Іпотечний кредит та пільгові державні позики на будівництво і придбання житла. Інвестиційний кредит як основа розвитку економіки
Закон України “Про іпотеку” від 5 червня 2003 року № 898-IV
Закон України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” від 19 червня 2003 року № 979-IV
Закон України “Про іпотечні облігації” 22 грудня 2005 року № 3273-IV
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», «іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника».
Для іпотеки характерно: майно залишається в руках боржника; обов’язкова реєстрація застави в земельній книзі. Угода про іпотеку підлягає державній реєстрації. Вона здійснюється на підставі заяви заставодержателя з додатком до неї заставної. Відомості про державну реєстрацію іпотеки вносяться в заставну.
Іпотечне кредитування - правовідносини, що виникають з приводу набуття права вимоги іпотечного боргу за правочинами та іншими документами.
Іпотечний кредит – довгострокова позика, яка надається банком під заставу нерухомості або землі, з обов’язковою державною реєстрацією застави у Земельній книзі. Такий кредит діє у промисловості (під заставу будівель та споруд), сільського господарства (під заставу землі і споруд); у житловому будівництві (під заставу збудованого житла).
Іпотечний кредит має, як правило, чітке цільове призначення. Іпотечні позики в сучасних умовах найчастіше використовуються для фінансування придбання, побудови і перепланування житлових і виробничих приміщень, а також освоєння земельних ділянок. Особливістю іпотечного кредиту є те, що заставою для його надання може виступати та нерухомість, на купівлю якої він береться.
Суб'єктами іпотечного кредиту є:
· кредитори з іпотеки — іпотечні банки або спеціалізовані іпотечні компанії, а також універсальні комерційні банки;
· позичальники — юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки.
Суб’єкти іпотеки:
· іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;
· майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника;
· іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням;
· боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання;
Предметом іпотеки (заставою) є:
· нерухоме майно, зареєстроване у встановленому порядку, як окремий виділений у натурі об’єкт права власності;
· нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне чи комунальне підприємство;
· об’єкти незавершеного будівництва;
· нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору за умови, що іпотекодавець (позичальник) може документально підтвердити право на набуття у власність майна у майбутньому;
· частина нерухомого майна після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на об’єкт нерухомості;
· частина майна, яка не може бути виділена в натурі, але була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору.
У разі неповернення позики кредитор застосовує звернення – стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється шляхом продажу заставленого майна з публічних торгів спеціалізованими організаціями.
Переваги іпотеки:
· об’єкт нерухомості зберігає свої основні якості протягом тривалого періоду часу, що надає можливість отримання довгострокового кредиту;
· ціни на нерухомість у довгостроковій перспективі, як правило, зростають;
· при іпотеці забезпечується додатковий захист прав кредитора, шляхом державної реєстрації застави;
· відносна простота і доступність організації такого процесу та контролю за збереженням предмета застави.