товарів;

в) елімінування товарів.

85. Доповнення існуючої виробничо-технічної програми продукцією вищого чи нижчого технічного рівня — це диверсифікація:

а) горизонтальна;

б) вертикальна;

в) латеральна.

86. Роль маркетингової цінової політики найменша на ринку:

а) чистої монополії;

б) олігопольному;

в) досконалої конкуренції.

87. Вихідним етапом маркетингового розрахунку цін є:

а) розрахунок витрат на виробництво та реалізацію продукції;

б) визначення цілей ціноутворення;

в) дослідження існуючих обмежень.

88. Залежність між цінами та кількістю товарів, які купують споживачі:

а) пряма; б) обернена;

в) не існує жодної залежності.

89. Головним недоліком розрахунку цін, виходячи із ви-
трат, є:

а) неможливість урахувати реакцію споживачів на встановлену ціну;

б) суб’єктивізм;

в) складність підрахунків.

90. «Залежне» встановлення цін орієнтується на:

а) ціни провідних постачальників;

б) витрати;

в) рівень ринкових цін.

91. Тендерне ціноутворення — це:

а) розрахунок цін, виходячи з реакції споживачів;

б) розрахунок цін, виходячи з поведінки конкурентів;

в) розрахунок цін, виходячи зі значень еластичності попиту.

92. Сконто — це знижка за:

а) платіж, який був здійснений до закінчення терміну платежу;

б) за результатами річного обороту;

в) замовлення, яке перевищує певну обумовлену суму.

93. Цінова політика проникнення характеризується початковими цінами:

а) низькими;

б) середніми;

в) високими.

94. Залежність підприємства від негативних кон’юнктурних змін — головний недолік політики:

а) високих цін;

б) престижних цін;

в) диференційованих цін.

95. Установлення цін на товари однієї асортиментної групи для їх достатньої диференціації споживачами — це:

а) політика диференціювання цін;

б) політика шикування цін;

в) політика еластичних цін.

96. Вихідним моментом алгоритму формування комплексу маркетингових комунікацій є:

а) дослідження цільової аудиторії;

б) визначення його завдань;

в) визначення його складу.

97. Засобами впливу комплексу маркетингових комунікацій є:

а) реклама, пропаганда, стимулювання збуту, персональний продаж;

б) газети, журнали, вулична реклама тощо;

в) рекламні звертання, товарні марки, слогани тощо.

98. Масовість, здатність формувати споживчу поведінку — це переваги:

а) пропаганди;

б) персонального продажу;

в) реклами.

99. Першим кроком у процесі прийняття рішень з рекламування є:

а) визначення цілей реклами;

б) ідентифікація цільового ринку;

в) установлення бюджету.

100. Розроблення і реалізація програми рекламування залежить від:

а) бюджетних асигнувань;

б) кваліфікації виконавців;

в) маркетингової стратегії підприємства.

101. Висока вартість, мала селективність аудиторії, швидкоплинність — це недоліки такого носія реклами, як:

а) телебачення;

б) радіо;

в) газети.

102. Корпоративна ідентичність — це форма:

а) реклами;

б) пропаганди;

в) стимулювання збуту.

103. Використання короткотермінових заходів, спрямованих на швидке реагування ринку у відповідь на пропонування підприємством своєї продукції, — це:

а) пропаганда;

б) персональний продаж;

в) стимулювання збуту.

104. Основним недоліком знижок як засобів стимулювання збуту є:

а) низький рівень сприйняття споживачем;

б) можливість зниження іміджу товару;

в) великі витрати.

105. У процесах персонального продажу термін «кваліфікована перспектива» означає категорію споживачів, які:

а) хочуть придбати запропонований товар;

б) можуть придбати запропонований товар;

в) хочуть і можуть придбати запропонований товар.

106. У процесі персонального продажу намагання торгового агента справити позитивне враження на покупця — це головне на етапі:

а) попереднього підходу;

б) підходу;

в) презентації.

107. У процесі персонального продажу перетворення кваліфікованої перспективи у реального покупця — головна ідея на етапі:

а) попереднього підходу;

б) зустрічі;

в) презентації.

