Взаємозв'язок основних елементів реалізації системного підходу в процесі ухвалення рішень

Системний підхід у цілому можна представити у вигляді сукупності компонентів системи, що знаходяться у визначеній впорядкованості.

Основні елементи системного підходу при розробці рішення подані на рис. 2.1. Одним з основних елементів системного підходу є середовище, в якому реалізується будь-яке управлінське рішення. Воно визначає умови діяльності системи і накладає відомі обмеження на ухвалення рішень.

Поняття "середовище" визначається такими складовими:

- положенням або місцем підприємства в майбутньому;

- положенням у загальній системі управління;

- економічним оточенням і умовами діяльності (обмеження, закони, нормативи тощо);

- навколишнім природним середовищем.

Перелічені складові свідчать, що в поняття "середовище" входить все те, що створює умови формування системи.

Однією з головних ланок управління є його суб'єкт.

Рис. 2.1. Послідовний взаємозв'язок основних елементів реалізації системного підходу в процесі ухвалення рішень

Суб'єкт управління- це особа (або група осіб), яка досліджує наявний стан справ на підприємстві або перспективи його майбутнього стану, яка повинна діяти для покращення цього стану і має на це певні повноваження.

Суб'єкт управління в конкретних умовах вибирає абсолютно необхідні дії з безлічі доступних. Вибір - істотний компонент будь-якого рішення, при цьому керівним мотивом є забезпечення досягнення якнайкращого результату.

Ефективність рішення залежить від ретельності його розробки та аналізу всіх шляхів і можливостей його реалізації. Тому складовим елементом реалізації системного підходу є програма, тобто алгоритм ухвалення рішень і ресурси системи.

Програма- це логіко-конструктивна операція, яка містить:

а) конкретний аналіз керованого об'єкта (стан, тенденції розвитку) і виявлення на основі цього бажаного стану в майбутньому;

б) розробка заздалегідь визначеної мети і можлива координація, бо цілі всієї системи мають бути відомі підсистемі будь-якого рівня;

в) вибір способу й оцінка можливості досягнення поставленої мети в певних умовах за наявних ресурсів.

Ресурси системи- це економічний потенціал у вигляді засобів праці, оборотних активів, персоналу тощо, що знаходяться у розпорядженні системи, і на які управління системи може активно впливати з погляду їх найефективнішого використання.

Кожний елемент системи знаходиться у взаємозв'язку з іншими елементами. Будь-який управлінець не в змозі "тримати в голові" всі наявні взаємозв'язки, поставлені в основу безлічі рішень, тому одним із компонентів системи є побудова моделі взаємозв'язків.

Модель системних взаємозв'язків- взаємозв'язки між цілями, засобами і методами досягнення, навколишнім середовищем і ресурсами, необхідними в процесі ухвалення рішень.

Ефективність використання ресурсів для досягнення мети системи оцінюється за допомогою показників, так званих критеріїв вибору переважних варіантів,які визначають очікувані результати. Ці критерії можуть бути як кількісними, так і якісними і визначатися такими категоріями, як "збиток", "прибуток", "витрати", "корисність" і т. ін.

Жодне управлінське рішення не може бути реалізоване без об'єкта управління. Об'єкт управління- підрозділ, підприємство, система, що реалізують рішення.