108. Ключовим питанням маркетингової політики розподілу є:

а) реалізація виготовленої продукції;

б) формування каналів розподілу;

в) формування логістичних систем.

109. У розподілі масових товарів повсякденного попиту використовують такий тип щільності розподілу:

а) інтенсивний;

б) селективний;

в) ексклюзивний.

110. Завершальним етапом процесу формування каналів розподілу є:

а) специфікація завдань розподілу;

б) вибір суб’єктів каналу розподілу;

в) вибір оптимальної структури каналу розподілу.

111. Довжина каналу розподілу, «товаровиробник-оптовик-роздрібний торговельник-споживач» становить:

а) чотири;

б) три;

в) два.

112. Для досягнення віддалених ринків порівняно дешевшими є:

а) прямі канали;

б) опосередковані канали;

в) як прямі, так і опосередковані канали.

113. Що більша кількість споживачів, то вигіднішими є використання:

а) прямих каналів;

б) опосередкованих каналів;

в) як прямих, так і опосередкованих каналів.

114. У міру підвищення рівня стандартизації товару довжина каналу розподілу:

а) збільшується;

б) зменшується;

в) не змінюється.

115. Метод вибору оптимальної структури каналу розподілу, що виходить з використання фінансових змінних, — це метод:

а) Аспінвола;

б) науково-управлінський;

в) Ламберта.

116. Особливістю комбінованих каналів розподілу є:

а) матрична побудова;

б) вертикальний розподіл функцій;

в) горизонтальний розподіл функцій.

117. Головною передумовою створення ефективної маркетингової організаційної структури на підприємстві є:

а) наявність коштів та кадрів;

б) знання поведінки споживачів;

в) доскональне знання ринку.

118. Для великих підприємств з незначним асортиментом продукції і невеликою кількістю ринків рекомендується така модель побудови відділу маркетингу:

а) функціональна;

б) товарна;

в) орієнтована на споживачів.

Рекомендована література

Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. — К.: КНЕУ, 1998.

Дайян А., Бунерель Ф., Ланкар и др. Академия рынка. Маркетинг. — М.: Экономика, 1993.

Джоббер Дэвид. Принципы и практика маркетинга / Пер. с англ.: Учеб. пособие. — М.: Вильямс, 2000.

Дайл П. Менеджмент: стратегия и тактика: Пер. с англ. / Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 1999.

Дайл П. Маркетинг, ориентированный на стоимость: Пер. с англ. / Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб: Питер, 2001.

Друкер П. Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы. — М.: Book chamber international, 1992.

Дэй Д. Стратегический маркетинг. — М.: ЭКСПО-Прес, 2002.

Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001.

Классика маркетинга / Сост. Б. М. Энис, К. Т. Кокс., Москва М.П. — СПб.: Питер, 2001.

Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. — М.: Прогрес, 1990.

Котлер Ф. Маркетинг в третьем тысячелетии: Как созлать, завоевать и удержать рынок. / Пер. с англ. В. А. Гольдича и А. И. Оганесовой. — М.: АСТ, 2001.

Ламбен Ж. Ж. Стратегический маркетинг. — СПб.: Наука, 1996.

Лук’янець Т. І. Маркетингова політика комунікацій. — К.: КНЕУ, 2000.

Маркетинг / Под ред. А. Н. Романова. — М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1995.

О’Шоннеси. Конкурентный маркетинг: Стратегический подход / Пер. с англ. под ред. Д. О. Ямпольского. — СПб.: Питер, 2001.

Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 2001.

Скибінський С. В. Маркетинг. — Львів, 2000.

Теория маркетинга / Под ред. М. Бейкера. — СПб.: Питер, 2002.

Тоффлер Б. Э., Имбер Дж. Словарь маркетинговых терминов. — М.: Инфра-М, 2000.

Цацулин А. Н. Цены и ценообразование в системе маркетинга. — М.: Филинъ, 1998.

Ценообразование и рынок: Пер. с англ. / Под ред. Е. И. Бунина и С. Б. Рычкова. — М.: Прогрес, 1992.

Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998.

Циганкова Т. М. Управління міжнародним маркетингом. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001.